ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / "Еволюція богів"

 Забуті на Землі
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Василь Баліга 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мар'яна Невиліковна 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-22 11:48:40
Переглядів сторінки твору 8708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.893 / 5.31  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2024.04.26 19:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 13:18:53 ]
Цікаве римування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-22 13:45:03 ]
не знайшла перетинів між назвою і змістом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 13:55:49 ]
Це ж Юстас - Алексу, словом, трохи зашифроване. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-22 14:14:00 ]
...Доброго дня, Володимире! Цікаво, метафізично. "А розпуки округ" - це ви так нашу земельку грішну з Космосу бачите?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 14:26:21 ]
Нас, Вікторе, точніше, декого з нас. :)
Розпуки округ нас, тих, хто тут загубився. :(
А земелька свята, жодних сумнівів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 15:00:59 ]
доки не заржавіють ущент якорі,
ми залишимось тут - на щасливій землі,
доки "душу не кине увесь зорепад",
як мільярдами літ (обіч Неба) назад...

гарне римосплетіння, Володимире. вірш потребує авторського прочитання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 16:49:00 ]

Не певен, наголоси, окрім "чиї", ніби, збігаються із традиційними, але на "чиї" можна "махнути рукою", бо в кожному рядку головний наголос падає на третій склад.
А щодо специфіки змістових наголосів, то я, можливо, спеціально двічі повторюю "земні". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 17:33:29 ]
:) Я мала на увазі рядок про бранців, ритм по усьому віршу бездоганний (про рими уже писала), а у цьому рядку щось мене не пускає. Саме тому і пропоную авторське виконання (прочитання вголос), скажімо, на Львівському форумі видавців у вересні або на фестивалі "Захід" 22 серпня ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 17:43:46 ]
Дякую за пропозицію.
Але це справа для молодих і експресивних, з палаючим зором, - я вже оминаю публічні читання. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-22 15:18:41 ]
"наче сили віддавши чаклунській зорі,
ми забули для чого сюди подались". - повіяло ще й хайнлайнівським, окрім інших позитивних, якостей вказаних вище :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 16:50:03 ]
О так, ці теми актуальні і досі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2010-07-22 16:15:50 ]
Дуже витончений вірш, за всіма його параметрами; заворожуючий, глибокодумний зміст і водночас в ньому криється така проста істина - загибель людини, її віддалення від істинного життя, забуття гармонії.
Будем надіятись - ті, що загубились на Землі все ж таки відкриють очі і вийдуть із свого ступору - а ангели тоді усміхнуться.
Творчої вам наснаги, пане Володимире


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 16:52:54 ]
Дякую, думаю, що ангели переживають, коли ми сумні і не доброчинні, а ми такі, коли опускаються руки, коли відчуваємо, що могли більше, аніж вдалося досі... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-22 17:03:25 ]
Колись дуже давно мені писалось про корабель Життя, у котрому ми всі пливем...
Як прийде час, колись під рання,
Розірве тишу крик бажання.
І в далечінь, для нас незриму,
Піде Дитя крізь літо й зиму.

І попливе у невідомість,
Йому ж навіки стане домом
Той корабель – “Життя” він зветься:
Вже так у світі цім ведеться.

Ось швидкість судно набирає,
І вітер парус розправляє.
Дитя вже чується у силі –
Воно прожило шторми й штилі.

Дитя вже стало Чоловіком,
Набралось мудрості до віку.
Цікавість в нього: що там далі?
Але в душі його печалі.

Не має влади він над морем,
Ані над щастям, ні над горем.
Пливе покірно в невідомість:
Що попереду, що натомість?...

Котрогось ранку він проснеться,
Але спинитись вже прийдеться.
Прибуде він в кінцеву гавань –
Вінець його життєвих плавань.

І тут прийдеться пригадати:
Як він прожив? Що б міг узяти
З собою в плавання останнє,
Як прийде час з життям прощання?

...Не кожен може це збагнути:
Та ми по Божих йдем маршрутах.
Це Він життя у нас вдихає
І двері в вічність прочиняє.

Йому прийдеться звітувати,
В Його лиш милості прощати.
Його це воля – щоб під рання
Ввірвався в тишу крик бажання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 17:45:41 ]
Так, Наталю, мої скромні рядки народилися під одним із ваших віршів, щось таке потаємне нас там б е з т і л е с н о поєднало. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-22 19:23:43 ]
Коли вогник надії у серці зотлів
Від жорстокості світу й омани,
Струменіють жалі, мов краплини по шклі,
У душі прорізаючи рани.

Піднімати вітрила бракує снаги,
Нас давно вже стихія скорила,
Відрікаються рідні від нас береги
І маліють обпечені крила.

На людських вівтарях не злічити жалів
За навіки утраченим щастям.
Лиш здається, що ми не такі вже і злі,
Та насправді - в пітьми ми у власті!

Наші янголи плачуть не тихо - ридьма,
Розправляючи крила в безмежжя,
Аби знов відступила з душ наших пітьма,
Аби в них загасити пожежі.

Зрозуміло тепер, що Божественна вись
Не бажає нас в лоно приймати -
Ми самі світло-суті своєї зреклись,
Ми для себе - мов справжні Пилати.

Нам для ближнього важко подати руки,
Все святе за гріш мідний продали...
Що запише Суддя на життя сторінки,
Коли бранці ми власних баталій?!

Все ж з роками слабіє Божественна твердь,
На котру колись стала Людина.
Нам до Вічності двері відчинить лиш смерть,
Як дозволять нам власні провини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 22:13:12 ]
Ви знаєте , пане Володимире, я ніколи не писала надто довгих коменарів, і Вам також. Але минути цю поезію я не могла. Справжні нотки мускусу упереміш з чоловічою життєдайною силаю космічної енергії. Як парфуми, які створені для обраних.) Особливо сподобався образ "мандрівного зорепаду". Такі, які сь асоціації виринають, що все минає...Колишні царі лежать у величних пірамідів, а піраміди розсипаються піском. Все минає, і не варто журитися.) Дякую Вам за якісну поезію. З теплом. Юлія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 11:03:33 ]

Дякую, Юлечко, я переконаний, що кожен отримує і по вірі, і по мріях своїх. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-23 17:59:18 ]
Гарно сказано, пане Володимире. Вражає! Щоправда, в деяких місцях тексту "спіткнувся", але це чисто суб*єктивно: здається, що рядок "бранці миті..." збиває ваш анапест. "розпуки округ"- хочеться замість округ щось інше. "зникала колись" - хочеться - "кудись". Не берусь стверджувати, що ці мої роздуми - істини в якійсь інстанції, я просто чесно виклав свої відчуття. Успіхів вам! І покритикуйте мого щойно поставленого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-07-27 18:44:27 ]
"І жовтіємо, гаснемо, як ліхтарі, / судового журналу пусті сторінки..." - особливо!!! Семантичний повтор у 4 і 6 рядках не заважає (та можна ще версифікувати - в 4 рядку тричі збігаються приголосні на стику лексем) - це лише моя маленька суб'єктивна думка, що не зачіпає красу рядків.
Щиро.