ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Обрамлення
lights О, ключнику Петре, не мусить все бути по "ГОСТу".
Давай, відчиняй же! Послали, казали – лізь просто.
Сміялись, що думку мою до уваги пропишеш.
Вона – сиротою – такою, що зашморг колише.

А будь ти не Першим, у шпарку видився би інший
і міряв би оком, відтиснуті німбами, інчі,
а смерть би придумав для мене солодшу, гарнішу,
та й біль би зимнішав, простішав, тупішав, крав тишу.

Долоню натерши, подзенькуєш в`язкою дзвонів.
Вже сонце затерлось, а з ним і зміліло осоння.
Бесоння, мов сонях, облузаний до насінини
і тіло звикає до вчасного розкладу й глини.

Корінням припертий, пронизаний – спитий до кості,
чекаю під тінню пташиною світла у гості.
Мене прибуває весною – гілками й бруньками,
обличчям жеврію, оркестрою видутий, мамі.

Дивись, он конверти, де списаний холодом шепіт,
тримається літер, мов полум`я – подихів степу.
То серце писало – аж мокнули з повеня щоки,
коли витискав ти корінням чорнило на соки.

І так би й завмерти сходиною, десь при порозі,
відчути твердиню стопи і байдужість прогнозів.
А ти все лякаєш: ось-ось, – і відчиняться брами,
і я розживуся, як світло молитви – устами.

21 Жовтня 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-21 01:01:10
Переглядів сторінки твору 7519
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.388 / 6  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 09:28:13 ]
Дуже добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:21:44 ]
Дуже дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 10:06:08 ]
якесь двояке відчуття: вірш майстерний і віртуозний, як звикле, а от тематику я цю боюсь, через певні обставини свого життя...
а по ГОСТу таки справді не мусить бути. І не лише кінець, а й інші аспекти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:24:21 ]
От і я про це саме, Схимнице.
Як на мене - то жодних загальних ГОСТів не існує, тобто кожен має свій... власний.
Вибачаюсь, коли текст чимось задів...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 21:58:08 ]
чого це ти маєш вибачатись на власній сторінці??? якби мені не було цікаво, то не заходила б. Логічно? Логічно. А мені цікаво ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 10:12:19 ]
О! Цю вершину подолати мені таки вдалось із першої спроби. Не тому, що вона легка, бо це не так. А мабуть, тому, що спорядження до неї - те що треба. Моє, близьке, зрозуміле на рівні підсвідомості. І хоч на цій вершині - я не перша. "Вивішу" свій стяг у вигляді оцінки. Щиро-щиро заворожена і одухотворена (бо для мене цей вірш - ближчий до Духовної поезії чи, принаймні, метафізичної).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:32:05 ]
Дякую, Любове.
Нехай ця вершина не буде останньою - і всі решта - братимуться з ходу.
Вибачаюсь за свій стиль написання, часом напевно тексти повинні сприйматися інтуітивно - десь на рівні підсвідомості. Це щось як із заплюшеними очима дегустувати страви, а є такі ресторани - де вам сліпі кельнери подають усе у абсолютній темряві. Смак відчувається, а його вигляд уявляєтся...
Підсвідомо,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 10:51:23 ]
Сильно, ЛЮ! Як завжди, як завжди. Надзвичайно цікаво виписано і майстерно, а така тематика... Сильно! Несуттєве зауваження - заміни ГОСТу якось на ДСТУ (ГОСТів вже практично немає у нас).Правда,там наголос поміняється - придумай якось. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:36:36 ]
Іванку,
Дякую тобі Друже за те, що не оминаєш мою сторіночку, Знаєш, я думав над цим... Але раз ГОСТ - це щось уже пережите, так-би мовити совієцкі підхід до справи стандартів - то це наш пережиток, а отже літ-гер пропонує небу дивитися на душу - так як є, а не одвічними формулами - як для кобіт 90-60-90....
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 16:46:32 ]
Що Ви, Юрію. За стиль, як і за національність - не вибачаються. Це вроджене, як на мене, а отже - природнє, дане Богом. Хто захоче, той зрозуміє і осягне. А "ГОСТ", до речі, можна взяти в лапки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 19:20:20 ]
Можливо й так.
Знаєте, Любове,
Я публікуюся на одному англомовному сайті і там розпочав зараз давати переклади своїх Сонетів. І спочатку деякі читачі, я би сказав, "звикали" саме до тих Сонетів, а зараз пишуть що повертатимуться на самий початок і перечитуватимуть уже зі "звиклим" розумінням. Бо часом , я таки - подаю контури і даю можливість читачеві заповнити тешту собі на свій смак...
З лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 19:37:49 ]
залапкував ГОСТ...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 21:14:36 ]
Де воно в тобі таке береться, звідки воно в тобі таке сходить?.. "Бліднію" - підказує серце гаряче, що це русизм. І поглянь на ось цей рядок, якщо вважатимеш за потрібне:
А ти все лякаєш: ось-ось, - і відчиняться брами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 21:35:20 ]
Дякую, Світланко,
Всі поради враховані.
хоча "блідніти" є таке слово у словнику... але думаю що так буде краще...
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 22:52:25 ]
Юра, а РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ? Вони ж іще промовистіші за слова: ,- кома-тире ,- швидка зміна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 23:12:45 ]
Вибач за мое невігластво, тобто у якому місці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 00:37:35 ]
Світланко,
я правильно замінив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 22:26:33 ]
страшно, Юрчику, боляче і страшно... чого ж так просишся увись? не йди, мій друже, обернись, не Лота ж доля жде тебе, із солі небо голубе...

сильно описав, не можу просто так читати. отой світлофор на 1 знак кольору і небо, ніби рухається... у мене на паралельній сторінці греки співають з перекладу Василя Степаненка.
а у тебе у цьому рядочку = і тіло звикає до вчасного розкладу й глини.= слово має двоякий зміст: розклад справ і розклад тіла...

грецька музика і твій вірш формують незбагненну композицію.... спробуй...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 22:45:03 ]
Ну коли вишлеш мп3 або лінк - то обов`язково переслухаю, аби
пережити - те що ти.
Дякую, Оксанко,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 22:52:53 ]
отут ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 23:18:23 ]
Настроєва штучка,
Дякую!
Зараз добавлю до коментів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 00:06:39 ]
Читала (то серце писало)... Слухала (так би й завмерти)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 00:42:38 ]
Такий філігранний коментар, дякую, Оксанко.
З лю`
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 00:47:09 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 20:21:46 ]
=^-^=


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 11:33:35 ]
Останні рядки довершили таке виняткове для мене враження: "А ти все лякаєш: ось-ось, – і відчиняться брами,/ і я розживуся, як світло молитви – устами."
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 20:21:16 ]
Отже - треба вірити у хеппі енд....
Дякую, Іринко.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 13:41:27 ]
"то серце писало" - справді, ЛЮ!

Серце, а чи не допоможете зі своїм другом Чорногузом владнати (він спочатку під ніком музограйчика щось пожартував, а на мої жарти у відповідь ой як образився - шкода дядька!
ось тут: розсудіть, будь ласочка, а?
http://maysterni.com/publication.php?id=53295

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 20:22:26 ]
Зараз загляну...
Дякую,
ЛЮ