ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Підлі сусіди (літературна пародія)
о кісток зігрівало манто дощове,
А тепер актуальні трико та кальсони -
І нехай завірюха безсило реве
Чи співає з вітрами арктичної зони.

Завітає до саун і лазень народ -
Обмивати прихід щотижневого свята.
У фанатиків чисто таких насолод
Процедура і мною за приклад узята.

Під горілку, вино, кабанця чи сома,
Під намащені скраби, шампуні та гелі,
Традиційно обмитою буде зима.
Де накриті столи - там і люди веселі.

На селі, у райцентрах і по хуторах -
Не життя, як немає пристойної лазні,
І настільки недовго живеться, що страх.
Там не женять праправнуків люди нещасні.

Опадає з небес білосніжне рядно,
Снігові панталони дерева вдягнули.
Звідки б вітер не дув - а зірве все одно,
І шатрами напне на хати і притули.

У несвіжих онучах дубіють стовпи,
Переможні бої підраховує трясця.
Як не маєш кальсонів, негайно купи,
А сімейні труси для зими не годяться.

На півметра углиб промерзають лани,
І скляніють ставки від поверхні до мулу...
Я латаю кальсони - зносились вони
До дірок у матні ще за осінь минулу.
Зима 2018-2019 р.р.

Літратурна дружня пародія
(Олександр Сушко)

Підлі сусіди

В хуртовину не гріють кальсони й трико,
Вітер дме у простуджені гланди.
В клуні півневі тепло, сокоче "ко-ко",
А мене жінка вигнала з хати.

В Емірати дружину послала кума
відпочити. А я біля паці.
Під горілку-вино, кабанця та сома
Обціловую ніжки любасці.

В нас бо зимно, гуляють арктичні вітри,
А в дубайців засмажених літо.
Та жона повернулася дня через три -
Напоумили підлі сусіди.

На морозець штурхнула мене без обнов,
В спину гепнув тяжкий ополоник.
Огортаю главу в білосніжне рядно,
Синій пуп - у вогкі панталони.

У несвіжі онучі ручиці вмотав,
Шепче небо: "Провину спокутуй!"
Не зігріюсь - чекає надгробна плита,
Тож ховаюсь до песика в буду.

04.01.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-04 16:42:59
Переглядів сторінки твору 1980
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.124 / 5.5  (4.907 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.194 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.26 14:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 18:31:29 ]
Хотілось би зауважити, що ми знаходимося на сайті "Поетичних майстерень".
Це літературний портал, майстерня, а не книжка, в якій автор увіковічив свої твори. І вважає себе письменником. А вірші, буває, ну ніякі. Чому би не допомогти автору з визначенням?
Але ми про поточне. Про нього йтиметься.

На сторінці публікації мого вірша немає службової відмітки про те, що він редагувався. І тому, будь ласка, користуйтеся тим текстом, який існує на даний період часу. Можна вважати його умовно книжковим, але головне - цілісним. Копіюйте, будь ласка, зі сторінки, на якій він опублікований. Увесь.

Я певною мірою майже визначив своє остаточне ставлення до ваших з колегою "пародій".
Навряд чи це вони.
Скоріше, ці вірші є віршованими продовженнями побаченого у моєму. На хвилі, сподіваюсь, позитивних емоцій.
І умовного "Остапа понесло". (с).
То й на здоров'я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 18:47:27 ]
Ага! Тонкій намьок пойняв - виправляюся. А то скопіював той твір, яким користувався Ярослав Чорногуз.
Оскільки сатирики - автори самодостатні, то вирішили відірватися від канону і копати власні поетичні домовини на відповідну тему. І вийшло аж три різнопланових твори. Мабуть, це добре, бо голе копіювання не дасть пишного цвіту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 21:19:00 ]
Справа ще в тому, що коефіцієнт прозорості (я таки покладаюсь на об'єктивність цього показника) я можу побачити лише після публікації твору. Якщо є приховані резерви для його покращення (а в цілому і милозвучності), то автор твору може ще деякий час присвятити редагуванню свого опублікованого твору.
А комусь іншому в цей схоплюватися, наче гицель, і бігти на лови для чого? Можна зауважити, потім почекати - автор прислуховується до порад або питань чи ні.
От і виникає неприємна ситуація, коли автор щось незначне у своєму творі побачив і працює над ним, щоби виправити, а критик заходиться не стільки порадити, як використати ситуацію. якнайшвидше написати своє.
Такі випадки впливають на бажання писати ще щось наступне взагалі.
У нас тут МАЙСТЕРНІ ПОЕТИЧНІ.
Були би вони столярними, то персонал киянками кидався чи рубанками з молотками?
Напевне, ні.
Будемо вважати цей допис технологічним. Жодних прізвищ і назв. Якщо якісь дрібниці збігаються, то це випадковість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 18:33:06 ]
Ваш вірш має інше енергетичне наповнення. Я його відчув як позитивне.
Ображатися не збирався ні вчора, ні сьогодні.
Ніщо інше так не розповість про авторів як їхні твори. Ми їх маємо три. І стільки ж авторів.
І внутрішній цензор у кожного свій.
Мій обмежив мене у виборі образів і дієслів.
Ваш - теж. Якщо Ви не проти таких означень.
У когось іншого він дозволяє більше.
Скоріше за все, у такий спосіб "пародіювання" хтось допалює якщо не багаття, яке горіло або жевріло, то цигарку, не допалену автором першоджерела.
А хтось запалює свою. За компанію. І по-дружньому ще й ділиться своїм припасом. Дякую. Палимо далі.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 19:07:36 ]
Так, цензор у кожного свій. І дуже жорсткий. Попустити шкоти можна тільки у разі авралу, коли емоції візаві б'ють через край. А загалом ми автори мирні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 18:33:06 ]
Олександре, в цілому непогано, але "гланди і хати", "літо - сусіди", якось навіть приблизно не римується. Ви можете набагато краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 18:48:52 ]
Дякую, Пані Тетяно! Але мені уже можна все. Навіть приблизні рими, оскільки я пройшов ту риску, яка відділяє графомана від поета. Отакі пироги. Чи нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 19:17:49 ]
О, так пане Олександре, Ви можете собі дозводити все, що завгодно та лише тоді, коли знайдете цензора в собі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 20:10:58 ]
Тонкій намьок пойняв.