ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 Спогад

...і я тебе прощу...

Оксана Лозова


...Була любов на світі.
Світ був добрий.
Зима покірно відпливла за обрій.
Вербову шутку
я приніс до хати
і жартома
почав тебе шмагати,
а на руці, оголеній по плічко,
червоний рубчик виринув, –
і швидко,
і пристрасно гоїв його губами...
Не вгамувати біль отой з роками.
З тих пір
весни ми разом не стрічали...
А я люблю тебе.
Такі ось чари.
2010

Контекст : http://maysterni.com/publication.php?id=20309


Найвища оцінка видалено видалено 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-03-28 16:49:04
Переглядів сторінки твору 6795
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.571 / 5.4  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.402 / 5.25  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-28 17:21:02 ]
Чудово.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-28 17:38:00 ]
Дякую. шановна Зоряно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-28 21:32:05 ]
І так хочеться саме у вербну неділю чарами любов повернути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:34:02 ]
Егеж, шановний Богдане, інколи хочеться і чарів, але ж...
Вдячний за добрі слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-28 22:21:17 ]
А що таке "шутка" - пане Іване? Це, певно, закарпатська різка? То, може б, зноску слід зробити пояснюючу, особливо для читачів-східняків.
Думаю, після слова "здається" проситься крапка. І потім би речення почати з великої літери.
"Пристрасно гоЇв" - тут щось із наголосом не те. Усе ж таки "гОїв" треба. Чи це теж закарпатський діалектизм?
Цікавий, болючий за змістом вірш, а от кінцівка - мені здається, трішки не вистачило духу завершити розвиток образу. Я б зробив замість "а я люблю тебе, такі ось чари", так: "Я вирізав собі вербову шутку і з розпачу себе шмагаю "не на шутку". Було б логічне завершення образу, розпочатого в попередніх рядках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:15:45 ]
Шановний пане Ярославе, дякую за увагу до моїх скромних творінь, за поради. Ви не пошкодували часу на такий розгорнутий коментар – це приємно, як і будь-якому автору.
Справді, слід би пояснити слово "шутка", не подумав, бо поспішав опублікувати – я дуже рідко маю нагоду бути на сайті. Отже, "шутка" – зовсім не закарпатська різка; це просто вербова гілка із котиками, яку несуть святити, а потім, згідно з прадавнім звичаєм, "б’ють" нею рідних, гадаю, Ви цей звичай знаєте, отож не варто було так уїдливо з нього насміхатися – не все на цьому світі надається до цинізму, правда? У всякому разі, хотілося б вірити...
Де Ви побачили слово "здається", після якого мала би бути крапка – може, десь у коментарі якомусь, бо в цьому вірші його нема наче.
Ідемо далі: наголос – очевидно, маєте правду, на мій сором, я ніколи не чув, аби говорили "гОїв" у недоконаному часі, але ж Ви як столична людина, більше обізнані з літературною мовою; таки доведеться це вважати діалектизмом, але не закарпатським, бо я мешканець карпатського сільця на вододілі, на перевалі, між Закарпаттям і Прикарпаттям, офіційно воно належить до Львівщини :)) Якщо чесно, у нас це слово вимовляють "гойИв" , ось такі справи.
А тепер, у це світле свято,
хотів би Вам з Вашого дозволу нагадати всім відоме: не забувайте, що гідність людини не допускає підлості, навіть дрібної – бо це може перед іншими застувати Ваші кращі якості.
Що стосується Вашої поради про кінцівку мого твору, то... Прикро таке читати. Я можу лиш одне сказати: не я Вам суддя...
Гарних Вам свят.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-05 18:27:41 ]
Шановний пане Іване! Справді, вибачте, слова "здається" у вірші немає. Я мав на увазі слово "шмагати".
Дякую, що роз"яснили значення слова "шутка". зовсім не мав наміру з цього чудового звичаю насміхатися, тим більше, що він походить іще з дохристиянських часів, які мені близькі. Просто мене тут, можливо, сприймають, як сатирика-пародиста, тому тлумачать мої слова сатирично.
Те ж саме стосується кінцівки. Вона є невдалою, на мою думку, таке враження, що не вистачило духу чи пороху для завершального акорду. Тому я запропонував свій варіант - його можна і без вербової гілки (шутки) розшифрувати так - мучуся від розлуки з тобою, і сам себе караю за це. слово "шутка" вжив для розвитку і завершення образу, оскільки вірш з цього образу починався.
От і все. А Ви говорите за якусь уїдливість і навіть підлість? Для мене це - дивно звучить, щонайменше. Я вперше дозволив собі прокоментувати Ваш твір, а от Ви, висловлюючись Вашою термінологією "уїдалися" в мої вірші добрий десяток разів, але там, де були слушні зауваги, я їх враховував. А на думку про те, що ХІХ столітті я міг би бути кріпаком, міг би я і образитися, бо Ви ж не знаєте, хто були мої предки. Серед них були знатні люди. Але я не образився, і не згадував про підлість. Я виправляв Ваші зауваження, а Ви мої - ні, хоч маєте статус "любителя", а я - "майстра". То хто ж "уїдливий", пане Іване? А може - самозакоханий і трохи заздрісний? Я голосовував за Вас у минулому півріччі, назвав Вас серед 40 кращих поетів "Майстерень". Хоч і не друг Ваш і не співпляшник, як кажуть. А просто симпатизую Вашій творчості.
Перш, ніж судити когось, треба починати із себе. Гарних і Вам свят, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 16:08:02 ]
Шановний пане Ярославе, на жаль, так пізно доводиться відповідати Вам. Очевидно, ми обидва погарячкували, не зрозуміли один одного. Прошу вибачення, якщо мої слова були образливі. Але якщо робив зауваження до Ваших віршів – теж із симпатії, вірте, просто хочеться, щоб усе звучало бездоганно. Що ж до предків,і не думав, що кріпаки – це образливо, навпаки. Не буду наводити хрестоматійних прикладів :)
Щиро дякую Вам за увагу до моїх творів і за симпатію теж. Звісно, я тільки любитель, і сюди потрапив у пошуках однієї дуже дорогої для мене людини, а не з якоюсь марнославною метою
Тож прийміть запевнення у пошані і т. д.
З пошаною
Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Соломійка Бехт (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-29 11:56:35 ]
пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:36:18 ]
Соломійко, як багато іноді важить одне словечко в житті людини – Ваше "пречудово" грітиме моє серце вічно :)
Щиро дякую і бажаю пречудових радощів у всьому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-03-31 22:51:06 ]
Дякую за вірш і за епіграф. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:38:07 ]
Шановна Оксано, цей вірш народився завдяки Вашій сторінці – Ви наче добра фея надихнули...
Спасибі Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:23:27 ]
Добродушний Ви наш! Щастя, здоров'я(здоровля!): отакі ось чари! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 23:39:40 ]
Пане Михайле, щиро дякую за побажання.
Але я не такий вже і добродушний, як дехто уявляє :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 23:25:39 ]
Як шкода, що рубчик болю на серці від необачно мовленого слова так довго потім не гоїться... Мене полонили чари Вашої поезії. Сердечне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 12:04:42 ]
Шановна Лесю, кланяюся Вам за серце, відкрите поетичним чарам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 19:03:01 ]
"Була любов на світі. Світ був добрий" – таки це найпростіший і найскладніший рецепт, шановний пане Іване.
Із Вербною неділею Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 15:31:32 ]
Саме так: любов і добро. Чи навпаки – добро і любов.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 15:59:05 ]
Верболіз, бий до сліз!
Не я б’ю, верба б’є,
будь здоровий, як вода,
а багатий, як земля...