ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Малєєва
2021.10.16 11:37
Він посміхнувся:
Seni istiyorum, canm,
Як зачарована піду я
За ним.

Kalbimde mavi bir iek
at
Білий прапор тріпоче

Тетяна Левицька
2021.10.16 10:22
П'ЯТИЙ ВІНОК


І (V)

Між нами веремії не було,
Не перейшла дорогу чорна кішка,
Не підгорів пиріг, в пательні – плов.

Микола Соболь
2021.10.16 06:48
Не введіть мене в оману
осені сльотливі дні,
ранок стелиться туманом
і сіріє у вікні.
Зроду, ніби сонця промінь
не торкався моїх щік.
Чуєте краплинок гомін?
Це прийшов сезон дощів.

Олександр Бобошко Заколотний
2021.10.15 17:58
Доторкайся до неба, допоки низьке.
(Хоч якусь перевагу дає листопад).
В цих краях не зустрінеш ні моря, ні скель;
ну а скіфсько-трипільське вже хтось розкопав.

Тож радій… ну принаймні, повітрю й дощу.
Що б ти ще цій непевній замовив порі?!
Тут хіб

Ігор Шоха
2021.10.15 13:23
Жила-була... але не знаю,
чи то жадоба, чи брехня
розворушили злобу дня,
коли доведена до краю
юрба уже не вибирає...
кого лупити навмання.

***

Тетяна Левицька
2021.10.15 13:08
ЧЕТВЕРТИЙ ВІНОК

БЕРЕГ СПОДІВАННЯ


І (lV)

Мені без тебе у печалі жити,

Іван Потьомкін
2021.10.15 12:36
Не два апостоли–юдеї,
Життя яких забрали за ідею,
Стоять передо мною нині,
А знавіснілий ворог України –
Петро, що став великим
На кістяках козацьких. Без ліку
Прорубував він ними «вікно в Європу»,
А Україні завдавав лиш клопіт.

Петро Скоропис
2021.10.15 10:58
Невеличкий дешевий отель у Вашингтоні.
Постояльці хроплять, не знімаючи на ніч
чорних окулярів, аби не бачити снів.
Портьє зі плечима важкоатлета
гортає книгу гостей, милуючись
нутрощами Троянського підтоптаного коня.

Шелестіння кизилового куща

Ольга Олеандра
2021.10.15 10:07
Ніч прийшла сьогодні дуже рано.
Височінь беззоряна. Німа.
Темно. Дуже темно. Невблаганно.
Де шукати світло? Крізь пітьма.

Місяцю, блукаючий десь поміж
Безлічі космічних віражів,
Де ти дівся, чом не йдеш на поміч?

Микола Соболь
2021.10.15 07:42
розмова з Наталкою Фурсою
Ще трішки ночі та й настане ранок.
Не виганяй непрошених думок.
А час ятрить твої душевні рани
і так ятрить, що аж Архангел змовк.
І миті ці не кращі, і не гірші.
Тече вода, всьому приходить строк.
Нові лягають на папері в

Олександр Сушко
2021.10.15 05:50
Велелюбність між поетів-ліриків - явище поширене і тому, як правило, не привертає до себе уваги вихованих читачів, оскільки й вони полюбляють амурні пригоди, не згірш поцілованих в лоби Господом-богом митців. Мій друг, наприклад, веде одночасно чотири л

Євген Федчук
2021.10.14 19:53
Вже сивий та досить міцний іще дід
Сидів на колоді великій під тином,
На сонці свою вигріваючи спину
Та сторожко все ж оглядаючи світ.
Обличчя і руки у шрамах страшних,
Мабуть, довелося в походах бувати.
Устиг за життя своє повоювати.
Та ран він зо

Тетяна Левицька
2021.10.14 18:26
ТРЕТІЙ ВІНОК
ЯБЛУКО СПОКУСИ

I (III)
Впади, коханий, сонцем на чоло,
І розбуди цілунком на світанні.
На вітах абрикосовий кулон
Повисне величезним запитанням.

Ярослав Чорногуз
2021.10.14 17:56
Дорогі колеги! Подонок і наклепник, кастрат літератури, засушений член спілки Олександр Сушко опублікував свій черговий пасквіль на мене, де поносить мою корону сонетів і протиставляє її короні Тетяни Левицької, хоч вона ще не вся опублікована. Тетяна Лев

Татьяна Квашенко
2021.10.14 17:31
Пронизанный светом осенний желтеющий парк
Дрожит, оголяясь, над бабьего лета секретом.
Ему в октябре так отчаянно хочется лета,
Под шорох листвы и воронье прощальное «кар-р!»

Ему желудей и людей различать не дано,
Но свет и тепло проникают деревьям

Сергій Губерначук
2021.10.14 14:54
Патріотизм у апоґеї.
Дружина шиє прапори
із залишків старих матерій.

