ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов СЕРДУНИЧ (1959) / Вірші

 "У час вже наш, після совкових гноблень..."
* * *
У час вже наш, після совкових гноблень,
Була така нагода дати «Зась!»!..
Найбільшою бідою був Чорнобиль –
На сході ж тихо дозрівав ДамбаSS.

І рідна мова раною ятрилась:
Враг знає, з чого розпочати ціль.
За неї полягло вже нас не триста,
А леґіони праведних борців!

На драму цю очей вже не заплющиш,
Давно був голос мій в пустелі сам.
Совкова радіація у душах –
То буде й в нас Чечня або й Беслан.

Із ворогом не можна толерантно!
Вони ж і нав’язали нам це зло.
Життям платять герої в битвах ратних!
А лжевожді пантрують ремесло!

Бракує слів!.. А їх же в мові стільки!..
Бо гамселить у душу ревний біль.
І не важливо, чи ти мав п’ятірки, –
Важливо, скільки духу у тобі,

Аби дійти, сказати, домогтися,
Якщо ти вже – не зомбі і не раб.
Нове число загиблих: десять тисяч!
Ти, рабе, ще чекаєш?! Встань! Пора!!!
(Любов СЕРДУНИЧ)



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-11-18 00:46:19
Переглядів сторінки твору 3253
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Війна
Автор востаннє на сайті 2020.09.06 13:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-18 21:24:37 ]
Пані Любове, раджу звернути увагу на немилозвучні збіги.
В нові часи... тощо - щоб не свж
совковихгноблень - хгн
"розпочати ціль" не уявляється.
То буде й в нас Чечня або й Беслан.
платЯть? що за наголос? має бути плАтять
й й можна без них
А яке ремесло пантрують вожді? туманно.
Моя думка така: Вам час працювати над написаним, випрозорювати текст.
Доброзичливо пишу.
Справді, у мові слів достатньо, емоції переповнюють серце.
Мова наша напрочуд милозвучна, тож її варто леліяти-плекати у віршах.
Такі тексти можна для себе лишити, якщо друкувати, то лише після полірування.
Не сприймайте мій коментар як занадто критичний.
Ви вказали потреба у критиці щиро конструктивна.
З повагою - я.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-18 23:37:40 ]
Тому й помістила, пані Світлано, що збоку видніше. Тож дякую, що читали, та ще й відреагували.
Справді, одне "й" можна забрати. "Ані плАтят" - це відомо, хто так каже. Досі думала, що українці - платЯть... Хм... Перевірю... А щодо ремесла, то теж гадала, що всім зрозуміло, яке ремесло пантрують вожді: власне збагачення. Те, про котре писав і мислитель Девід Лейн у 88-ій заповіді (про найпевніші ознаки смертельно хворої нації):
- змішування рас,
- руйнування родини,
- наркоманія, алкоголізм,
- дітовбивство (аборти),
- інфляція і лихварське рабство,
- присутність чужих, чужої культури, яка несе матеріалізм,
- війни, розпочаті політиками, які турбуються про власний зиск.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-18 23:42:21 ]
А про милозвучність таки треба дбати. Одначе тої немилозвучности стільки у віршах і прозі навіть знаменитих авторів (цілий день сиджу і правлю... Збоку таки видніше), що й сама не вельми пантруєш. А треба, треба! Тож щиро ("ж"-"щ") дякую Вам! Буду уважнішою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-19 00:35:06 ]
Дякую за розуміння.
платити - плАтять згідно словника.
Ніде не чула платЯть.
Не знаю, чому "знамениті автори", яких ви маєте на увазі, допускають збіги.
Я звикла цінувати не лише фабулу, форму, зміст, а й майстерність.
Щиро бажаю натхнення і миру.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-19 17:53:36 ]
Та чути можна, чуємо багато чого. А ось словникову статтю знайти не можу. А Ви, пані Світлано, знайшли? Можете надати джерело?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-19 20:40:57 ]
..... Я не мушу знаходити, адже всі правильні наголоси знаю з дитинства).
Для Вас даю посилання:
На цьому чудовому сайті праворуч екрана є словники: рим, наголосів.

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8
Платити. ПлАтять.
теперішній час, третя особа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-19 21:33:02 ]
Так, не мусите, але я пропросила, бо справді шукала, але не знайшла. От до цього словника якраз і не звернулася. Тож щиро дякую Вам! А я з дитинства чула тільки "платЯть", ось тому й за звичкою написала... Що ж, вік живи... Ще раз дякую! Даруйте, що у ФБ не відповіла: тимчасово обмежена у правах... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-19 21:38:17 ]
Не мушу - в значенні не маю потреби, знаю.
Тепер знатимете, що тут на сайті є словники.
Дивилася передачу про заробітчан в Італії, там сьогодні почула з вуст священика "платЯть". Ніколи не чула такого наголосу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-20 15:33:14 ]
Ось натрапила на статтю, думаю, що не зайве прочитати авторам - може, є такі, кому допоможе.

ВСТУП ДО ПОЕТИЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
головні засади версифікації та поетичної техніки для початківців
“Поетичне повинно бути очевидним і промовистим, як кулястий фрукт,
тихим та мовчазним, як мовчазні старі медальйони, як підніжжя старого каміння,
де росте мох – поетичне повинно говорити само про себе, як політ птахів…”
МакЛейш, Арчібальд (1892 – 1982). Американський поет і бібліотекар.

Варто прочитати.

http://probapera.org/publication/13/37827/vstup-do-poetychnoji-majsternosti.html