ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.16
20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем
2024.05.16
09:45
травня - День вишиванки
На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.
По ночах небо геть червоне,
На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.
По ночах небо геть червоне,
2024.05.16
05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.
2024.05.16
05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.
2024.05.16
00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
2024.05.16
00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.
Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.
Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,
2024.05.15
22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.
Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.
Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,
2024.05.15
18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий
2024.05.15
12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.
Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.
Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --
2024.05.15
10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
2024.05.15
05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,
2024.05.15
05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.
Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.
Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!
2024.05.15
00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
2024.05.14
10:00
Василий Куролесов
Я свято верю, что собака -
последний Ангел на Земле.
Когда затянет душу мраком -
Я свято верю, что собака -
последний Ангел на Земле.
Когда затянет душу мраком -
2024.05.14
05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
2024.05.14
04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
юра гречин (1973) /
Вірші
ПАЛАНОК...замок в Мукачево
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПАЛАНОК...замок в Мукачево
У ЧАСІ ЗАГУБИЛИСЯ ПОЧАТКИ,
ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..
АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,
ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..
ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,
ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,
А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,
І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..
У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),
ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ
-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?
ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?
ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,
АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..
І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,
КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..
ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ
I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..
КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,
ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..
ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,
ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..
ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),
ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..
ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,
ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..
-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!
ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..
І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,
РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.
ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,
ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..
-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,
ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..
КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,
ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!
-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!
А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?
- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!
ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!
І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,
ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..
-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..
Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..
В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..
ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..
НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО
-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..
РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..
РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..
ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,
А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..
СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,
ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..
-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,
ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)
КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,
ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..
ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,
БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..
-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,
МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!
ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..
(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)
ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..
ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..
- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..
ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ
ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..
І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,
ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..
БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...
ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..
АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,
ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..
ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,
ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,
А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,
І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..
У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),
ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ
-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?
ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?
ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,
АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..
І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,
КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..
ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ
I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..
КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,
ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..
ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,
ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..
ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),
ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..
ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,
ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..
-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!
ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..
І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,
РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.
ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,
ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..
-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,
ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..
КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,
ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!
-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!
А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?
- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!
ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!
І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,
ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..
-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..
Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..
В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..
ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..
НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО
-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..
РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..
РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..
ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,
А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..
СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,
ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..
-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,
ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)
КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,
ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..
ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,
БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..
-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,
МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!
ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..
(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)
ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..
ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..
- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..
ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ
ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..
І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,
ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..
БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію