ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Вона
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…

Артур Курдіновський
2024.05.30 00:37
Зелений оксамит
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Настільки неспаплюженим та чистим,
Що налякав би злодія чи ката.
Нав'язливий, оманливий туман
Перемогла б нечувана прозорість,
Коханням міг завершитись роман.

Борис Костиря
2024.05.29 22:05
Вічне повернення
Вічне повернення, вічне повернення.
Бог покладе на ті ж самі місця
Атоми гніву і атоми ствердження.
Атоми серця в долонях митця.

Вічне повернення в обрії вічності,
Де розпадається вся марнота.
І на полях первозданної вірності

Юрій Гундарєв
2024.05.29 21:53
Лист до редакції «Поетичних майстерень»
Редакціє! З огляду на вашу підтримку тих авторів ПМ, які протягом тривалого часу дозволяють собі вкрай некоректні вислови на мою адресу (на превеликий жаль, не тільки мою, а й інших колег, зокрема жінок), прошу вас: - більше не розміщувати моїх творів

Ігор Шоха
2024.05.29 21:48
За рікою забуття
                        І
Ідуть одні за одними роки
і плентаються у майбутнє люди,
якого і немає, і не буде
у течії усохлої ріки,
де ми ще доживаємо, таки,
до перемоги і бодай – до суду.
                        ІІ

Галина Кучеренко
2024.05.29 21:27
Не відвертай очей
Я не знаю, де ночує день,
Чи проводить ніч яскраві дні.
Ниций кат винищує людей…
Хтось шукає в цьому праведність…

Може сонце сходить уночі?
Чи щасливе в темряві життя?
До причастя черга покручів,

Роксолана Вірлан
2024.05.29 14:18
Древо ( Магосвіт)
Навчи мене, моє Крислате Древо,
висотувати з прірви цятку тверді,
як ти черпаєш зо земського чрева -
глибокі сили – тайності одверті,

як тягнешся коріннями цупкими
до втаєного в надрах водочару,
хай і мені – поміж сухої рими –

Світлана Пирогова
2024.05.29 09:06
А любов, немов літо
Розлітався білястий пух тополиний -
Повівав літній вітер-пустун.
Серед квітів бджолине чулось гудіння,
Джміль мохнатий над ними чаклун.

І світилась душа від літньої днини.
Ти "кохаю" сказав уперше.
Незабутнього дня щаслива хвилина,

Леся Горова
2024.05.29 07:32
Де вітер гніздиться
А знаєш, де вітер гніздиться? У вОсковім листі
Старих осокорів, що хмарам почухують боки,
Коли ті, буває, затягують небо імлисто.
А він просинається, і вилітає зі свистом,
І падає з тріскотом долу гніздів'я високе -
Обламане глянцеве гілля, що люля

Микола Соболь
2024.05.29 07:13
Хай буде
Нехай сьогодні пахне миром
війною зранена земля
і сонечко орієнтиром
з небес ясних слугує для
натомлених сердець звитяжців,
які рятують білий світ
наразі труд бійців найтяжчий
і найпотрібніший з усіх.

