ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Калиниченко (1983) / Вірші

 Земля, що батьківською зветься

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Марія Гуменюк 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-01 18:36:05
Переглядів сторінки твору 7393
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.384 / 5.44  (4.783 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 3.985 / 5.5  (4.443 / 5.67)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.03 22:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-01 20:42:14 ]
Ігорю, так і про таке пишуть у сьомому класі. І для сьомого класу це було б просто геніально. А Вам би вже давно слід було розширити тематику і збагатити образність своїх віршів. А то подібні один до одного, мов яблучні гусені :(.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-01 21:42:11 ]
Не дозволю ображати Ігорька! Ще навіть Рильський казав, що він був хрущем, про які Калиниченко вірші написав, а Ви шановна краще беріть приклад, як потрібно писати:

1.Намисто скрипок золотих
Вплітають в серце солов'ята. (сильно!)

2.Летять тополі в синє небо (ще сильніше сильніше!!!)

3.Мій краю! Я - твій вірний син,
А ти - взірець добра і правди. (справжня знахідка!)

Так що Ганно, не псуйте нерви ні собі , ні людям - і побільше читайте і вчіться майстерності, зокрема у І.Калиниченка. Рекомендую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-01 21:54:21 ]
Костянтине, я не маю аніякого бажання стібатися з Ігоря. Про сьомий клас я казала цілком серйозно. Вчився якось у моїй школі хлопчик Василько, який у 12 років писав отак:

Школа моя величава
Вікнами дивиться в світ.
Наче в букет пов"язала
Мрії окрилених літ.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-01 22:11:22 ]
чому ми боїмося говорити слова любові рідній землі і хочемо модерну у кожній фразі? чим більше людей буде читати слова, звернені до своєї вітчизни із щирими почуттями, додавати до них щось своє, тим менше яничарів роститиме земля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-01 22:18:42 ]
Маріііііє!

Та ж не про модерн ідеться!

Якби Рєпін лише хрестики-нулики малював, то це було би ліпше, ніж його шедеври?

Я люблю громадянську лірику. Ту, яку писала Ліна, Стус, Симоненко, зрештою! Боже, ЯКА це лірика!!!

але не можна таке святе і високе, як любов до України, зводити до такого зачовганого примітивізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2008-12-02 18:35:34 ]
О, пане Мордатенко, ви і тут мене знайшли! Дякую, після ваших коментарів кількість людей, що читають мої твори, значно збільшується )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 14:29:53 ]
Гарна поезія, світла, щира. Така теж повинна бути. мОжливо, не слід подавати на ПМ, друкуйте збірочки, - буде попит. А на ПМ - вчіться. З повагою...))) З Різдвом! Щирості, любові, натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:31:39 ]
Любов до СВОЄЇ Батьківщини в Ігоря не менша як любов до Бога. Він вірить в Бога і в НАШУ УКРАЇНУ. Тому оспівує її зрозумілими словами. Це зрозуміє той, хто кохає і знає, що кохає. Віруюча людина молить Бога не тільки у великі свята, тоді коли всі бачать, але тоді коли хоче і так як хоче. Я в повні приєднуюсь до слів Пана Костянтина. Пане Ігорю, продовжуйте свій шлях. НАШ НАРОД буде читати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-27 12:31:00 ]
А гнівом сповнена гроза,
Як хижий птах, кружляє степом.
Вітаю! Гарний, щирий, по-юнацькому запальний вірш.
Розкрилля і чистого неба!