ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.05.26 22:51
Я заблукав у пущі...
Я заблукав у пущі
хаотичних і диких думок.
Де мені знайти лісника,
який виведе із манускрипту
заплутаних і загадкових питань?
Я продираюся крізь гілки
буттєвих пасток і капканів,
крізь тенета нерозв’язних апорій.

Ігор Деркач
2024.05.26 22:00
Химери диктатури
                І
Не конає ірод моровий.
Чубляться парафіяни віри
у Христа, Аллаха... у кумира,
що волає всує, – Боже мій! –
ради себе, а не ради миру.
Невідомо, хто кого пасе
в офісі корупції... здається,

Юрій Гундарєв
2024.05.26 17:11
Мій Київ
Місто Андрія Святого.
Місто Шевченка і Підмогильного.
Місто Амосова і Патона.
Місто Майдана Гідності.

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Євген Федчук
2024.05.26 14:02
* * *
Горять вогні у долині, вся долина сяє.
Стомилося в путі військо, тепер спочиває.
Круг багать сидять солдати, нічого робити,
Повечеряли та й байки узялись травити.
Хто про жінок, хто про долю, хто про дива світу.
А там якось і до відьом дійшли непоміт

Володимир Каразуб
2024.05.26 12:30
Подорожній
Тут повсюди криваві сліди Медеї,
Що дихає сирістю стін із підвальних могил
Роздвоєне серце подвоєне божевіллям
Обманом Цірцеї, обманом драконових крил.

Подорожній, повідай як прийдеш колись у Спарту
Про острів блаженних, що знищили зикурат
Пожеж

Олександр Сушко
2024.05.26 11:55
Титану поетичного слова
Нумо, браття, йдіть до мене в хату,
Розкажу про диво, НЛО.
Бо на сайті вилупивсь піратик,
Непростий дядина і не лох.

Скавучить потужно. Діви врозтіч
Від його всльозавлених "трудів".
А от графомани прямо в очі

Юрій Гундарєв
2024.05.26 11:53
Месія - 22
На днях Олександр Сушко публічно заявив, що я, Юрій Гундарєв, - ніхто і звати мене ніяк, а от він, Сушко, - член НСПУ! Гадаю, що, з одного боку, членство у будь-якій творчій організації - це передусім грандіозний аванс - на свої справді майстерні твори,

Юлія Щербатюк
2024.05.26 11:44
І буде дощ
І буде дощ, що зронять небеса,
Коли затулять хмарами півсвіту,
Та розпочнуть незборену сюїту,
Про головне, що ти не розказав.

Вже й не розкажеш, обірвалось те,
Що називалось щиро: душ єднання.
І упаде додолу лист останній,

Микола Соболь
2024.05.26 11:30
Поетичний хист
Є поет міцний, неначе кремній,
хоч стило об лисину теши,
не піїт, а самородок, геній,
поетичних скорювач вершин.
Я ж писака – графоман не більше,
доля хисту скупенько дала.
Чи Пегас мій жадібний на вірші,
чи не відчуваю слів тепла?

Ілахім Поет
2024.05.26 10:52
Офелія-любов
Я все ще вірю, що відтанеш ти.
Повернеться любов, як пташка з вирію.
Нехай і кажеш: там самі чорти -
Це все, що віднайду в твоєму вирі я.
Ти кажеш: що було – те загуло.
Офелія-любов навряд чи дихає.
Мій жар – не те, дорожчим є тепло.
А ніжності в

Іван Потьомкін
2024.05.26 09:20
***
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Баха далі слухали удвох –
Прелюдію і фугу, і ще хоральних п’ять прелюдій...
Здава

Юрій Гундарєв
2024.05.26 09:15
Юркодар - 108
Портрет в інтер‘єрі бруду


Спробував зібрати докупи всі «фарби» (дослівно!) на мою адресу
від членів поетичної групи СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський).
Вийшов ось такий «портрет»…
Тільки - чий? Мій? Чи тих, хто його «малював»?

Віктор Кучерук
2024.05.26 04:49
Бузок
Бузок синіє біля вікон
Й очам дарує ясноту
Таку, що мружаться повіки,
Як в снігопад або сльоту.
Сіяє кущ мільйоном іскор
Отак отут із року в рік, -
Горить яскравим світлом різко
І поблизу, і звіддалік.

Артур Курдіновський
2024.05.26 02:16
Палай!
Палай! Палай! Та близько не сприймай
Мелодію старого клавесину.
На лагідному фоні - ніж у спину!
Врятує серце вигаданий рай.

