ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Диво

Подивилась ясно - заспівали скрипки...

Павло Тичина

Глянеш ніжно - і розтане сніг,
Усміхнешся - сонечко засяє,
І голублять промені ясні
Проліски кохання в світлім гаю.

З губ твоїх цілющої води
Я нап"юся, мов з берези - соку,
Стану, наче легінь молодий,
Наче птах, полину в даль високу.

Подих твій ласкавий надихне
Сотворити крилами поему,
Щастя легко на папір зітхне:
"Ти - весна, весна в житті моєму!"

14.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:26:53
Переглядів сторінки твору 264
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:27:41 ]
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-14 23:29:35 ] - відповісти

Ковток Весни!!! Дякую, пане Ярославе. Ну де ж отієї краси весняної і запалу до любові черпати, як не у Ваших поезіях...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 23:30:15 ] - відповісти
Гарно!
Чудово, Братику!

Бажаю Тобі багато-багато щастя і Весни в житті Твоєму!

Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 23:36:59 ] - відповісти

Весна!!!!
Весни Тобі такої, щоб усі берези соку давали!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:26:36 ] - відповісти

Може, в когось є і краще, як у Тичини раннього, Олесю. Пийте на здоров"я, дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:28:27 ] - відповісти

Спасибі, дорога сестро! І тобі бажаю весни і щастя, і щоб гойдало на крилах кохання!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:34:06 ] - відповісти

Ох, ця Софія-пустунка поетична! Дякую, і тобі щоб усі дуби... вклонялися!


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 07:49:48 ] - відповісти

Ярославе, ти мені нагадав спільне творіння уманських дівчат ( тобто дівчат "Уманського літ. клубу")
Ліхтар, ніби шест для стрептизу
Запрошував знову до танцю
Береза скидала білизну -
Чекала на дуба-коханця.

Вже постіль готує їм Вітер
Чекає білявка красива,
А Дуб рукавом носа витер
І каже: "Що, Клене, по пиву?!"

http://www.stihi.ru/2009/10/13/7345


Отправить
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:48:19 ] - відповісти

Гарно!
Нехай весна у Вашому житті ніколи не минає!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:51:22 ] - відповісти

Дякую, Ірино, взаємно!


Отправить
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 19:53:37 ] - відповісти

Вiрш - двоюрiднiй брат http://www.maysterni.com/publication.php?id=19933#comments


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:14:59 ] - відповісти

Посміхнись, кохана, пригорни,
Весно люба, ніжна. добра. мила!..
...Раптом наказала ти: "Дихни!" -
І поемі підрубала крила...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:38:03 ] - відповісти

Софіє, у вас там усі в Умані такі берези, як ти мені побажала?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:45:05 ] - відповісти

Так, Наталю, дуже наші вірші схожі з паном Володимиром, але даю голову на відруб, що не читав його до цієї хвилини. Просто ми з паном Володимиром у поетичному мисленні мабуть, як двоюрідні брати щонайменше. Тому й думки у нас схожі й суголосні. Дякую, що завітали.


Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 07:04:04 ] - відповісти

Погоджуюсь і вважаю за велику приємність мати такого "поетичного брата":))
Вірш дуже сподобався. Технічна дрібничка: відсутній розділовий знак наприкінці другого рядка останнього катрена.
Успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:53:42 ] - відповісти

ЛГ Світлани Лу:
У молочній скупана ріці,
Попеклась вона на молоці,
Вже якась її вкусила муха,
Й на кисіль холодний вона дмуха.

Та вірю, що хандра ота уже пройшла:
Бо на іронію вже пані перейшла.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 08:53:29 ] - відповісти

Дякую, Володимире. І за правку і за оцінку. Бажаю весни в житті і у творчості.