ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Українська мова в Києві
Осінній дощ. Чистіший від сльози,
Іде, іде і ледве, ледве змочить,
П"янить повітря, ніби щось пророчить,
Я ж хочу так напитися грози.

Ти де, грозо-о-о?! Минаю сотні зваб,
Біжу, аж листя падає з каштанів,
І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани.

7485 р. (Від Трипілля) (1979)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:35:35
Переглядів сторінки твору 174
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:35:45 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:00:46 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Цікавий вірш!
"І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани", = гарний образ.
Але чомусь не допетрала назву... :)
З теплом,
Тетяна


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:07:12 ] - відповісти

Алегорично віртуозно гучно, пане Ярославе

відлуння одразове-зразкове

з повагою

С*


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:09:56 ] - відповісти
Дуже гарна, образна картинка осіннього дощу.

(Але - назва вірша?
чомусь мені не поєднується із змістом.
Може, ненароком, якась одруківочка?)
З найкращими побажаннями,
Оксана




Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:11:13 ] - відповісти

...ех!!! і-і-і-і так проситься - "відкручує"... на всю потужність ті крани грозові відкрутити - змити чистим дощем усю гидь... ой... ну вибачте, надто переповнюють почуття буденні... Гарний вірш!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:26:03 ] - відповісти

Ярославе! Відкручуєм крани до упору! Яке там- кап!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:57 ] - відповісти

Так, Вітре! І як співає Чубай: "по русифікованих містах" усіх теж!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:27:22 ] - відповісти

Пані Тетяно й Оксано! Дощ - це образ мови. У Києві 30 років тому мовні крани закручували, а тепер потроху відкручують, як правильно зрозуміли Сонцемісяць і пані Людмила! Ось так, приблизно.
Дякую всім за відгуки.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:33:09 ] - відповісти
Тоді за такий образ - 6 балів!
А я, на превеликий сором, "не догнала".
Прошу мені вибачити.

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:06 ]

Так, пане Ярославе, Ваші вірші треба читати поміж строф. Дякую за пояснення :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:42:48 ]

Дякую, пані Оксано! В застійні роки доводилося освоювати Езопову мову.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:43:54 ] - відповісти

Радий, що завітали, Тетяно!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:31:03 ] - відповісти

Погоджуюся з Вітром! А з автором - безсумнівно. Теж хочу тієї грози-и-и-и! Але навіть і кап-кап багатьох лякає (холодні краплини за комір дорогого костюмчика - бр-р-р) Перепрошую за такі асоціації. Дякую за гарну справу!


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:51:37 ] - відповісти

Чудово, пане Ярославе.
Закінчення - просто "напавал".
Ось люблю - коли так несподівано!
З повагою,
ЛЮ


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 09:16:03 ] - відповісти
Ніколи б не подумала, що ця тема буде актуальною і для Тернополя... Але, нещодавно чекала знайомого на вулиці нашого обласного центру і, напротязі 20 хвилин, чула тільки російську мову від перехожих. ЖАХ! Може і у нас хтось вже тишком-нишком крани закручує?..Нам теж, виявляється, здалося б проливного дощу та грози, пане Ярославе.Дякую за чудового вірша.

Отправить
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 11:33:13 ] - відповісти

Чудовий вірш - навіть без назви, хоча з нею набагато глибший!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 22:27:53 ] - відповісти

Олесю, Юрію, Патаро, Віталію, сердечно дякую за відгуки. Всім зичу натхнення і здоров"я.


Отправить
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 00:41:48 ] - відповісти

Гірка реальність наша, мов полин.
Ковток свободи нам затьмарив очі.
Чи гіркоту розмиє часу плин?..
А ДОЩ змиває дні , змиває ночі...
Ярославе, сильно, зрозуміло і локанічно у Вас написалося.( А в мене ДОЩ , як час)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:11:35 ] - відповісти

Дякую, пане Богдане, почитаю!