ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Всесвіт
Красуню цілувати - чиста блаж!
Найліпше - у вишнево-спілі губи.
Тремтлива длань заходить у віраж,
У відповідь лунає "Милий! Любий".

Догнала аж на старості судьба,
Покликало життя в свої обійми.
По душах промінь сонячний стриба,
Упали застороги, розум, ширми.

Танцюємо удвох тантричний вальс,
Розпліскується музика Вівальді.
А збоку зупинився мудро Час,
Даруючи хвилину благодаті.

Для чистих серцем рай один - альков.
Амур амріту наливає в джезви.
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

05.09.2018р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-06 01:32:54
Переглядів сторінки твору 2276
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.801 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.801 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-07 00:29:41 ]
Приємні слова, Олександре! Вірш світлий!Кожній жінці сподобається такий вірш.Умієте коли хочете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-07 08:20:02 ]
Я завжди хочу. І умію. Але забагато солодощів погано впливає на здоров'я і розм'якшує розум. Тому хорошого потроху. Дякую за хороші слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:56:33 ]
Брама зачинена...... Проходила повз ПМ... зайшла. Читаю - бо таки ж афішується. Чому ж не прочитати?
От стою і не знаю, як бути.
Промовчати? Але ж.
Джезва це посудина для варіння кави. Мідна зазвичай. Це кавний аксесуар.
І лише.
Якщо Амур чогось не знайшов у що налити для вас АМіТИ...амріта там має бути... р вставте....
то пийте з таких ємкостей.
Вірш не шедевр, але для автора це поки що пагорбок майстерності. Хоч без тих образів ... штампів. Але й свіжістю не пахне. Старість...а чи така вона важлива... Дітей народжують і за 50...
Успіхів!

Творіть так, щоб я не приходила на вогник, раділа за вас...мовчки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:59:46 ]
джезва
дже́зва, -и, жін.; рідко дже́зве, -е, сер.
Невелика завужена вгорі посудина з носиком та довгою ручкою для варіння кави по-турецьки; турка.
Вона, мабуть, йшла з кухні, бо тримала в руці електричне джезве (Богомил Райнов, Людина повертається з минулого, пер. Копиленка, 1968);
«Ще кави?» — тихо питає мама, і, не чекаючи відповіді, вже промиває вузьке горло старої джезви, аби наповнити її заново (Ірина Цілик, Родимки, 2012);
Зрештою Теофіл пішов в інший кут майстерні під умовною назвою «кухня» і заварив доброї кави турецьким способом — у джезвах (Василь Кожелянко, Людинець, 2001);
Кавові зерна розмелюють на дуже тонкий порошок. До джезви кладуть цукор і заливають водою. Пропорція така: на 50 г води (маленьке кавове горнятко) дві грудочки цукру і повна чайна ложка кави (Юрій Винничук, Таємниці львівської кави, 2008).
Етимологія:
турецьке cezve, з арабської.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 18:54:26 ]
Прости, Господи! Та невже я не знаю, що таке джезва і для чого вона потрібна? Невже амрітою не може бути кава? Може, звичайно. І хто і де сказав, що амріту готують іншим способом? Глупство якесь.
Читайте на здоров'я! Вчіться як потрібно писати, якщо щиро вмієш любити. І пишіть щось подібне про свою половинкку. Хоча таене вам не під силу, бо ви постіно порівнюєте: що і де не так, чирки якісь шукаєте в портретах і чужих творах. Шукайтке сонце, радість, а не помилки. І тоді губи потроху розкопилюватимуться, і вапм стане краще.
А мою браму ви і не покидали. Тому що я цікавий автор, у якого є чому повситися. Навіть вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:23:36 ]
Авжеж...потекла зелена жовч....
а як вихваляв мене і друга свого...
Як оцінки ставив...
ой, мімікрія...Ой, хамелеонність)))))
Ви автор, якому дехто писав, що ви не поет.
Я цього не казала. Вказувала на хиби, дякували. А потім губу закопилили так, що назад не прилаштуєте...)
Так...вчитися у вас можна лише несусвітенного нахабства.
Писати про чоловіка...Я писала і не про одного.
Та Вам і не снилося, як потрібно ТВОРИТИ.
Ви продукуєте вірші. Ваша брама... була б вашою. якби це блог власний.
А це поетичний сайт, куди ви дурнички свої зливаєте і зрідка таке-сяке... А сонце шукати...Я сама Сонце.
Яке Вас засліпило.
Ховайтеся у тунель...і мовчки там сидіть.
А виходьте із красивою поезією.
А якщо АМРіТА, то літери не губіть...я ж про це кажу.
Хай Вам амур хоч у ночви ллє нектар, так пишіть же грамотно. Нецікавий ви мені, сміюся... зрідка. Чекала поезій, а бачимо...творчий продукт аля Сушко.
Чого мені стане краще? Від ваших віршів, де теща не нагодувала...а мавка стонадцятий раз прийняла в обійми... Ой лелечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:26:39 ]
Опритомнієте, то хоч пісню мені надішліть... Якусь медитативну. Це я люблю. Пісні Ваші слухала б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 20:58:04 ]
Читаю і душуся сміфхом. "Сонечко". Ви - джерело натхнення для сатирика, для гумориста. Вважайте, що ви мене засліпили. Дяккую за можливвість гарно посміятися на сон шгрядущий. Як я і куащзав - ви знову і знову приходите на мою сторінку. Як завжди, я був правий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:06:24 ]
Гарбузом давіться, вампірчику...
Не мрійте підскочити у стан титанів. Пишіть, як умієте.
І за поребриком шанобливо дивіться на мене.
Раз поцілували і доста...У щоку.
То велика честь для вас.
І набирайте грамотно, а то школярі сміятимуться.
Прощайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:11:11 ]
Для чистих серцем рай один - альков.
Амур аміту наливає в джезви. дві доби аміта
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

.....

хай кіт хоч вичитує...щоб огріхів набору не було.
Для вас жінка маленький Всесвіт...тушка... ЛГ ВАш не може повірити, що жінка буважє талановитішою.
А я просто Всесвіт Поезії.
Шануйте і нишкніть.!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:12:14 ]
(буває)...Все, лишаю вас у блаженному спокої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 23:23:46 ]
Та тут уже усі принишкли і душаться зі сміху! Такого титана в цих краях ще не було! Я аж пукнув од реготу! Продовжуйте самовихваляння! І буде вам бонус!