ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варра Тор / Вірші

 ***
Осінньо в очах і у барі,
Ми пили янтар золотий,
І рибу, що була у парі,
Безжально донищила ти.
Ти в рибі.
І риба в тобі.
Не буде для неї "спасибі",
Лишились на жирній губі
Останні ознаки по рибі.
Ти в рибі, не знаючи це.
І посмішка жирна є хибна,
Бо вже проковтнула лице,
Нічого не кажучи, риба.

2005




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-09-21 17:42:50
Переглядів сторінки твору 3390
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.054 / 4  (4.194 / 4.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.052 / 4  (4.127 / 4.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.879
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 18:19:11 ]
Про що йдеться в вірші? Йдеться про момент, який, можливо, передує розриву між ліричним героєм і певною особою жіночої статі... а може, і не буде ніякого розриву, а буде герой далі використовувати маленьку дуру за призначенням. Коротше, йдеться про момент, коли герой усвідомлює пустоту, поверхневість, нецікавість та емоційну тупість оної особи. Авторові знадобилося лише одне слово, що передає всі оці якості: риба. Одним пострілом чотирьох зайців вбив. Цікаво, що це усвідомлення вигляд такої собі кафкіанської метаморфози, злиття жінки з рибою. Окрім надання містичного присмаку всьому твору, ця метаморфоза дуже влучно передає несподіванність цього відкриття для самого героя. Плюс почуття, які супроводжують подібне усвідомлення, передані вірно: здивування і огида. Коротже, небагатьма словами автору вдалося багато виразити. Тому ставлю 6.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:04:28 ]
Пропустив слово: ...усвідомлення має вигляд...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-21 19:43:43 ]
(:-).Цікавий образ "риба". Він з Вами (чи Ви з Ним) хоче поріднитися, як "чорный человек" з Пушкіним, Єсєніним ?(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 07:12:56 ]
Дякую за інтерес та оцінку твору. Вірш, дійсно, багатоплановий. Михайло Карповий по цеглинкам розібрав його фабулу. А тепер, шановні друзі, дозвольте Вам представити від автора ще один, сакральний зміст твору. Дія відбувається ... в церкві. І подається опис хрещення подруги ліричного героя.

Осінньо в очах і у барі - значить, урочисто-сумно та золотаво. Чому церква позначається баром? Може, тому що там в даний момент п'ють вино та закусюють, може, від прямокутних стін (bar), може, від поширених товарно-грошових відносин.

Ми пили янтар золотий - можна розуміти як причащання вином, але тут подається опис насичення маною, праною, духовною енергією.

Далі подруга з'їдає рибу. Що таке риба? Риба - це символ християнства. Перші християнські храми обов'язково містили цей символ. Подруга з'їдає християнські символи: випиває вино та їсть хліб, тобто п'є Христову кров і їсть його тіло. Після чого сама стає християнкою.

Фраза "Ти в рибі. І риба в тобі." відповідає виразу "Ти в Христі. І Христос в тобі".

Чому ліричний герой не висловлює захоплення від обряду хрещення (І посмішка жирна є хибна)?

На його думку, записатися в християни - не кращий шлях духовного становлення, він переймається можливою втратою духовної сутності та росту неофіта "Бо вже проковтнула лице, Нічого не кажучи, риба."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 08:07:59 ]
Так. Риба - це символ християнства. По-грецьки риба - це іхтіс. Ранні християни надали цьому слову ще смисл абрівеатури виразу "Ісус Христос Деус І Сотир" - Ісус Христос Господь і Іскупитель. Згадка, що риба - це символ Христа, промайнула учора в моїй голові, коли я коментар писав, але... ну, не очікував від тебе, що ти теж є обізнаним з символізмом нашої віри (я греко-католик). Сприйняв це, як випадковість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 11:02:31 ]
Про духовний план вірша від автора.

Взагалі, риба у вірші іде у парі, що чітко вказує на відповідне сузір’я, яке є останнім у зодіаку і символізує перехід на вищий щабель розвитку або деградацію. Що символізують дві риби у сузір’ї? Вони позначають вищу та нижчу першооснови людини. Дівчина з’їла одну рибу. Яку? Вищу чи нижчу? (Це як в „Матриці”: яку пігулку обирати: червону чи синю ?). Виходячи зі слів „безжально донищила”, стає зрозуміло, що перемогло нижче начало. Дівчина ступила на шлях деградації, риба поглинула її лице, тобто стерла її особистість. Проте всі інші частини тіла залишились, як вірно підмітив Михайло Карповий, для вжитку за призначенням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 13:05:48 ]
Вибачте, що втрутився у діалог(:-).
Прикольно, коли автор не губиться у поясненні власного твору. Нагадує
"...ось такий анекдот, Ха-ха-ха. Не смішний? Тоді вмощуйтеся зручніше і уважно слухайте, коли, над чим і скільки потрібно було сміятися". Хоча, пробачте, тут же головний акцент на Вашій обізнаності у Християнській символіці. Тупу "Рибу чистять від голови, але гниє вона з хвоста" і все таке ін.
Слава розділу коментарі, тепер високе просякне "попсячиною" і стане доступне навіть рядовому "темному" читачеві, як я.
(:-).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 14:28:42 ]
Точніше"Рибу чистять від хвоста, а гниє вона з голови "

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 20:47:00 ]
(:-).Так, блискуча відповідь.
Знаєте, Вас це напевно здивує, позія схожа більше все-таки на пісню, ніж на ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК.
(:-)
Добре, дякую. Не ображайтеся. Досконалості Вам у "стисканні" широти задуманого до вредних і вузьких поетичних строф.
(:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-24 11:05:51 ]
Авель Аликр, поезія - це не тлумачний словник, і добре, що ви це розумієте. Досконала поезія - це шліфований адамант, який в тій чи іншій мірі концентрує духовне світло читача, відбиваючи на скрижалях різні плани свідомості та підсвідомості (с). Якщо в читача немає духовного світла, адамант йому буде за камінь, іншому за скло пивної пляшки.