ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2024.04.15
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Гнєушев (1952) /
Поеми
Свиний грип
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Свиний грип
Поема в чотирьох частинах
І. Збентеження
Помацав лоба – лоб гарячий!
Невже у мене грип свинячий?!
Здається, жив не як свиня –
І я, і вся моя рідня
Завжди поводились, як люди –
І у гостях, і вдома - всюди!
Усі старанно працювали,
Без фанатизму випивали,
Не матюкалися, не крали,
Ніколи хабарів не брали,
Дружинам несли всі зарплати,
Не обирались в депутати,
Не голубі, не педофіли,
І навіть мухи-Дрозофіли
Не ображав ніхто й ніколи!
Ми позакінчували школи,
А наші вузівські дипломи
Справжнісінькі до крапки й коми!
ІІ. Вердикт лікаря
Щоб не розносити заразу
Я лікаря покликав зразу.
Він лагідно сказав мені:
«Ось вам пігулочки смачні,
(Якраз отримали нові),
У вас не грип, а ГРВІ!»
ІІІ. Докори сумління
І так мені незручно стало:
Адже я їв свиняче сало,
А грип в свиней не підхопив!
Ще й маску з марлі не купив!
Це вже, по-перше, не етично,
По-друге – не патріотично:
У передвиборній борні
Надали ж гарний шанс мені
Побачити, ДЕ кандидати,
Що можуть лютий грип здолати!
А я, тупий, не оцінив,
Часник, цибулю, перець їв,
В аптеку гроші не носив
Та ще й від грипу «закосив»,
Обмежився лиш ГРВІ!
Чи маю клепку в голові?!
IV. Вихід
Десь через місяць будуть маски
(Везуть з Гонконгу та Аляски),
І «Таміфлю» вже на підході…
Блукає гутірка в народі,
Що вистачить його на всіх.
Це вже серйозно, це – не сміх,
Потрібен не мільйон – мільярд!
Та хоч звернися в Скотланд Ярд –
На «Таміфлю» грошей немає.
Моя кмітливість не дрімає:
Скидаємось по двадцять гривень
(Це мінімальний внеску рівень),
І вийде без чогось мільярд.
А наш елітний авангард
Легенько дозбирає решту!
І з Відня, з Праги, з Будапешту,
З усіх світів за гарну ціну
Доставлять рятівну вакцину.
Отут я й реабілітуюсь:
У травні – та провакцинуюсь!
19.11.2009
І. Збентеження
Помацав лоба – лоб гарячий!
Невже у мене грип свинячий?!
Здається, жив не як свиня –
І я, і вся моя рідня
Завжди поводились, як люди –
І у гостях, і вдома - всюди!
Усі старанно працювали,
Без фанатизму випивали,
Не матюкалися, не крали,
Ніколи хабарів не брали,
Дружинам несли всі зарплати,
Не обирались в депутати,
Не голубі, не педофіли,
І навіть мухи-Дрозофіли
Не ображав ніхто й ніколи!
Ми позакінчували школи,
А наші вузівські дипломи
Справжнісінькі до крапки й коми!
ІІ. Вердикт лікаря
Щоб не розносити заразу
Я лікаря покликав зразу.
Він лагідно сказав мені:
«Ось вам пігулочки смачні,
(Якраз отримали нові),
У вас не грип, а ГРВІ!»
ІІІ. Докори сумління
І так мені незручно стало:
Адже я їв свиняче сало,
А грип в свиней не підхопив!
Ще й маску з марлі не купив!
Це вже, по-перше, не етично,
По-друге – не патріотично:
У передвиборній борні
Надали ж гарний шанс мені
Побачити, ДЕ кандидати,
Що можуть лютий грип здолати!
А я, тупий, не оцінив,
Часник, цибулю, перець їв,
В аптеку гроші не носив
Та ще й від грипу «закосив»,
Обмежився лиш ГРВІ!
Чи маю клепку в голові?!
IV. Вихід
Десь через місяць будуть маски
(Везуть з Гонконгу та Аляски),
І «Таміфлю» вже на підході…
Блукає гутірка в народі,
Що вистачить його на всіх.
Це вже серйозно, це – не сміх,
Потрібен не мільйон – мільярд!
Та хоч звернися в Скотланд Ярд –
На «Таміфлю» грошей немає.
Моя кмітливість не дрімає:
Скидаємось по двадцять гривень
(Це мінімальний внеску рівень),
І вийде без чогось мільярд.
А наш елітний авангард
Легенько дозбирає решту!
І з Відня, з Праги, з Будапешту,
З усіх світів за гарну ціну
Доставлять рятівну вакцину.
Отут я й реабілітуюсь:
У травні – та провакцинуюсь!
19.11.2009
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію