ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Се ля ві у селі :((
... сльози лози... а весна
налетіла як вихор
заповнила повінню
справ
кожен день
від світанку до вечора пізнього
не встигаю нічого
й гіркущо-тремтливими
краплями
безпорадно
недбалість
газдині
оплакує
запізніло
обрізана
скривджена мною
лоза





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-31 23:34:54
Переглядів сторінки твору 4321
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.757 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-01 12:00:30 ]
Привіт! Гарно, але лозу шкода....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 17:19:41 ]
Дякую, Вікторе!
Звичайно, що шкода...
Дотепер плаче... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-01 23:13:24 ]
але
весна все
всміхається
і
йде
біжить......

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 17:21:04 ]
Грозами погрожує
погрімкує громами
і блискавками душу попелить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 02:28:23 ]
присмачує все
захмарним
невідомо-
грізно-
лагідно-
гіркосолодким
& трепетним чадом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 11:48:08 ]
Жінка обрізає виноград. Непорядок Василино. Не жіноча це робота. Це майже як жінка рубає дрова. Сумно :-(. Не "гумовий" автобус твій виглядає незрівняно веселіше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-13 09:37:47 ]
а дровам не все одно, ОК, хто їх рубає? :((
сумно, бо всяка робота у селі має свій час, коли ж не встигнеш – сам знаєш:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 12:19:35 ]
Ок, мені б ще рецепт виготовлення вина...
невдовзі збирати виноград, он кодорка уже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 12:27:04 ]
Ні Василино, дровам не всерівно. Якщо вони порубані мужиком вони і горять краще і тепла дають більше і носяться-складаються сучок до сучка. Нє, Василино, мужик прориває моркву - виглядає потворно, а жінка рубає дрова - злочинно. Не для жіночих рук сокира і коса, не для чоловічих сапка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 17:12:34 ]
Гарно про дрова, ОК, – уявила високу стіну дров попід стіною хати – бачила так у верховинських селах :)
і згадала, як вони можуть горіти у грубці, стріляти іскрами, якщо це скалові, тобто із хвойних порід, – а пізніше відчинити дверцята, і хвилею жару потягне, охопить тебе...
але цій романтиці, звісно, передує важка робота.
Знаєш, я згодна з тобтою, що чоловіки повинні виконувати важку фізичну роботу. Але слава Богу, якщо вони виконують хоч яку-небудь. Є різні обставини. Напр., мені не доводилося останні роки навіть моркву полоти:)). А тепер усе змінилося, на жаль:(
Ти не пробував писати щось прозове? (Думаю, пробував) Я люблю читати твої коменти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 23:13:06 ]
Боже, як дивно читати слова чоловіка про поділ роботи на «чоловічу» -«жіночу». Добре, що чоловік так думає, але ж насправді світ тримається на жіночих плечах. Щодо сокири – то й сокиру треба вміти тримати в руках, а якщо про косу – люблю косити, відколи цього мене навчив мій добрий дідо. Він казав: «Не все робити, але все вміти». Але я хотіла сказати про лозу, описану Василинкою. Оте «скривджена мною лоза» викликає симпатію до ліричної героїні, якій болять «гіркущо-тремтливі краплі»… Василино, Лозова знає, що лоза вже не плаче, бо навіть біль від доброї руки – не кривда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 17:22:14 ]
Оксанко, я за те, щоб чоловіки всю роботу робили, яка тільки є навколо нас :)))
чесно кажучи, на моїх плечах мало що тримається :)
я нічого не встигаю абсолютно – і навколо безлад; так і лоза – занадто пізно була обрізана, тому і плакала дуже довго, дійсно серце стискалося дивитися.
Я дякую Вам, Оксанко, за спів-чуття, спів-настрій, спів-розуміння :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 04:32:55 ]
жаль і лозу, і перетруджену милу газдиню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 14:16:18 ]
...дякую за співчуття, дорога Тамаро, сподіваюсь, дочекаємось плодів :)