ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Не встигли ще сніги зійти -
Весна приходить яснолиця.
В льоду стоять очерети,
Немов нескошена пшениця.

Крізь хмари впали світла скалки,
І враз людський засяяв слід.
Озерні дятли тут - рибалки -
Довбають нерозталий лід.

І віє чимось новим, свіжим,
Мов мука радістю стає,
І обрій хмарку сонцем лиже,
Мов песик руку, що дає.

7517 р. (від Трипілля) (2009)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:14:27
Переглядів сторінки твору 216
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:15:30 ]
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-18 19:14:22 ] - відповісти

"І обрій хмарку сонцем лиже" - гарна замальовка, весняна, уявила як половина берега і річки ще захмарені, а на іншому березі вже сонячно.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 03:40:39 ] - відповісти

красиво, лаконічно і свіжо

як на ім&о

всякі вітання


Отправить
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-20 11:11:00 ] - відповісти

...враз людський засяяв слід...?
– той слід хто і де залишив і чому він засяяв ?
будь ласка :)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 17:52:24 ] - відповісти

Дорогі друзі, пані Тамаро і пане Сонцемісяцю, дозвольте Вас так називати, щиро дякую за добрі слова і високі оцінки. Натхнення Вам, здоров"я і всіляких гараздів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 17:57:23 ] - відповісти

Людський слід, шановна пані Василино, залишили рибалки, про яких пишеться трішечки нижче, слід на льоду, покритому снігом, а засяяв слід - саме слід, а не те, що Ви мали на увазі - тому, що на нього впали світла скалки. Все описано у вірші. Читайте уважно, будь ласка. А якщо хочеться "підколоти", то можете написати пародію. Ніхто не забороняє.


Отправить
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 23:55:03 ] - відповісти

Прозрачно, чуть прохладно. И Боже мой, - вот это комментарии... ))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 00:51:55 ] - відповісти

Перші три слова - це про вірш? Ми мало знаємо одне одного - чи не можна розлогіше, якщо Ваша ласка, пані Ондо Лінде? А щодо коментарів - "какой привет - такой ответ" - це все, що я можу Вам сказати.


Отправить
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 08:40:56 ] - відповісти

Да, про стихотворение.
Четко, почти-красочно (имхо, тут роль красок играют действия - кроме пшеницеподобных камышей - сама такие видела, точное описание), и еще - совсем невразумительно:)) - оно лучше на слух, чем на взгляд (хотя тут со мной очень легко не согласиться:)).


Отправить
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 17:21:12 ] - відповісти

.

Ну, от, приїхали((
Шановний пане Ярославе! Дякую, що розлого пояснили, кому належить слід і чому він засяяв. Вражає ваше проникнення у чужі думки – це я про ось це – "саме слід, а не те, що Ви мали на увазі". ...Але на всяк випадок спробую детальніше «розшифрувати» свій попередній коментар. Я мала на увазі, що вислів «засяяв людський слід» у доволі відшліфованому творі виглядає якось шершаво. По-перше, я не уявила, що лід засипаний снігом, здалося. Що виблискувати може вся крига. Далі: рибалки – у множині, отже – сліди; якщо ж уже читач мав би здогадатися, що це сліди рибалок, то в такому випадку не треба уточнювати, що це людські, а не, припустимо, звірині сліди. Тобто, я хотіла звернути Вашу увагу, що з цим рядком можна би попрацювати. І все. Ви ж самі не раз наголошували: кому багато дано, з того багато і вимагається, і підкреслювали, що Вам таки багато дано у поезії, отже…
Підколювати Вас я не мала на увазі, не вважаю це конструктивним. Пародії писати не вмію, і не пробувала ніколи. Для справжніх пародій, мистецьких, треба мати більший дар, по-моєму, ніж для ліричних творів.
Визнаю, що переоцінила Вашу здатність сприймати пораду у дещо жартівливому тоні. «Знаю, що Ви - достатньо мудрий, щоб не образитись не критику» А це навіть і не критика була. Отож прошу вибачення, що занадто по-дружньому сформулювала зауваження до твору.
Боюся, що не втримаюся надалі, кортітиме коментувати Ваші твори – тому, можливо, буде доцільніше, якщо заблокуєте Ваші сторінки для моїх відвідин, щоб надалі не було таких непорозумінь… Як кажуть, нема людини – нема проблеми.
Якщо я бачу абсолютно безпорадний твір – я не робитиму ніяких зауважень авторові. Якщо ж у гарному творі щось псує, НМСД, картину – хочеться звернути увагу автора на це. Інколи у сірому творі є цінна блискітка – тоді теж хочеться звернути на неї увагу.
Сподіваюся, що ніхто не поскаржиться на ПМі, що я когось підколювала чи ображала – у всякому разі, за півтора року мого перебування тут Ви виявилися першим. Мені дуже прикро.

