ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Витікають із хмар перестояні згірклі меди"

...але здогонить тебе усе той же сніг, і щоразу він буде іншим

Іван Андрусяк

Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергей Цюрко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-15 23:00:16
Переглядів сторінки твору 11620
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 23:16:05 ]
впевнено я б замінив на розчерком: Наче знак розділовий, що розчерком речення дробить. Класний вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:00:13 ]
Чао, Руф. Слуш-но, но... Задумка була така: знак розділовий - ма-аленький, а й собі впевнено пнеться дробити ве-елике речення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 23:22:56 ]
Вав, чудово, Світланцю :)
Тра’ (мені теперка бігти ) і купити іще цигарок (хоча не палю).
Купа знахідок - на відро дощу буде...
"Ви-тікатиму тихо, як Ви. Дише час: тік-не-так." - абалєть і не дихати.
"Просто в груди, як титул, всмоктався роздвоєний знак," - а що то за знак, коли не секрет?
Та і все решта - супер.
Може хіба:
"ниць",
"Всевидячім Очі" (раз уже попереднє з великої, нє?)
"піД Дих"...
!!!!!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 23:49:26 ]
Роздвоєний знак - то язик у-у-удавовий :)Да, наравиться тобі,де дихають і хекають :) Протру зараз Око, бо ніц не бачу. О. ЛЮ, і я не палю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:08:40 ]
А, Юр, "піД Дих" - це типу "д-д-д, д-д-д, як холодно" - на крижині чистого аркуша, що передрейфував із твоєї сторінки у мою підсвідомість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 23:45:03 ]
БРАВО!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 16:57:36 ]
Скільки знаків нероздвоєних!.. Дякую, Софі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 00:06:03 ]
Жахлива і прекрасна, страшна і велична самотність, боюся сказати якого, щоб не переборщити, поета. Все ж таки великого! Таке одкровення, таке проникнення у позасвідомість... Терновий вінок Ви вже здобули, Світлано, а пишноти, амброзії, лаври чомусь здаються сміттям на цьому фоні.
Несказанно прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:05:51 ]
Чорногузе, соколику, що ж Ви так по-чаїному наді мною кигичете?.. Вінки тернові мені даруєте у вигляді "6", а знаєте ж, які наслідки після такого "коронування"... Хоча... (крутицця перед дзеркалом) А!.. Падлєцу - всьо к ліцу! Цьом у щічку.
Завжди із розпростертими обіймами, намагаючись обійняти Вашу "необ'ятність" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:14:19 ]
сподобалось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:13:21 ]
Коли вже я Вас, пане Анатолію, розговорю? Усе Вам, як у тесті - так, ні, не знаю :) Дякую сердечно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:19:14 ]
Таке варто було трирічного написання )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:19:48 ]
Аааа, навіть шестирічного, сорі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:21:35 ]
Якщо підіграти Чорногузиковій "возвишенності", то можна сказати, що цей вірш писатиметься все життя :)) А якщо не підігрувати, то насправді я його, вірша, побоююсь. Довго лежав. Поблимував так не по-юнацьки моторошно із 2003 :) У 2009 я зважилася його трохи підправити ( во ім'я любові до Андрусяка) та й... знову відклала. А це вирвався із кокона, так би мовити. Та ну його!
Знаєте, радію, що Мрія у мене з'явилася :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:43:59 ]
Так, є такі вірші, які просто чекають свого часу, бо не хочуть стати передчасними для свого автора, який, можливо, тоді писав їх напівсвідомо.

А Мрія завжди десь тут поблизу, правда, з"являється іноді неочікувано. Як щастя ))
Але зустрічі з Вами я теж радію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 01:45:11 ]
Все добре. Але от слово "здогонить".
Я знаю два варіанти в українській мові: дожене, наздожене. А це поєднання двох мов вийшло (наЗДОжене - ДОГОНит).
Бажано б замінити цей новотвір.
Усього найкращого!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:39:04 ]
Юлечко, а знаєте такого віршика: " Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин"? :) То я, власне, притримуюся такої ж думки відносно, як Ви пишете, "новотвору" ЗДОГОНИТЬ: навіщо ж його позбуватися, коли і Андрусяк здоганяє? :)) Не ображайтеся на жарт. Я рада Вам завжди. А слово таке є і було. От Вам "заспокійливе" - прислів'я: "Хто двох зайців гонить, - жодного не здогонить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:59:28 ]
Аж бракне слів, аби озвучити, які емоції викликає. Чудовий вірш, Світланочко!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:44:32 ]
Давай, Аделько (чін-чін, тобто, піднімемо бокальчик :): Аби не бракувало слів ніколи!.. Бачила, як ти виросла, молодчина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 19:31:17 ]
Ухх! Дякую! Ну... "чін-чін"!;)))


1   2   3   Переглянути все