ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Видіння нинішні й прийдешні

…Нащо вже лихо за Уралом
Отим киргизам, отже й там,
Єй же Богу лучше жити,
Ніж нам на Украйні.
А може тим, що киргизи
Ще не християни?
Наробив ти, Христе, лиха!
А переіначив?!
Людей Божих?! Котилися
І наші козачі
Дурні голови за правду,
За віру Христову,
Упивались і чужої
І своєї крові!..
А получшали?.. Ба де то!
Ще гіршими стали,
Без ножа і автодафе
Людей закували
Та й мордують… Ой, ой, пани,
Пани-християни!..»

…Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю!

Тарас Шевченко «Сон» («Гори мої високії»)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-02 21:19:54
Переглядів сторінки твору 2287
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.05.06 04:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-03-02 22:00:06 ]
Як поезія – суголосно часу. Але філософські висновки відлежуються десь набагато глибше. Релігії не змінюють одна одну, а хочуть панувати, змінюючись і умножаючись, вічно, але залишаючи вічними тільки рабство, війни і безвихідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-03-02 22:47:57 ]
Релігії - це духовна основа людини, вона має бути національною ця основа, і якщо вона буде такою, то чужинці не будуть панувати у твоїй хаті, все просто. І Шевченко це розумів і такого Бога проклинав і піп не хотів іти на його похорон і освячувати його могилу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2016-03-03 22:10:58 ]
Релігія – лише інструмент впливу, котрий можна використати як на добро, так і на зло. Яскравий приклад – Гундяєв зі своїм «патріаршеством». Тож, Ярославе, думаю, не варто пов’язувати релігійність і духовність, бо кількість релігійного люду, наприклад, у Росії зашкалює, але їхні «скрєпи» аж ніяк не тягнуть на високу духовність, швидше навпаки... На жаль, більшість віруючих ставляться до своєї релігії як до набору ритуальних дій. Формальність до добра не приводить, це наче добрі наміри, що вистеляють відому дорогу туди, куди ніхто не хоче. Духовність десь там, у глибинному сенсі, а релігія є засобом донесення. Але маємо ситуацію, коли «викладачі», вичитують «програму» часто-густо абсолютно формально з дуже багатьох причин. Як на мене, то духовність – це високий рівень морально-етичного розвитку людини, котра, до того ж, здатна читати інших, як розкриту книгу, і наділена відчуттям рівноваги та гармонії. Не важливо, яку віру сповідує людина, якщо вона робить це не на рівні формальності та ритуалів (і чи сповідує вона її взагалі), а йде шляхом духовного росту, бо показники духовності є єдиною для всіх. Я впевнена, що саме звідси витоки ідеї, що кожна людина – храм божий. Я чомусь так думаю, що «новим месією» стане той, хто зуміє перенаправити людство зі шляху ритуальної релігійності на шлях духовного розвитку. А щодо «своя» чи «чужа» релігія, то кожен народ, якщо йому не заважати робити цю духовну роботу, привнесене перетворює так, щоб було споріднене з його звичаями і душею. От запорозькі козаки були наче й хрещеним людом, та язичницьке світосприйняття під хрестик не сховаєш. Вибачте, Ярославе, спочатку хотіла відреагувати на вірш, бо імена наших язичницьких богів близькі мені на ментальному рівні, а вийшло, що відреагувала на ваші слова про релігію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-03-03 22:29:19 ]
Дякую, Таню, за дуже цікаві роздуми. Ви, певно праві, щодо духовного розвитку кожного, рівноваги та гармонії світу незалежно від релігії, аби була повага, злагода, любов між людьми, а релігії часто використовують власть імущі, як інструмент політики і впливу. Але ми живемо в суспільстві, і хочеться, щоб воно було більш справедливим. Мені здається, що християнстві багато облуди і брехні, а в язичництві - більше справедивості і правди, якщо коротко. Але тут, згоджуся з Вами, важливо, архіважливо, в чиїх руках влада, наскільки духовно розвинені ці правителі, чи вони дбають за народ чи тільки за власну вигоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-03-03 19:44:44 ]
Як на мене, годилося б розрізнняти "Ісус" і"Христос". Ісус (Єшу) - був пророком і сином юдеїв, правдолюбцем і борцем проти визискувачів та римських гнобителів. Христос - це Месія, який має прийти за велінням Всевишнього, щоб покінчити з перекрученнями Його настанов, даних Мойсеєві в Торі (П'ятикнижжі).Месією Ісуса зробили його недалекоглядні учні. Щорічний прихід Ісуса Христа на землю нічого нового не приносить. Як і в давнину, за віру Христову, як справедливо помітив Кобзар, пролилося стільки людської крові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-03-03 22:21:59 ]
Складне питання Ви зачепили, пане Іване! Не буду його коментувати цілком, але зауважу, що справді, лжепророки і привели до тих бід суспільних, які ми мали в часи Шевченка - і в часи нинішні. Дякую за конструктивні цікаві роздуми і коментарі. Ми, ті, хто пише, також в пошуку, як покращити життя наше і нашого суспільства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Меркулов Максим (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-03 21:17:16 ]
Похмурий день, Перун, Дніпро,
Язичники, святий Петро...
І сарани страшна навала,
Яку здолає лиш добро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-03-03 22:31:33 ]
Так, добро здолає, згоден, Максиме. Але в язичництві, на мій погляд, його більше як і справедливості. А Ви згадали святого Петра - певно для рими, але ж іще - це той "святий", що зрадив Ісуса...