ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.01.27 01:50
Цілу нічку вона не згаса,
Мов гердану сяйлива окраса…
Це – дорога кудись – в небеса –
Чарівлива неонова траса.

Мов каміння коштовного гра
Щирозлотне кольє увінчала –
Лівий берег старого Дніпра –

Вікторія Торон
2020.01.27 01:37
Почала писати під чиїмось твором, але оскільки до чужого твору це відношення не має, вирішила винести своє звернення (і діалог із редакцією) окремо. Можна було б написати «під кнопочкою», але питання, яке я підняла, не віднесеш до «адміністративних». Це

Королева Гір
2020.01.27 00:07
Замело снігами край Карпатський,
Різдвяна нічка білою була.
Пригадую я вік свій же юнацький
Й стежину, що до хати пролягла.
Замело снігами всі дороги,
Біла ковдра знов прикрила все .
Та заметіль забрала всі тривоги
І зустріч із батьками нам несе.

Ніна Виноградська
2020.01.26 22:10
Коханий мій, без тебе дуже гірко,
Сумна самотність мерзне у кутках.
А до вікна притискується гілка,
Що від морозу також утіка.

І ми удвох невидимо роздільні,
Я у кімнаті – гілка за вікном.
Печаль і біль однакові і спільні

Сергій Гупало
2020.01.26 17:50
Відцвіти, відійди, відлюби, не мене потривож,
Порозвіюй печалі, шалені французькі парфуми.
Ти втомилася дуже, завчасно спіткнулась. Отож
I завмерла даремно у кіптяві слова «парсуна»!

A поетка – залізна, як баба у казці, тебе
Потягнула подружн

Тетяна Роса
2020.01.26 16:39
«Я пацифіст! Насиллю –ні! Нам не потрібне військо!» -
отак позицію свою декларував Онисько.
Мовляв, як б’ють нас по щоці – то підставляймо другу.
Тут нагло трапилась із ним страшна біда-наруга:
сусіда капцями уліз у клумбу пацифіста…
Онисько винного

Олександр Сушко
2020.01.26 13:56
Не кохаються бевзі ледачі,
А розумні - удень і вночі.
Кум сьогодні мій - загнана кляча,
З ніг збиває легесенький чмих.

Може трішечки лиш нетверезий,
Бо хитає, троїться в очах.
Екологія, їжа та стреси -

Оксана Логоша
2020.01.26 13:45
ХатИ сопуть теплом у димарі.
До неба простягаються хиткими
До віку мріями. А там,десь у горІ,
Так свято пахне молоком і тмином.
І солодко січневим небесам,
І солоно,і гірко,і прозоро
Від видива,що гасне й воскреса
У будь-яку людську життєву пору.

Королева Гір
2020.01.26 12:45
В кохання осені нема
І зим у нього не буває,
Хоч і на скронях сивина,
Та серце щиро все кохає.
В кохання осені нема,
Його в багрянець не фарбує,
Й не підкрадається зима,
І візерунків не гаптує.

Сергій Губерначук
2020.01.26 11:54
На обличчя накладаєш
грим старий
і навіки покидаєш
хутір мій.

Чи тебе чи цілувати
чи клясти,
чи себе опанувати

Надія Тарасюк
2020.01.26 10:50
Потяг тихо вистукує ритм.
У запиленій шибі вікна
Ніч біжить, доганяючи дня,
День щодуху махнув і за мить
Залосніла за ним колія.
Потяг тихо вистукує ритм...
І біжать часоносці невлад,
Застогнав і погас циферблат,

Ніна Виноградська
2020.01.26 10:46
Він - мовчазний, надійний, наче скеля,
Вона – пуста, неначе мильна булька.
У нього справ щоденно – аж до стелі,
А їй – масаж, і сауна, і гульки.

Він – все у дім, вона – завжди із дому.
Для діток – няня, робітниця в хаті.
І для рідні і для усіх з

Тетяна Левицька
2020.01.26 10:09
На повні груди соловей співав,
лилися трелі у саду веснянім.
Цвіли дерева і плескався став
в сусальнім піднебеснім Божім храмі.

Птах умлівав у росах золотих
і захлинався в білих абрикосах.
Аж вітер в запашній леваді стих,

Галина Сливка
2020.01.26 08:45
Зачиняючи двері журбі,
Міццю в небо задивлених стебел
Я заплутаюся у тобі,
З неможливістю жити без тебе.
У обіймах долонь, крізь віки,
Зберегла у собі, як обнову,
Тайну світу на відстань руки,
Древню силу піднятися знову.