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
* * *
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Похорон романтика
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Чернетка І
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Споглядання очерету
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
В небо!
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Й.
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 22:42:36
Переглядів сторінки твору 12643
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.263 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:07:06 ]
Один з найяскравіших і найталановишіх Поетів... не лише Майстерень. Але даний твір - спаскуджений римами (ще гірше за убогу "кров-любов") - "вино-говно", "сси-сит" - нівелює попередні враження.
Щодо самого вірша, то не буду весь його розтлумачувати й перепитувати, як зрозумів його я,лише зауважу, що "он не развеял мрак" - слід "он" написати з великої, щоб зняти деякі питання й непорозуміння, про роги - цілковита дурниця, як і про река любви перллється через ванну - але саме ці дурниці надають колорит, живість, пульс твору... Іще, радив би на противагу О.Гуцуляку - перейти на українську мову, стати україномовним поетом. Писати російською в Україні - невдячнісьть і шлях до забуття в усіх вимірах і напрямках, в т.ч. по відношенню до самого себе.
З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 00:30:13 ]
Мені Пакіяо, може, Ви мені порадите ще й нірвану з великої написати, щоб вже зовсім ніхто нічого не подумав?)))
Дякую за "найталановишіх", хоч і якось трохи голослівно звучить, чи то мов грім серед ясного неба)
А від коментарів щодо рим, дурниць і мови, мабуть, краще утримаюся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:57:52 ]
дійсно, бо якщо баляндрасити - то вже баляндрасити кріпкко, а не римувати "говно-вино": тільки чесно - хіба це не халтура?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
Чесно - це шедевр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
А щодо он - то хто встав? щоб не видалося питання вульгарним, автор у тексті повинен дати чітку відповідь. Коли написати "Он" з великої -вийде асоціація з якоюсь живою істотоу чи Господом, чи таємним персонажем, а так "он" з маленької літери - встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани. Хіба самі не відчуваєте автопародійності. Але про роги - розтлумачте, якщо це змістовна і справді сильна фраза - бо після того, як он уперся в звізду, чіпляти роги - це на кшталт леся поддеревянського. Розтлумачте, про що мова?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:08:35 ]
Мені Пакіяо, мене тішить, що хоч хтось зрозумів сенс перших трьох рядків правильно))) І, здається, Ви самі дали напрочуд чітку відповідь, коли показали оцей логічний ланцюжок "встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани")))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:12:26 ]
Ну, тоді -добраніч -приємно було поспілкуватися зі справжнім поетом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:15:22 ]
І Вам добраніч. Красно дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 11:54:42 ]
Ужасно. Це не поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 12:39:00 ]
Нагадує пісні Розенбаума, в кожній з яких накидано всякої всячини. Або принцип борщу в кулінарії. Хоча і в першому, і в другому випадках виходить гармонійна цілість.
А тут незрозуміло, що автор хотів сказати. Як кажуть про сучасних співаків, "шо віжу, то пою!". І з "шедевром" тут поспішати не варто. Треба тверезо оцінювати речі. А самозахоплення - стежка до забуття, коли не рахуєшся з думками інших. А вони бувають слушними. Не маю на увазі свою. Взагалі.
Вже не акцентую на вульгаризмах, що Жахливий НЕСМАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 15:24:46 ]
высер усе псує. а було так ефектно. адже враження залежить не лише від сенсу вірша, але і від уживаних слів.
втім, головне, щоб не було цензури ані в державі, ані в душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:27:51 ]
А ось на Майстернях цензура була, є, і буде...
Як на моє особисте бачення - без цензури нічого путнього на світ ще не являлося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:02:06 ]
Юлія, перш за все тверезо треба оцінити свою здатність оцінювати) Мені вже трохи вище повідомили, що я під руцю з великим жахливим несмаком прямую до забуття, і, запевняю, Ваш дороговказ навряд чи мене штовхне на шлях істинний, тим більше, якщо на тім шляху у всіх таке саме почуття гумору, як у Вас)
Редакції: думаю, такі "діагнози" варто якось підкріплювати аргументами, хоча Ваше право залишити все як є.
Ґеорґус Аба, дякую за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:17:37 ]
А які потрібно аргументи, ви своїм останнім рядком самі його наводите... :(
Та й не тільки останнім рядком. Це і є жах "ужасный" і відсутність поезії... Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:22:03 ]
Ну, а крім повторювати слово "жах", щось можете сказати?)
Останнє речення геть не зрозумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:27:14 ]
Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...

А що тут може бути не зрозуміло в цьому реченні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:34:22 ]
Ну якщо Ви це про вірш, то, мабуть, про "Ромео і Джульєтту" теж можна казати, що то "не поезія", з огляду на такий "недобродійний" фінал.
Взагалі сама формула поетичності вражає своєю логікою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:50:16 ]
Пане Євгене, логіку і раціональність ніхто із життя не може викреслити, бо це гармонійні складові, принаймні, людини, що за Образом і в Подібності...
А звідси і Творчість - за Богом, звісно, звідси і "Добро", себто "Доброчинність" авторська наша, а руйнація - це не добро. І у вас тут подеколи таке "не добро", що аж жах пробирає... Воно вам потрібне, такий епатаж?
А в чому проявляється в "Ромео і Джульєті" руйнівність від Шекспіра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:00:07 ]
До речі, в "Ромео і Джульєті" високий фінал і цілком доброчинний - найвищий прояв кохання і любові, йдеться і про перемогу Любові, і навіть про подальше примирення ворогуючих сімей із отим відходом двох сердець - відходом угору...

А у вас про що закінчення?
Оце й печально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:38:24 ]
Дякую за відповідь! На мою здатність оцінювати ще ніхто не жалівся. А Ваш "шлях істинний" мене мало хвилює. Написала відгук, бо, як і всі інші, маю право на це. А слухати правду, а не солодкі лестощі, треба мати мужність. Та, мабуть, це не кожному під силу.
Бувайте здорові!

P.S. Хоча в усьому є свої "плюси". Ви мали б радіти, що Ваш твір отримав такий резонанс. Адже друкують, буває, - "ні риба, ні м'ясо", ні позитивного, ні негативного відгуку не заслуговує.