ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет
2024.05.15 00:25
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Хельґі Йогансен (2022) / Вірші

 Усе, як тоді
Початок весни нагадав мені осінь:
Туманно і сиро, немов листопад,
Оголені гілки, сутулі дерева,
Що скинули сніг, наче листя колись.

Минула зима, а тепла нема досі,
Лиш дощ відмиває від бруду асфальт.
Чи щось у мені, чи в природі завмерло? —
Усе, як тоді, коли ми розійшлись...



05.03.2023
(04.04.2013)



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-03-05 16:00:21
Переглядів сторінки твору 503
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.15 16:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2023-03-05 17:26:51 ]
Не люблю раннюю весну...Действительно, как осень, только к осени, как правило, мы готовы, а от весны ждём чего-то чудесного, но ранняя - чудеса ещё прячет.
Понравилось стихотворение! С уважением...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хельґі Йогансен (Л.П./М.К.) [ 2023-03-05 18:19:50 ]
Дякую! Ну тут більше про спогад, навіяний пейзажем. Хоча, я вже й справді не знаю чи чекаю чогось, чи вже ні.
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2023-03-05 21:53:51 ]
Вражаючий вірш! Зачепило за душу....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хельґі Йогансен (Л.П./М.К.) [ 2023-03-06 13:30:23 ]
Дякую! Мені дуже приємно...
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Михайлович Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2023-03-05 23:47:54 ]
СУМНО...АЛЕ НАСТРОЄВО. ЩАСТИ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хельґі Йогансен (Л.П./М.К.) [ 2023-03-06 13:31:11 ]
Щиро дякую!
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-09 20:23:53 ]
Гарний білий вірш. Симпатично вийшло, Хельґі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хельґі Йогансен (Л.П./М.К.) [ 2023-06-09 20:53:21 ]
Дякую! Насправді тут рима є, але старанно захована)) Кожен рядок першої строфи римується з відповідним рядком другої.
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-09 21:35:18 ]
І, дійсно! Не помітила спочатку. Якби Ви не звернули увагу... Мабуть ця особливість так і залишилась поза зоною уваги. Перечитала "парні" рядки. Гарні рими. Цікаве виконання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хельґі Йогансен (Л.П./М.К.) [ 2023-06-09 22:46:08 ]
Дякую! Так і люди помічають, що у них багато спільного... Коли розходяться.
Може, перейменувати вірш на "Самотні катрени"?

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-09 23:29:38 ]
Маю думку, що і так гарно... Я б не міняла. Та автору видніше. А, може, і ні. Щодо спільного... "Велике бачиться здалеку". Мудрі слова. Чи не так?