Зшиває їх,
пере й прасує.
І Україні це пасує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13

І Батюк
2021.10.08

Славко Кара
2021.09.30

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Анна Лисенко
2021.07.17

Володимир Байдужий
2021.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 * * *
Недолугі хохли
Віддали і меча, і кресало,
І коня пропили,
І свободу зміняли на сало.
Стогне, плаче земля
Її душу ізнов розіп'ято.
Чути сміх москаля
України довічного ката.
20.05.19р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-20 10:35:12
Переглядів сторінки твору 1036
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.611 / 5.5  (5.050 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.586 / 5.5  (5.031 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.10.16 11:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2019-06-13 00:33:27 ]
Ні додати, ні відняти - все саме так...((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-20 20:25:28 ]
До бабки не ходи. Розірвуть країну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-20 21:58:57 ]
Невже вірш, де "стоне"... шкіц, начерк....примітивний...заслуговував на 5, 5...?
Що на ПМ за пошесть: оцінювати такі вірші?
На фейсбуці за хохлів у бан.
Навіщо оці назвиська... кон'юнктурні вірші, не знаю...Хоч писали б грамотно.
Коня не пропили, є конеферми... клуби))))
Землі душу розіп'ято? Та землі байдуже, хто вовтузиться за ...преференції...нафту, межі...

Не озивалася б, та дивує таке оцінювання, раніше 5, 5 лишали за гарну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-21 17:09:59 ]
Для мене взагалі дико за хохлів банити, як і за жидів... Шевченка тоді потрібно взагалі заборонити! Вірш, до речі, якраз високо оцінили на ФБ поціновувачі Івана Низового. Але то таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-20 22:03:43 ]
Патріотичну поезію, громадянську лірику писати не так легко, скільки написано віршів... Тому штудіюйте Івана Низового, вчіться у нього...та пишіть ліпше. Даруйте, пане Миколо, мою прямоту. Натхнення на довгі роки зичу. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-21 18:06:31 ]
На фейсбуці поцінувати можуть усі, кому не лінь.
у спорті не судять аматори, любителі.
Цензора внутрішнього виростіть, не слухайте захвалювань...
Українське слово стогне. У вірші "стоне", зауважила, не виправили.
Ваша неуважність мене дивує. Перед публікуванням звірте зі словником.
Щодо стилю Шевченка, то нині писати як він...не варто, та й не зумієте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-21 18:10:57 ]
Дмитро Кремінь
19 червня 2013 р. ·
МЕНТАЛЬНА МОЗАЇКА

Як це славно - рейтингом по фейсу,
"Пепсіко" - кийком - по голові...

Дочекаюсь чартерного рейсу
"Київ - Миколаїв"... Се ля ві!
І Тарас Шевченко не Горацій,
Коли ти летиш у Третій Рим...
Літо. Переміна декорацій.
Гул у небі літака - не грім.
Ти ще ждеш, а я лечу до тебе,
І в летючім танці мій літак...
А Земля - розгойданим вертепом,
Зірка в небі - авіа-маяк.
Уклонюсь дюралевому птахові.
Я лечу, а значить, я живу...

Може, в Буковелі або Рахові
Вийдемо, кохана, на лижву?
Як давно світила нам Говерла!
Падав сніг на полонині Кук...
Як летіли! Мамка ще не вмерла...
А померла в стугні лютих мук.
А тепер - така чудна столиця.
Автопарк. Один відомий клан.
Мерехтять калейдоскопом лиця
На старий "ЯК-40".Із Жулян.
На Кінбурні й острові Зміїнім
Вивчимо далекі острови.
Скупані в ольвійськім морі виннім,
Горнемось у теплий вир трави.
Море.Зорі.Вправились на дальність,
А літак усе не упаде...
Кажуть,нам завадила ментальність.
А народ сентиментальний - де?
Він іде з наметових етерій,
Із істерій - з квіткою в руці.
Цей народ окраїнних імперій,
Вбитий на Каялі на ріці.
Там князі і хани. Там ганьбою
Нас пече. Батий і Чингіз-хан
Котяться у пам"яті габою.
Ми не вмерли.Ми вам - не бур"ян.
Ми свою історію зустріли,
Та сліпі у нас будують храм.
І летять не літаки,а стріли.
Та в лампаді пахне фіміам.
Але ми все є. Геєнний кратер -
Це моя земля із літака.
Дощ а чи сльоза в ілюмінатор?
Це моя Вітчизна! І - така!
Марширує президентська варта,
Український час уже іде...
І не вір, що бита наша карта,
І не плач: о де ти,доле,де?
Глянь в ілюмінатор: о, безмежність!
Аж упав із доларами кейс...
Але відмінити незалежність -
Це не те, що відмінити рейс...

Дмитро Кремінь, лавреат Шевченкіської премії
https://www.facebook.com/ddkremin/posts/167317166782810?comment_id=593569544157568¬if_id=1561118614872427¬if_t=feedback_reaction_generic
джерело




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-21 18:29:12 ]
Я це читав. Та і стосовно Шевченко Ви думку перекрутили на свій лад. І поціновучі Івана Низового Вам не такі...
Стосовно стоне мо десь не угледів, я не живу виміром одного сайту ПМ...