Микола Соболь
2020.01.26 04:02
Заколядую, мабуть, у життя.
У влади марно. Вона вічні злидні.
Ой, коляд, коляд, коляд, коляда…
Чому дурні? Певно тому, що бідні.

У полі рясно сходять будяки
І будуть нам родити вони доти –
Із хабарем воюють мідяки,

Ярослав Чорногуз
2020.01.26 03:40
Світлячки, як манливі принади,
Розлились між гілля вусібіч…
Ув обійми принишклого саду
Опустилась, як сон, біла ніч.

Мов потоками світлого лою
Розтеклась по алеях зима.
Насміхалась вона над імлою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Королева Гір
2020.01.22

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ріль
2020.01.18

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 По-етапне
1.
Виправдань крайнощі.
Розпуки обнулення.
Течії радості.
У спогад занурення…

2.
Хвилі зневіри.
Тривоги маневри.
Слово – покірне.
Натягнуті нерви.

3.
Шквал безголосся.
Напруга параметрів.
Вибух емоцій!
Контузія пам’яті…

12.12.2019





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-12-12 09:42:04
Переглядів сторінки твору 262
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.294 / 6  (5.159 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 5.266 / 6  (5.239 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.01.25 20:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 10:40:29 ]
Межі немає
удосконаленню.
А без розпуки
було би правильно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 12:02:36 ]
Без розпуки можна.
Може, навіть треба.
Але що поробиш? -
Так диктує Небо :)

Можеш - вдосконалюй,
Похвалися вмінням.
У складних реалій -
Власне безгоміння :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 20:02:50 ]
Чому безгоміння? :) Можна:

Виправдань крайнощі.
Фази обнулення.
Течія радості –
в спогад занурення…

2.
Хвилі зневіри.
Зайві маневри.
Слово покірне –
втрачені нерви.

3.
Шквал безголосся.
Параметрія.
Вибух емоцій!
І – амнезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 20:13:08 ]
Ну Ви тойво… не забувайте, що тут таки трохи поезія, а не фізика про фази обнулення.

Це по-перше, а по-друге - я сама вміла вліпити "тЕчія", але наголос правильний "течіЯ"...

Далі продовжувати не буду.

І... дякую за небайдужість, але побережіть натхнення для власного "безгоміння".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-13 22:20:39 ]
Цікаво, а вИправдань, чи виправдАнь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-14 11:20:32 ]
вИправдань, звісно )

Якщо Ви будете уважніші, то помітите, що в кожній строфі у 1 і 3 рядках - наголос на першому складі, а в 2 і 4-ому - на другому.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Сливка (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 12:42:27 ]
Лаконічно. Мудро. Майстерно. Ви мене цим голими рученьками взяли))))) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 12:50:41 ]
Дякую! Мені дуже приємно)

Лапідарність - "наше_всьо":

***
…………… Є вірші – квіти…
……………………………. Ліна Костенко

Мовили,
бавили,
вабили,
замислювали,
переконували
вірші мої –
фабули,
вірші мої –
формули.

(С) Л.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2019-12-12 16:52:21 ]
надзвичайно багато сказано цими стислими, скупими словами... Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 20:07:35 ]
Дякую, Нінель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 22:02:04 ]
Не мені радити, але...
Чому би не "шал безголосся".
Прозорість покращиться.
З "онуленням" погоджуюся. Це не занулення", що в електриків ("Правила улаштування установок" і "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів").
Ви у своєму стилі.
Лаконічно і зі смаком.

Якраз чергую на електроустановці. Маю час.

Дякую,
Ю. С.
Оцінка не моя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-13 09:58:50 ]
Дякую, шановний Юрію.
Ваші коментарі, часом з іронічним підтекстом, та мені здається, я трохи навчилась уже їх розуміти. Ну, принаймні, вони доброзичливі.)
Чому не шал?
Та тому що це слово несе в собі енергетику дещо з іншої опери. І та енергетика сумнівно стосується майбутнього вибуху... Якось так.
Стиль диктує)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-13 13:31:34 ]
А читач нехай не диктує.
Незважаючи на те, що мало не половина словарних значень обох іменників збігається - особливо про стихійність явища, справді, автору видніше.

Шлюпка у нас на кораблі колись була з назвою "Шквал". Дві пари весел. Але це інша історія.
"Шалу" не було. Ні на жодному судні. Не траплялося.
То хай би був у поезії.
Але бачу, що не судилося.

Успіхів,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-13 14:41:43 ]
)))
І Вам того ж бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 22:07:35 ]
Вибачте, з "обнуленням".
Ваша версія.


Можливо, спотворює мої тексти відомча мережа інтернет-комунікацій або Т9.
В вже не вперше.

Успіхів