ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Я не підводжу під коханням риску,
Бо не підстрелений мисливцем лось,
Моя смачна дюшеско й барбариско,
Воно у нас лиш тільки почалось.

Воно в нас, мила, тільки-но з колиски,
На ноженята неміцні звелось
Й агукає пародії, мов зблиски,
І віршики ліричні в`є з волось.

Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз,
Не знаю тільки – син воно чи дочка

І чи рушник воно ачи гарбуз…
Це – музика з конвалії дзвіночка,
Сяйне наслання від небесних муз.

31.07. – 4.08. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 12:32:03
Переглядів сторінки твору 220
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:32:36 ]

Отправить
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:44:39 ] - відповісти
Пречудово!!!
Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз, ех, а так очікувалося - щоб маленький чорногуз:)

Отправить
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:51:06 ] - відповісти

Після Умані всі чоловіки стають
особливо ніжними. :)
Дуже сподобалося.


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:06:43 ] - відповісти
Цікаве зауваження ,Наталю.....

Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:53:59 ]

Тс-с, Іро!)


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 22:18:30 ]
Мовчу.....))

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:17 ] - відповісти
після слова "карапуз" зотіла рими "Чорногуз"))) А сонет сподобався... Справді ,ніжний... Хай зростає кохання ,міцніє і кріпне. Зичу натхнення!

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:46 ] - відповісти
*хотіла

Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:43:59 ] - відповісти

Дуже милий і ніжний вірш, Ярославе!!!)


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 20:18:56 ] - відповісти

Вірш-надзвичайно ліричне "наслання від небесних муз", Ярославе.


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:55:26 ] - відповісти

Ярославе!
Погоджуюсь із відгуками...
Але... ну ти і дужий)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 21:27:44 ] - відповісти

Чудово!!!!!!!


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 00:30:32 ] - відповісти


"Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз" - клас!!!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 00:51:02 ] - відповісти

Несподівані, дотепні і ніжні порівняння...


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 07:51:52 ] - відповісти

Таке тонке нюансування в цій музиці з конвалії дзвіночка, аж кортить зазирнути в колиску...
Наслання від небесних муз!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:07:16 ] - відповісти

Ксеню, щиро дякую, не хотілося про самого себе так, тому "карапуз" вийшов.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:20:42 ] - відповісти

Дякую, Наталю, вірш написаний справді після Умані, тільки ІІ-го фесту в 2011, так що доля істини є у Ваших словах!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:24:45 ] - відповісти

Дякую, Іриночко! Хай буде, як ти кажеш!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:26:12 ] - відповісти

Спасибі, Лесюню!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:27:32 ] - відповісти

Дякую, Світлано, то було справді наслання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:28:30 ] - відповісти

Михайле, щиро дякую, радий був розвіртуалитися в Умані!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:33:06 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:01 ] - відповісти

Софієчко, дякую, дорога моя!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:34 ] - відповісти

Спасибі, Роксолано, Ви відчули!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:31:56 ] - відповісти

Дякую, Інно, певно в несподіваності і є оті родзинки поезії - я не тільки про себе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:33:29 ] - відповісти

Кортить заглянути в колиску і таки розібратися, хто там - так, пане Іване? Заінтригував трохи вірш... Щиро дякую за відвідини!)))


Отправить
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:04:36 ] - відповісти

Надзвичайно тепло, чуттєво і різнобарвно!
Джерело кохання у твоєму серці і не збирається пересихати:)
Щиро за тебе радію.
Хотів поставити "6", але збивка ритму завадила.
Ось у цих двох рядках:
"Бо ще мислИвцем - не забитий лось",

"Пародії агУкає з колиски
І в`є лірИчні віршики з волось."

І ще, ось це місце бачиться мені так:
"Лише не знаю – син воно чи дочка

І чи рушник мені, а чи гарбуз…"


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:25:01 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую тобі за теплий відгук! Кажеш, збивка ритму, тоді давай порахуємо разом. Сонет - це п"ятистопний ямб. Ось, дивись:

Я нЕ підвОджу пІд кохАнням рИску, (11)
Бо нЕ підстрЕленИй мислИвцем лОсь, (10)
МоЯ смачнА дюшЕско й бАрбарИско, (11)
ВонО у нАс лиш тІльки пОчалОсь. (10)

ВонО в нас, мИла, тІльки-нО з колИски, (11)
На нОженЯта нЕміцнІ звелОсь (10)
Й агУкаЄ парОдіЇ з колИски (11)
І вІршикИ лірИчні в`Є з волОсь. (10)

ВонО такЕ, як щАстя У вінОчку, (11)
НемОв у вИшивАнці – кАрапУз, (10)
Не знАю тІльки – сИн вонО чи дОчка (11)

І чИ рушнИк вонО ачИ гарбУз… (10)
Це – мУзикА з конвАліЇ дзвінОчка, (11)
СяйнЕ наслАння вІд небЕсних мУз. (10)

Французький тип сонета - 147 складів, схема 4-4-3-3. Певно десь ти помилився у своїх прорахунках. Єдине, з чим згоден - повтор слова "воно" може і треба поправити, але я вжив цей повтор свідомо для підсилення думки. Дякую.))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:31:21 ] - відповісти

ВАВ!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:42:00 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:43:07 ] - відповісти

За тою Парасочкою про Світлану геть усі забули.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 12:20:31 ] - відповісти

І про Світлану пам"ятаємо, скоро буде пісня на її слова!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:26:47 ] - відповісти

Браво! І дяка!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:50:46 ] - відповісти

Спасибі, дорогий Іване! Іду читати твоє творіння!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:25:24 ] - відповісти

Браво і дяка!
Ніжний, чуттєвий, "тонкий" і делікатний вірш! Майстерно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:30:03 ] - відповісти

Спасибі ще раз, Іване, хай щастить! Будьмо! Повеселили ми сьогодні "Майстерні". )))