ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ПОЕТ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-22 22:07:40
Переглядів сторінки твору 11695
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.11 21:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:17:38 ]
А якщо доброта щира? Їй теж - бій?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:21:19 ]
Ні, Віко, їй не бій. Але щиру від нещирої розрізнити дуже легко. Іноді достатньо одного комента :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:17:52 ]
Кх-кх...

Тож буду я лютим і чесним.
Сміливим я буду в бою -
За вас, милі Музи,
За зими і весни,
В яких ваш талант пізнаю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:22:51 ]
Люточесний, наче глюк,
Маше шаблею Павлюк
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:20:12 ]
За це ми Вас любимо!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:21:39 ]
Також бій, - але добрий і щирий. :)
Адже навіть любов - бій.
І Христос (один із найбільших поетів людства) нам "меч, а не мир", приніс, як відомо... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:27:33 ]
Усі зразу?!
Скільки ж то мені треба здоров*я для Такого лірично-драматичного щастя!.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:36:55 ]

"Полинне світло його безсмертя..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:41:30 ]
...Він махав-махав-махав
Чесно-люто серед трав,
Доки встав - і... описав
Тих усіх, кого він мав
І за відьом, і за мавк.

Тільки Люба-слобожанка
(Добра й ніжна)
В стороні.
- Хочеш кави філіжанку?
Чесно й люто ріже:
- Ні. -
На Пегасі - як в кіні...

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:42:47 ]
...де опис?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:46:15 ]
Усе.
Гуд бай чесной компанії.
Іду спати.
Нехай Вам всім присняться голі янголятка.
:)
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:47:41 ]
Пухкенькі голі янголятка... Саме вони... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 06:20:22 ]
Розхристано і талановито. Одним словом, - Павлюк. А жаль, - ні, не вірю, що поетів добрих не буває :) То колись я було ще прочитала " він був занадто добрим, аби бути розумним" - і то мені досі чомусь не забулося... Душа протестує:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 09:44:33 ]
:)Здрастуйте, пані Тамарцю.
Дякую, що не забуваєте Павлюка.

Кажете "душа протестує"...
А протест - уже лють. Уже недоброта!..
Тобто й Ви туди ж... Айайай. :)

Видно, кожен розуміє-відчуває, означує доброту лише в координатах свого розуму.
От ми й довели аксіому.

Для інтересу згадайте ще біографії великих поетів, які - убивали на війні, викликали на дуелі, люто залишали невтішених коханок, напризволяще - своїх діток, писали поеми, в яких зовнішність жінок-цариць висміювали...
Прізвища самі підставляйте.
Ви б хотіли з такими "добрими" дружити?.. :)

І у фольклорі, і в медицині лють асоціюється із чесністю, а доброта - із лицемірством, лукавством, хитрістю, неправдою: добра Лисичка-лютий Вовчик, ніякий Зайчик-лютий Вовчик... :(
Та й Колобок - добрий брат Лисички-канібалки, який зоставив голодними лінивих і добрих Діда з Бабою... :(
Але не переймайтеся.
Головне - Поезія.

З поважною любов*ю
Ваш ІП.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 10:37:33 ]
кручє чекання смерті - тільки сама смерть (таk пафосно)!
...чи чекання всьо_таки кручє (в певних роздумах)

та як би там не було, вся надія тільки на те, що
Господь милосердний –
Простить бідаці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:34:25 ]
Привіт, Сергію.
Вітаю з повагою на моїй теплій сторінці. :)
Надіюсь, глобальне похолодання у природі і гольфстрімні політичні казузи не вибили Тебе з рівноваги.

Щодо філософсько-психологічного ребусу про СМЕРТЬ І ЧЕКАННЯ СМЕРТІ - то в часи самураїв (друзів наших козаків-мазохістів :) ) існувало таке покарання-ув*язнення - "чекання смерті" (бідаку могли стратити будь-якої миті, але коли саме, він не знав, а сидів (може, й роками) і чекав, доки прийде кат)... Це покарання вважалося найнайтяжчим.
Сама ж смерть(за Кодексом честі) - благом.
Я також так вважаю.
От Тобі і вся парафія.

Пиши. Дзвони.

Будьмо і тримаймося!

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:37:59 ]
та я так приблизно й думав:)
то так - ребусу заради.

:))) привіт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:45:16 ]
А!
Сімйон Сімйонич!..
Я так і знав. :)))

Усе наше життя - чекання смерті...
(Розмазує рукою, замазаною чорнилом, яким пише Заповіт, сльози-шмарки і шмарки-сльози) - і йде (з тих нервів, холєра) їсти курку з бульбою)... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:49:52 ]
напевно з бульбою, викопаною восени Дяченком :)
http://maysterni.com/publication.php?id=42090

Заповіт - то круто, то навіть кручє, чим просто чекання смерті!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 12:17:40 ]
Файно.
Спокійно-ностальгійно так для мого селянського серця в Олександра Дяченка.
Понятно.
Бо мудро.
Без надриву.
Легка павутинна іронія...
Пріятно.
пріятно.

"Я й радію за них. Заробляють - то й ситі..."

"Я жахаюсь від впливу земного єства -
Коли-небудь і я остаточно дозрію".

В цьому світі або дозрієш, або здурієш, або ж - одночасно... :)


1   2   3   Переглянути все