Палай! Гори! Всі теплі кольори
Перетворились на холодні роси.
Беззбройний, щирий, радісний та босий,

Борис Костиря
2024.05.25 22:12
Сон як темний коридор...
Сон як темний коридор,
Як провалля в павутину,
Він закутаний в мінор,
Ніби космосу дитина.

Сон як згарище думок,
Дим емоцій відгорілих,
Пронесеться, як амок,

Іван Потьомкін
2024.05.25 13:57
***
Бризками сміху виринаєте з моря –
Демонстрація грації,
В дивній в’язі м’язи...
«Не зникайте!»
Ще не встигли літні юність свою відтворити.
«Не зникайте!»
Ще не встигли ви символом стать для малечі.
«Не зникайте!!!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Поети вмирають часто
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-07 09:43:32
Переглядів сторінки твору 11407
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.264 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-07 09:46:16 ]
Пане Василю, такі прекрасні слова. Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 09:59:40 ]
Один з моїх улюблених віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 09:59:46 ]
Може, не зовсім доречно тут, але не втримаюся і дозволю собі жарт:
О, ні, Поет не умирає,
Він тільки пить переставає
І к новой жизні воскресає...
Та віршів більше не писає! :)

А насправді, то сподобався і по змісту, і по формі цей вірш. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 12:59:18 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 10:05:17 ]
Перечитав, отримав задоволення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:05:24 ]
Вітаю, пане Василю! Рада читати ваші твори на стрінках ПМ. Почувайтеся комфортно. Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 10:11:50 ]
Надворі холодна осінь,
Остання, немов самотність, -
Єдина сестра поета. - ці рядки буквально зачарували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 10:16:02 ]
з одного боку сумно якось, а з іншого... Поети вмирають часто, швидко іт.д., але ж чого сповнене їхнє життя... Краще дожити до 45, але зі смаком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:55:35 ]
Хвалімо одне одного й тоді, коли нема за що...
Бо хто ж нас іще похвалить?
Наші нинішні класики теж хочуть, щоб тільки іх і
хвалили... Тож ставаймо класиками!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 11:21:21 ]
Василю Васильовичу... Схиляю голову перед Вашою Поезією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 11:21:24 ]
Василю Васильовичу... Схиляю голову перед Вашою Поезією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 12:59:05 ]
Чудово! Дуже сподобалося.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 13:36:29 ]
"Поети не вміють жити..." - істинно, пане Василю. Дуже багато вражень. У мене в думках певний контекст: вчора була поминальна субота. Є кого згадати (вже давно почали відлік у вічність титани - О.Гончар, П.Загребельний, українські дисиденти...). Доля поета - феномен, починаючи з того, що він сам про це думає. Аби продовжити, підтримати тяглість цієї теми, я й на своїй сторінці дещо вмістила.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 20:36:57 ]
Скільки б ми не жили - насолоджуватися треба кожним днем, кожною хвилиною життя, бо воно справді прекрасне і неповторне. І єдине...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 21:45:27 ]
Ой, та тут уже і без мене стільки автографів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-08 11:51:58 ]
Але і твій почитати хочеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 22:57:15 ]
Відчувається експресія у творі.
Але перші два рядки – так мені здається – прочитуються дивно: адже кожна людина вмирає тільки раз... Тож і поет не може вмирати частіше, ніж один раз...
:(((
Вибачайте, якщо не "в унісон" вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-09 21:51:27 ]
Поет народжується і вмирає в кожному своєму творі...
Я так думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Скорода (Л.П./М.К.) [ 2010-02-15 20:46:29 ]
Підтримую Вас, пане Василю!
Не можу погодитися з думкою Михайла Бобикова.
Поет не просто може вмирати багато раз, у кожному своєму творі, він може й інших вбивати-катувати... і все йому сходить з рук. Переживати смерть, злитися з нею важче психологічно, аніж фізично. Тож поети "вічно шукають смерті" - фізичної. А про те, що "не вміють жити" - факт!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар крапля (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 10:58:11 ]
прочитав всі Ваші вірші, цей сподобався найбільше! Чимось він мені близький, хоч я і не поет)Є така думка, що щоб навчитись цінити життя треба померти, не в фізичному плані звісно, але мета цього знищення - переродитись і дивитись на світ іншими очима, творити може щось нове, духовно зростати і тренувати свою волю. Саме так робить і поет...
До того ж все циклічно, життя народжується після смерті, Смерть наступає після життя) На пітвердження Ваших слів, колись Че Гевара казав так: "чтобы победить..нужно каждый день представлять что ты уже мертв"