ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 ПАДАЄ ВІЧНІСТЬ




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олексій Кацай 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-25 12:30:59
Переглядів сторінки твору 9679
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.988 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 12:46:53 ]
О! Нарешті я з Вами здибався!
Вітаю і приєднуюся до привітань з нагоди виходу книги! Читав на стор. 126-128 "Дніпро".
...Сподобалося про "Чесну мишку"...
Казати що вірш сподобався - не буду! Отак! І не просіть!
Є одне величезне зауваження: розділіть вірш на чотиривірші (катрени) - жарт звісно.
Закінчення мені дуже сподобалось. А ще сподобалась приблизна рима "покалічу" - "вічність". Мені зараз взагалі подобається щось нестандартне і приблизне, але справжнє і якісне.
З найтеплішими побажаннями, Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:04:19 ]
Привіт, Костю! Щойно з'явилася на ПМ після відпустки - відразу здибалася з тобою.
Дякую за відгук. Знаю, що вірш не претендує на
твою симпатію, бо ти полюбляєш ребуси і нестандарти, але для тут я обрала саме таку форму,
вона мені видалася найорганічнішою для цієї теми.
Власне, він ще теплий, не вистояний, то може ще щось зміню.))) Дуже слушна порада щодо катренів. Успіхів, Костю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 13:12:42 ]
Ото лихо... Це я я так висловлював свою прихильність до вірша ("не буду хвалити") , бо вірш дійсно добрячий. Тому зрозумів, що почуття гумору через інтернет мережу передається з перебоями - не буду більше так жартувати, а то гляди чого доброго - і всьо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:26:07 ]
Костику, ти просто забув поставити маленьку позначку, що вказує на жарт, ось таку:)
тому я сприйняла твої слова всурйоз;))
Але це не має жодного значення, бо мені теж вірш
чомусь сподобався:)) (а це так рідко буває!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 13:05:24 ]
Наталя поздоровляю! Радий за тебе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:07:33 ]
Дякую, Сашо! Приємно чути твої поздоровлення(ти маєш на увазі збірку?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 14:10:35 ]
Саме так!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-25 18:08:16 ]
Наталко, цікавий і глибокий вірш. Трохи важко уявити, як це падає вічність, але то пусте. Як автор сказав, тому і бути. Вітаю з книгою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:43:45 ]
Оленко, дякую за коментар і за вітання!
Ще й сама не вірю, що маю збірку та ще й з передмовою Лесі Романчук. Хоч Леся права, я своє творіння бачила лише віртуально.
А стосовно "вічності, що падає", то це узагальнений образ:
ті хто зробив крок у вічність завдяки геніальній творчості, чи діяльності, але кого не оцінили, зрадили чи стратили їхні невдячні сучасники.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:24:08 ]
Глибоченно! Що не рядок - афоризм. Наша "опаперена" авторка змахнула паперовими крильцями - і у вічність...
Справді, Наталю, дуже сильно!
Ну і як воно, бути авторкою книжки? (хитро підсміховується - адже авторка своєї книжки ще й не бачила!)
Ой, люди, яку Наталька книзю сотворила! Просто клас! Кожна сторінка - цукерочка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:52:23 ]
Лесю, дяка тобі (авторка зашарілася і замість припічка почала колупати клавіатуру)
Ну, єслі ви так настаіваєтє...
Карочє, шо єсть, то єсть...
Звісно ж, мені приємно, що вірші поступово розвіртуалюються, але знаю й те, що такий жанр, як байка зараз не вельми в пошані, дехто його вважає другорядним. То приготувалася до різних відгуків. За хороші - дякую!!!Прийму і інші.
Але тут уже без коректур, як сказала Ліна Костенко "бо як напишеш, так уже і буде"...:( :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 22:23:53 ]
Яка близька тема ... :о)
"Стишиться вітер, заплачуть зірки, мов люди.
Боляче небу, коли ображають вічність" - уявилось неримоване, але схоже :
"коли ображають вічність,
боляче небу
і небо заплаче зірками"
Цікавий твір.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 21:49:37 ]
СеРж Ку, дякую за коментар, і класний перифраз
"і небо заплаче зірками"!
А теми дійсно близькі;)
Так буває, я іноді помічаю, що у кількох авторів в один день можуть з'явитися твори дуже близькі за тематикою, чи образністю. Напевне діє якийсь закон віртуальної телепатії. Цікаве явище, як на мою думку і зовсім не досліджене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 22:12:42 ]
Сказати чесно, я сам був дещо спантеличений цим збігом, адже до своєї публікації не читав вашого твору і творів декількох інших авторів ПМ (раніше подібні речі також спостерігались нерідко).
А відносно дослідження... Як на мене, не зовсім реально досліджувати те, що не піддається логіці і відомим "земним" законам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:23:00 ]
Теорії відносності теж колись не існувало в арсеналі наших "земних законів", але ж приєдналася. Може просто Ейнштейнів бракує?:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 22:34:22 ]
Особисто я вважаю, що у кожному із нас живе свій Ейнштейн, свій Сократ, не кажучи вже про голос Совісті, так? Просто є підозра, що у більшості випадків наші особисті Генії спантеличено замовкають, бачачи, куди ми разом із цивілізацією йдемо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:44:21 ]
Згідна, Володю. Очевидно, нам багато чого не відкривається для нашого ж блага. Інакше цивілізовані інтелектуали почали б клонувати Бога.
Ой, що це ми розфілософствувалися на сон рядущий.
Вранці ж на роботу.
Цікаво, який робочий день у РМ? Певно, ненормований:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 22:47:37 ]
Абсолютно ненормований - суцільні вихідні дні - але мій Сократо-Ейнштейн не замовкає ні на мить, ото вже тільки дай рота відкрити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:54:07 ]
Яке щастя, коли труд - в радість!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 13:00:14 ]
:)
Радість йти своїм шляхом, на жаль, полюбляє трансформуватися у трудову повинність - робити, що повинен. :(
Найважче - боротися зі своїми звичками, які вироблені вчорашніми, а не сьогоднішніми необхідностями.
Рятує передчуття нових, більш чистих і глибинних гармоній, слід від осягнення яких ще не турбував будь які шпальти. Ти вже знаєш - як, але ще не ввійшов у ті води, тут, схоже, вся радість.
Тому важлива слабкість, яка переростає у витонченість.
Тому, можливо, такою небезпечною є сила рядка. Сила, якою автоматично заміщається витончена краса рядка коли стоїш на місці, бо сила це - наполягання навіть не на сьогоднішньому - на вчорашньому, ствердження вчорашнього, а значить - відсутність майбутнього у Автора. Інколи це тільки миттєва відсутність, але дуже часто і пожиттєва, - гляньте на творчість великих і знаних поетів на нашому сайті - у творчості більшості із них не помітна співпраця зі своїм майбутнім. Як на мене - це схоже на самогубство.