ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Михайлович Насипаний
2024.05.11 20:58
* * *
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.

В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травнева мелодія
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
* * *
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.

Володимир Каразуб
2024.05.10 14:43
Панна
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля

Борис Костиря
2024.05.10 12:55
Жебрак
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.

Юрій Гундарєв
2024.05.10 10:02
Сором
«Все просто. У мене немає нічого святого…»
Олександр Сушко


Якщо немає у тебе
того, що дається Небом,
немає нічого святого,
що дарується Богом,

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
* * *
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Убивча тиша
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
* * *
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Один із зграї лебединої
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні…
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Газова камера
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
Йой!
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Сором
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-10-05 05:52:07
Переглядів сторінки твору 3742
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-05 12:08:46 ]
Цікаві Ваші роздуми: і паралелі, і меридіани)
Я теж колись закликала схаменутись.
Ось тут.
Та чи хто почув?

maysterni.com/publication.php?id=60445#comments


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-05 17:44:50 ]
Дякую. За посиланнями можна відправлятися всіляко - через копіювання їхніх адрес у стрічку переходів чи якось інакше. Практики авторських гіперпосилань, за якими посилав би, я не опанував. Але це дрібниці. За бажання можна знайти.
Орбіта моїх застережень нижча.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-05 12:10:31 ]
перепрошую, ось тут

maysterni.com/publication.php?id=60445


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-05 17:58:33 ]
Знайшов. Дякую. Важко пригадати, на яких проблемах тодішнього сьогодення крутився і зупинявся я.

Мій попередній коментар у відповідь пішов недописаним. На планшетах це легко.
Та ніхто і ніщо не заважає дописати навздогін.

Дякую за Вашу увагу до творів
скромного працівника пера.
Ваші твори завжди привертали мою увагу.

Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-05 12:11:06 ]
чогось не відкриває посилання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-05 12:12:36 ]
"Уявний" заклик

Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
Ввірвалось екранне цунамі – у геть не екранний світ.
…А треба ж було край безодні не гратись бездумно словами.
І хвору, безглузду уяву – саму не пускати вбрід.

Їй всюди – і темно, і страшно. Їй скрізь – під ногами хистко.
Вона ж бо зайшла так далеко, що явно кудись не туди.
І чи не її «молитвАми», – і збоченки, і мазохістки, –
Японія аж похитнулась під шквалом лихої води.

То, може, тепер схаменемось? А раптом це допоможе
І Бог чергову катастрофу відмінить чи хоч відкладе? –
Почнімо собі і планеті «пророчити» тільки хороше,
Або – взагалі нічого, ніколи, нізащо, ніде…

03.2011


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-10-05 12:13:02 ]
Марна річ - боротися з Природою. Чи не краще знаходити в кожному з її діянь щось привабливе попри незлагоди?
Як на мене, то замість "оков" варто б ужити "кайдани".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-05 18:15:01 ]
Не зовсім так щоб з Природою. Скоріше, з її сезонними традиціями та девіаціями.
Бабине літо - це, як мені відомо, період чиїхось природних смертей (наприклад, бабок вертлявих) і зароджень (запліднень). За 36 тижнів, до літа, народяться чиїсь діти.
Це серйозна тема. Вона не моя.
Бажання - то бажання, потяги - то потяги.
Йшлося про них :)
Потяг писати-віршувати-творити - чи не найлегший.
Марне заняття - з чимось боротися.
Ми своїх бажань не можемо вгамувати.
А Природа сильніша. Вирішальне слово за нею.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-06 08:34:17 ]
За всю Одесу не скажу, що про таємні хороми ще не все сказано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-06 14:11:53 ]
Це ж нормально. Є тема, за яку можна взятися, є і нагода підшукати епітети. В мене були наміри написати "SPA", хотілося вжити і прикметники іншого значення, ближчого до інтимного чи висотного. Небесні хороми - чим погано?
Хотілося і осінь написати з великої літери...
Та на хотіння виникало певне небажання і причини.
Тому, певно, тему хором можна вважати не до кінця вичерпаною.
Та ще й з гумором своїм не знаю, що робити.
Сподобалось дієслово "морозитися". Зараз це модно.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-06 20:38:03 ]
Юрію, не буду вдаватися в такі детальні описи, які зазначені вище, скажу тільки: цей вірш, як на мій погляд, майже бездоганний, хоча до майстрів я не належу, та думку свою маю .
З найкращими побажаннями до Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-06 21:01:04 ]
Я не проти зауважень і критики. Я і сам дещо бачу, а змінити на краще поки що не можу.

Вірш можна вважати прохідним, ситуативним, недовговічним, з елементами байки та казки.

Так само як хтось інший пише серцем, душею, нервами, вилами або чимось іншим, я пишу під настрій. Сьогодні він у мене такий.
Гіршого поки що не хотів би :)
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2019-10-07 19:56:13 ]
ги. таки так:).
це як та бабкойожкіна хатка з мультика Летючий корабель, бабки у вирій, а вона за ними крильцями тріп-тріп, а нє, нізя, нога прив*язана)).
отак і поети восени :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-08 13:21:48 ]
Напевно :))

Дякую,
Ю. С.