ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, зіграєш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "МАЛОМУ (продовження)"
Мала, не бійся, він ляже спати,
Він утомився – впаде від втоми,
Він буде вічність отак лежати,
Якщо ключа йому в серце встромиш…

Не так! Не слухай! Відкрий кватирку,
Оту кватирку, де неба очі
Тебе з’їдають так нестерильно,
Штовхають тіло твоє на злочин...

А потім легко, в шаленій миті,
Стрибай донизу, навчись літати…
А зараз спробуй його любити –
І неодмінно він ляже спати…

Марина Єщенко
Поезія “Малій (продовження)”



Пародія

“Колєги” знову у день зарплати?
А я чекала так до вечері!
Що, будеш вічність отак лежати?
Не міг встромити… ключа у двері.

Роззую, в ліжко – ти будеш спати
(Хропіння й свисти тепер до ночі)
“Дивися, доню!” - казала ж мати…
Сьогодні бути з тобою – злочин.

Ти нестерильний, такий пом’ятий:
Вікно відкрию – повітря мало.
Ну,ну! Не здумай мені літати,
Лікарні тільки не вистачало.

А ти важкенький, немов з заліза.
Хоч очі риби, і ноги з вати…
Назавтра – точно пакуй валізи.
Шуруй до мамці. А нині – спати!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-09 12:17:09
Переглядів сторінки твору 2119
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.989 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 12:21:34 ]
Дорога Марино! Сприйміть з гумором. Оскільки ми про життя, то цей сюжет як один із варіантів розвитку (не найкращий) найсвітліших любовних починань. Але, на превелике щастя, не єдиний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:03:04 ]
дуже добре, що не єдиний...
а то у вашому творі щось не зовсім любовні починання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 22:31:46 ]
Не перестаю дивуватись, як майстерно Вам, Іване, вдаються проекції з небесної сфери на земну.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-10 09:52:51 ]
Вдячний, Тетяно! Надіюся, що Ви не натякаєте на певний рівень ...приземленості. Жартую. Дуже вдячний. І принагідно хочу Вам подякувати за Ваші надзвичайно фахові, предметні ( і нейтральні) коментарі на моїй сторінці і до попередніх творінь. Ваша думка для мене важлива. І тоді, і зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:20:09 ]
Світ складається з невизначеної кількості паралелей, Іване, і багатогранність - це уміння бачити і розуміти ці паралелі. Обрані живуть у високих сферах – вони не від миру цього і сучасники у кращому випадку вважають їх диваками, бо почуття від дотику до цієї категорії коливаються від подиву і нерозуміння до захвату або страху. Більшість же живе тим, що звичайні речі і почуття проектує на високі сфери, створюючи різні рівні зрозумілої всім краси. Щодо приземленості, то боги не гидували спускатися на землю, отже, той, хто вважає земні, звичайні, а часом і відразливі речі не гідними своєї уваги, швидше за все є звичайнісінькою повітряною кулькою. Інша справа, коли хтось відразливе намагається видавати за прекрасне, але це вже зі сфери одвічної боротьби добра і зла. Таким чином, якщо погодитись з тим, що світ мистецтва є світом проекцій, легко бачимо, що пародія – це перенаправлення променів проекції у іншому, відмінному від оригіналу напрямі. Вміння обирати кут проекції і потрібну площину, враховуючи при цьому міру викривлення – це і є майстерність пародиста. Тож вдалого вам вибору і надалі, Іване. : ) Ви тільки не подумайте, що я вважаю себе сенсеєм, мені просто подобається з розумним виглядом різні нісенітниці плести, особливо, коли мені здається, що співрозмовник не проти. :) Отже, я Вас прошу, не сприймайте мене, як справжнього критика, бо я ним не є, а навпаки, є автором, що сам потребує критики. : ) А у знак дружнього ставлення прийміть від мене, пане Іване, невеличкий подарунок:

Про природу «приземленості» пародій : )

Поетеси і поети:
«Ах, ах, ах!
Нам би крила, нам би лету
в небесах!»

У газованій водиці –
бульбашки,
а у віршах, як годиться –
всі смаки.

Походжає у цім краї
пан один.
Час дарма не витрачає –
глузду син.

Щоб не луснули поети
в небесах
він сачком їх ловить злету
на віршах.

Він приземлювати майстер –
має хист,
але хтось кричить: «Чугайстер –
пародист!»

Пан собі сміється трішки:
«Я вас лю…
Лиш грузило вам до ніжки
причеплю.

Захистить моє грузило
вас від бід,
аби вітром не носило,
де не слід…» :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-10 21:31:55 ]
Дорога Тетяно! Сказати, що я в захваті від Вашого коменту -це не сказати нічого! Я просто замиловуюся Вашими думками і надзвичайно тактовною манерою їх висловлювати.І в цьому коменті зокрема, і взагалі.
З одною тільки Вашою тезою не можу погодитися, де Ви говорите про плетіння"різних нісенітниць".Я на цей рахунок маю зовсім іншу думку. І ви ж, звичайно, розумієте , що це далеко не так. А співрозмовник зовсім не проти, навпаки - тільки "за". За Ваш подарунок - особлива подяка! Клас!!!
А в подяці ще особливий респект за "глузду сина"!
Дякую, посміявся від душі, щиро.
І хотів би завершити Вашими словами (7-ий рядочок знизу Вашого подарунку):
"Я вас лю…"
Це не цитата. Дякую.