ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні мініатюри

 Блакитній Кішці...(Івченко Юлії)
Івченко Юлія (Блакитна Кішка) Я - Блакитна Кішка:
- Почувайтесь вільно.

Мружусь хитро в ліжку:
- Ось і мій мобільний.

Наберіть, заходьте -
Вип'ємо по каві,

Я - Блакитна Кішка,
Не - Пихата Пава.-

Я Блакитну Кішку,
Ніжну і лукаву,

Пригостив б "Martini"...
- Сходимо на каву?..


09.03.2010

* Вірш написано під враженням профайлу автора, де подано номер мобільного телефону.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Івченко Юлія


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-09 13:15:44
Переглядів сторінки твору 3527
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Жінкам на 8 БЕРЕЗНЯ
Іронічний неореалізм
Портрети
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-03-28 02:02:45 ]
)))))))))))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-03-29 07:56:53 ]
Вип'ємо мартіні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-24 16:46:49 ]
Ну і чим цей вірш, написаний 2.5 роки тому, так не сподобався РМ зараз, що вона оцінила його досить низько - 4.5? КП = 0,758. Прошу аргументації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 11:08:20 ]
Якщо це вірш, то ви тоді автоматично і поет, Валерію? Напевно правильно було взагалі не оцінювати такі публікації. Але це не поезія. Чому, тому що поезія обовязково має і вищі складові, окрім усіх інших. Обігруйте, Валерію, і вищі рівні існування живого, хоча би на дальних планах, бо передні плани у будь-якому з мистецтв мають бути максимально прозорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-26 11:47:16 ]
Вірш (лат. versus — повтор, поворот)

1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму.

Пое́т

Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. // Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. // Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець, пісняр, піїт, бард, скальд, піїта, віршомаз.
Той, хто поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу.

Пое́зія (грец. ποίησις — творчість від ποιέω — роблю, творю) — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною метою окрім або замість самої денотації. У поетичному тексті головна роль зазвичай відводиться формі висловлювання. Поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів, тобто нових семантичних зв'язків між мовними одиницями шляхом метафоризації чи метонімізації тексту.
Термін вживається у багатьох значеннях. Поезія зазвичай протиставляється прозі. Часто поезія поєднується з іншими видами мистецтва, тоді виникають проміжні жанри на кшталт поетичного епосу, поетичної драми, поезії в прозі.

Матеріали з Вікіпедії — вільної енциклопедії. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 11:57:43 ]
Ви мене знову втягуєте, Валерію, у безглузді суперечки - причому подаючи лише частково тлумачення, в першу чергу, вірша.
Отже - анонсувати на головну лише творчість, все інше - не потрібно. В нашому випадку творчість - поетичне доброчинство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-26 13:14:17 ]
Що таке поетичне доброчинство? Пам'ятаю, Люба Лібуркіна намагалась це вияснити у Вас напередодні своєї вимушеної еміграції з сайту, але їй це не вдалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 13:26:26 ]
У функціювання ПМ закладені певні "адміністративні" погляди, які, зрештою, формують вигляд ПМ - з них, чи не найважливіше, що творчість, це процес доброчинства. Так як нас цікавить процес поетичної творчості, то маємо справу і з поетичним доброчинством. На рівень поетичного мистецтва, зрозуміло, вийде далеко не кожен, але доброчинством займатися ми всі спроможні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-26 13:52:24 ]
Тож що таке поетичне доброчинство?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 14:00:40 ]
Валерію, я вам вже все пояснив в коментарі вище. Говорити з вами про високі матерії особливо не буду, але є добро, як створення, примноження життєздатного, і є руйнування - життя, всього життєздатного. Доброчинство - це зрозуміло що. Поетичне доброчинство - це є доброчинство в царині поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-26 14:29:06 ]
Давайте перейдемо до практичних прикладів. Наприклад, написання вірша - доброчинство, його критика - невідомо, дивлячись яка, а написання пародії на нього - злісне недоброчинство, я правильно розумію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 14:53:33 ]
Вимоги такі, якщо це творчість, то вона повинна містити в собі доброчинство. Тобто має бути відчутна якість наших намагань, яку оцінюємо як добро, як добротність втілення. Добротність вірша в цілому - це і художність, і техніка, і замисел, і всілякі там етично-естетичні "дрібнички". Але, найголовніше, це відповідне ставлення у творі до всього живого, якого після "деміургових" доторків автора, не повинно ставати менше. А якщо нічого живого в творі немає, то це і не поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 14:55:22 ]
Щодо пародій - то це теж царина Поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-26 14:55:59 ]
Більш-менш зрозуміло.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 11:08:50 ]
А оцінку я знімаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-26 11:47:30 ]
Дякую.