ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші / Переклади

 Инший міраж

Вільний переклад
на мову

графомана

Хочу талії і пієтету,
а не поту рядна і коша.
Ой, немає уваги поету –
вицугикують, наче лоша.

На слона нападає моська.
Рве сідниці ослиці рак.
І не чує душа матроська,
що за не..? умира..? Спартак.

Пилюгою укрита сажа.
На коліні Ера́то – жук!
На віго́ні моя поклажа –
пера віяла бережу.

05/19

Майя Залізняк

Міраж

Хочу ліній нейтралітету -
а не чварних рядна, ковша.
Ой, не солодко тут поету...
Вигуцикує тлю лоша.

Край слона знов халепна моська.
Рве скиндячки ослиці грак.
Тиша вколо своя... матроська...
Десь бої... помира Спартак.

Пилюгу літерати важать.
На сап'янцях Евтерпи жук.
На верблюді моя поклажа.
Пера, віяла стережу.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-05-29 08:23:05
Переглядів сторінки твору 2642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.203 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.214 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.029
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.04.21 11:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 10:08:05 ]

це перекрут..... задля глянь, Майє, на Деркача......
мету побіля тебе на ПМ, а ти не дивишся...
Вчора вірш, де юнацька любов, прокоментувала. Моя мама снить школярем Валерієм і досі...
Вам те видалося фантазією.

СКИНДЯ́ЧКА, и, жін., розм. Стрічка, якою пов'язують голову. — Я пов'яжу на голову червону скиндячку і коси покладу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 54); Доброго намиста достала [дівчина] з торбини.., стрічок, скиндячок по три аршини — зеленої й червоної (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 256); Мерехтіли постаті селян у чистеньких білих сорочках і дівчат у червоних спідницях зі скиндячками на головах (Іван Франко, IV, 1950, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 265.Коментарі (0)

скиндячки у моєму тексті - це стрічки



сідниці не поряд...... ну для вас неважливо. Творили полотно - і на башті майорить.
Кожному свої висоти і читачі.

там у суперактивного автора ПМ промайнув станик-плісе.
Перепишіть і той віршик про кохання. Думаю, він з радістю сприйме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-30 21:35:27 ]
Звісно, що не переспів.
Ви жартуєте і я також, бо переспівувати немає чого. Якщо хтось запудрює мозок читачеві, то не гріх показати, як це робиться, коли, наприклад, «вишукані» метафори не пов’язані між собою ніяким змістом, а деталі, чіпляються наобум як бантики ослиці.
Ні фабули, ні сюжету – одні трюїзми і кімвали.
Але
«Живіть у непохитній вірі,
Що зрозуміють вас колись...»
Ви знаєте, хто це сказав.
Щасливого плавання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-30 21:55:01 ]
Пане Деркачу, не переймайтеся, запевнюю, це взаємне: я вашого не читаю, не зацікавлена ним, а мережити ніхто не заборонить... Ви моє оминали б...
але ж кортить вам згадувати мене, коментувати, про свою присутність нагадувати. Що ж за дивоглядне намагання мене навернути у власну віршівничу цитадель?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-31 07:16:08 ]
Впльмишановна пані Майє, а з ким із метрів тут іще можна незлобиво погарикатись?
Ми ж розуміємо, що справжньому майстру-гуру, впевненому у ссвоїх трудах і настановах, ніяка критика не зашкодить. Крім того, укрощєніє строптівих – це по моїй частині. Звісно, в межах толерантності. Ось наприклад, як би Ви відреагували на звертання, згідно нових правил правопису – пані Залізнячко?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-31 08:56:39 ]
То укрощайте инших, менш яскравих, звичайніших...не гайте часу на Залізняківну.
Перегляньте список авторів. Поле нежате.......
На ПМ критики мізер, з авторами новоприбулими працюйте. Свою скелю лупайте.
А пані - сформована, незлобива, але самодостатня, не потребує тлумачення своїх поезій таким клонованим автором.
Упівголоса сказала - та й пішла барханами реалій......

***

Їм на двері - вони у вікна.
"...ось дивися, тобі - ізнов...
Римував я пікап і піксель...".
Факля тліє... читай - любов.

Ох, настійливі авториська,
не лишають мене на муз.
Розглядала здаля і зблизька,
каже старший: "Отут я - туз...".

Хоче взяти мене у коло,
танцювати гопак і жок.
Відбивалась шалено, кволо,
розкришила там пиріжок.

Позмітає цікаве віник -
та зрадіє: були сліди.
Поховалися у кабіни
ті, що вкрали мішок слюди.

2019




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-29 11:33:28 ]
Гарно, друже. Сміявся від душ. Зараз і я дам куті меду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 11:42:46 ]
Ваша кутя, Сашко Сушко...несмачна і ніхто її не їсть.
Кутуляє... якась бабця на ФБ. Пегасик ірже на припоні...на попоні жабка.

а я ось богиня Весни - молода і в пієтеті... із лелітками........
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2389337907794033&set=a.136243329770180&type=3&theater




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 11:47:28 ]
Хлочаки Пм...... даруйте, не маю часу зазирати на ваші кекси... делікатеси. Тож самі тут чаркуйтеся, теми кон'юнктурні розігруйте. Я поспішаю на лайнер, туди, де ні пилюги, ні кошів, ні жуків колорадських.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-31 07:22:24 ]
Дякую, боюсь захворіти якою-небудь кардією:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-29 11:48:57 ]
На верблюді словесна поклажа,
На копиті засохлий кізяк.
Ґандж побачу - усім зауважу,
А у мене, звиняйте,- ніззя.

Підминаю ліричну амебу,
І сатирик-невдаха поліг.
Епігони зомлілу Евтерпу
Прип'яли до скрижалів моїх.

В ліф ввібгали строптиву Ерато,
Решту муз - у кишеню гуртом.
Ось тепер я - богиня Таланту!
Пахне вічністю кожен рядок!

Думи генійки всріблюють аркуш,
Стиль достойний - помпезний ампір.
...Рак ослиці вчепився у м'якуш,
Йди хутенько, його відчепи.

29.05.2019 р.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-30 21:41:03 ]
За популяризацію шедевру треба було б якось могорич витребувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-30 22:07:37 ]
...як банально.......
так і уявляються могоричі... сивуха... часничина і ..........пітні руки з аркушами.
Пане Деркачу, замовте (витребувати не зможете) нарешті зібрання творів та пориньте у мої поезії.
Агітки ваші закиньте в нішу...
Треба ж і Вам на схилі літ посмакувати плодами екзотичними, виколиханими.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 12:03:05 ]
Сушко, три рядки осилила......тхне ваш "всріблений" корж кізяччям. Вода нині дорога, та душ Шарко десь прийміть........
Прочитайте поезії воїна Бориса Гуменюка, доробок з війни привезено і видано.
Як не стрибай у сільському капелюсі і сірих штанях........до генійки, княгині вам не дострибнути, а на поприщах батальних щось могли б звоювати...
Шануйтеся. Я вже на палубі, вийшла у море.
А ви телесиків на березі споглядайте.
............без коментарів.
Адью.