ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Утома

Хочеш оду про жінчину вроду?
В цьому ділі я гарний ашуг.
Не писав про політику зроду,
Лиш на кухні тихцем шу-шу-шу.

Мій сусіда у армії служить,
Я дрімаю в зеленім садку.
Бджілка сіла на квіточку ружі,
Сонце в хмарку пірнуло м'яку.

Від новин про воєнщину зляки,
Бач, печалюсь? У зморшках чоло...
Є до чаю рогалки з маком,
Длань тримає перо - не кайло.

В річці плава карасик лускатий,
Спека, в тінь перелажу без лах.
Повіршую і вляжусь поспати,
Утомило життя - просто жах.

09.07.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-09 17:01:09
Переглядів сторінки твору 814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-09 18:41:42 ]
Муза не залишає у спокої або щось інше, що не дає перепочинку.
От і йдуть публікації.
Вітаю з новою.
Приємно вітати, але віршовані та інші публікації читають всі, кому оце все пропонуєте. А воно не без помилок. Щоразу.
"Лахи" у родовому відмінку множини будуть "лахів".
У тексті, який бачу, - ні. "Лах" [sic].
Це "бідолаха" відмінюється інакше.

Звукопис.
Бачу "а-у-а". Такий збіг голосних. У рядку про армію.
Далі "в-хм". В рядку про про хмарку.
Нормативний наголос "ка́йло", а не російський.
Щоправда, не всім перший подобається.
Регіональні, місцеві, сільські, селищні та інші читацькі ради можуть радити та правити своє. А можуть елементарно не знати.
Сайт "gramotiy.co.ua" міг би стати в нагоді тим, хто хотів би поцікавитися.
Про стягнені форми дієслів навіть не хочу писати.
Для довжини стоп, підбору рим і в питанні зручності вони є найпершими помічниками
А напишу про вірш.

Та я, можна сказати, вже написав.
Таке воно собі. Відписка. Щось, вибачте, чергове та поспішне.
Певним читачам сподобається.
Можливо, за інерцією.
І помилки з іншими негараздами підуть далі.

Дякую,
Ю. С.

Ви теж не критикуєте моїх віршів. От і я.
Це були ремарки. Читацькі.
Я ж Ваш читач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-10 11:33:31 ]
Правлю без критики те, в чому Ю. С. стопудово правий.
Сонце хмарку бодає мяку;
Я не кайло тримаю. Стило!
В річці плаває окунь лускатий;
Спека, з тіні полізу на дах.
Повіршую і ляжу поспати,

Це ж так просто, якщо не наполягати, що кожне слово ашуга на вагу золота 😃


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-10 11:57:23 ]
...на вагу кавалка сала...вже ні вати, ні кресала.

От думаю... Будь-яку критику сприйме Сушко, Вам змовчить, лиш Майю піарить.

Хай починає Деркача і Сидоріва піарити - не мене))))))))))
Відходжу в своє шумовиння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-10 12:28:57 ]
А за що мене?

До речі, прикметники "жінчина" та "жіноча" - мають два неоднакових значення.
Може, і я не все зрозумів з написаного.
Спочатку.
А це вже досягаю глибин.

І поети їх теж досягають. Вони пишуть собі та й пишуть, а поза віршами мовчать.

Тож робимо висновки.
Баста.

Ю. С.