А щойно звернула увагу, як відреагував Влад на зауваження Чорнявої Жінки з приводу пелюстки ромашки … Молодець.
А при читанні Вашого твору на думку мені прийшов прекрасний вірш. Ось цей.


Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще – для мене! – не заніс…
Тремтить ріка, і хилиться до неї
На тому березі ріденький ліс…
Не заблукають з хуторів лелеки, –
Хіба що вітер хмари нажене…
О друже мій єдиний, а далекий,
Який тут спокій стереже мене!

Немов поклала ти мені на груди
Долоні теплі, і спинилось все:
І почуття, і спогади, і люди,
І мертвий лист, що хвилями несе…
Немов ласкаві вересневі феї
Спинили час, – і всесвіт не тече…
І навіть цей слідок ноги твоєї
Вже не хвилює серця і очей…
Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній лагідній землі,
І твій слідок малий – такий великий.
Що я тобі й сказати б не зумів!
…………………..
Гадаю, автора знаєте.


Отправить
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 17:23:07 ] - відповісти

Ойойой, вийшло не просто багато, а занадто багато :))
Вибачайте, що "засмітила" Вашу сторінку. :((


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-24 03:15:51 ] - відповісти

Шановна Ондо Лінде! Дякую за розлогіший коментар і оригінальний погляд на мій вірш. Мені з Вами важко сперечатись, бо збоку видніше. Ви - сильна поетеса, я читаю Ваші твори, але поки що не наважуюсь їх коментувати - занадто ми різні. Треба трохи часу, щоб звикнути. У Вас щось є скандінавське і в манері писати і коментувати, і у псевдонімі. Так і згадується "Песня варяжского гостя" М.Римського-Корсакова, Кай і Герда, і печера гірського короля у Гріга, "Пер Гюнт" і Один - Бог...


Отправить
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-24 11:09:12 ] - відповісти

0_0... Скандинавия?:)) - интересно.
А Ондолиндэ - квенийский вариант названия Гондолина, града Тургона из Сильмариллиона (Дж.Р.Р.Т.). В переводе "камень-колокол".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-24 03:53:37 ] - відповісти

У нас з Вами дивно складається, Василино. Спершу ішла хвиля взаємних захоплень, а потім - критична хвиля, особливо з Вашого боку в мій. От і подумалося, що вимальовується тенденція негативного ставлення взагалі до автора. Думав, що можливо в цьому винні мої критичні вірші на адресу прекрасної статі, і Ви - одна з тих, хто мстить. Якийсь від Вашого коментаря останнього йшов різкий наказовий, навіть зверхній тон. А це ж відчувається підсвідомо.
От уже в поясненні розлогому тон інший, і, відповідно, реакція теж буде інша. Думаю, Ви вже розібралися із слідом людським. Не бачу поки що потреби допрацювувати рядок. Мені здається, що все там на місці. А от Молодіду треба попрацювати.
Дякую за вірш, дуже гарний, на свій сором, не знаю, кому він належить. У нас багато гарних поетів. Всіх прочитати не встигаєш. Буду вдячний, якщо скажете. Всього доброго!


Отправить
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 17:39:33 ] - відповісти

***Мстити ??? християни не мстять навіть ворогам :)
А Вам – за що? Я не маю право оцінювати Ваше ставлення до прекрасної статі, це Ваша особиста справа.

А мої зауваження (не тенденція негативного ставлення)стосувалися тільки віршів. Інша справа, що ці зауваження були не офіційно сформульовані, а дружньо-жартівливо. і це справді моя вина. Але зверхності і різкості я в них ніколи не вкладала.
При першому ж прочитанні Вашого твору мені пригадався цей вірш Плужника. І справді, там все на місці.:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 13:00:50 ] - відповісти

Ну що ж, от і порозумілися. Не дивуйтесь на таку мою реакцію, я надмірно ранимий буваю, тому так реагую. Врешті, тут спілкуючись, ми пізнаємо одне одного, тому буду знати, що таке Ваше сприйняття було моїх віршів. Пишіть відгуки і надалі, і не зважайте не те, що вразливий, переживу якось. Дякую за увагу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 13:04:12 ] - відповісти

Ондо, дякую за роз"яснення. Ви і Ваша творчість для мене - як нова зірка у вечірньому небі, яку відкривають для себе спостерігачі обсерваторій.


Отправить
Андрій Олеськів (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-05 10:55:43 ] - відповісти
Після цих рядків одразу запахло весною, але до неї ще далеко:)Чудово

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 00:48:27 ] - відповісти

Дякую, Андрію. Дай Бог, дочекаємось.