ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Зараза
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, мов зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не знищені свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Малорос (рондель)
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
Не сестра милосердя, не брат у Христі
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка

Ілахім Поет
2024.05.19 21:12
Мiсто зустрiчей, мiсто небажаних втрат
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії

Світлана Пирогова
2024.05.19 18:28
ГУМОР. Більше не покличуть
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.

В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,

Євген Федчук
2024.05.19 15:01
Про мишей, котів та собак
Травень місяць на порозі. Сонце в небі світить
Та так світить, що, неначе, справжнісіньке літо.
Сидять діди на лавочці, вже їх розморило.
Видається, все, що можна вже обговорили.
Отож, сидять, подрімують, кості вигрівають,
Про що б ще поговорити, под

Козак Дума
2024.05.19 13:59
Крижане поле
Одного погожого ранку, у перші дні березня, велика ватага любителів підлідного лову зібралася за околицею села Новокиївка, на самому березі Дніпра. Оскільки сьогоднішній день був вихідним, багато мешканців вирішили спробувати свого щастя – змістовно прове

Володимир Бойко
2024.05.19 12:13
Справи неправі - 6
Потвори видають свою потворність за неповторність. Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться. Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами. Правду можна скомпілювати так,

Олександр Сушко
2024.05.19 11:36
Івасик-телесик
Сусідка укотре прийшла зарюмсаною. Це й не дивно, бо власне чадо щоденно мордує власну неню. З виду - хлопець як хлопець: повнощокий, сідниці ледь улазять у штани, пузо звисає аж до колін. І це при тому, що йому всього лишень 25 годочків і ніякі хвороб

Микола Соболь
2024.05.19 09:09
Помилка видатного політика
Кажеш, з Чорноволом за столом
у буфеті Ради сьорбав зупу?
В'ячеславе, що ж Ви це лайно
не втопили у тарілці супу?!
19.05.24р.

Віктор Кучерук
2024.05.19 06:04
* * *
Зігріває сонечко повіки
І обличчя обдає вогнем, -
Цілий день, немов сумлінний лікар,
Сяянням обстежує мене.
Усього пронизує промінням,
Щоб я радо стверджував затим:
Сонце залишається незмінно
Неутомним, милим, дорогим…

Микола Соболь
2024.05.19 04:20
Пару слів про "патріотизм" гундарєва, і сором на ПМ!
Открытое письмо Артуру Курдиновскому Артур Дмитриевич, меня смутили и даже весьма огорчили Ваши последние по времени публикации. Несколько цитат. О русском языке - «свинособача мова» («Народу, отрезающему головы»). Однако в миру, как говорится, Вы об

Артур Курдіновський
2024.05.19 02:31
У колгоспі "Червоне дишло"
У колгоспі "Червоне дишло"
Вся свідома громадськість вийшла.
Уперед понесли їх ноги,
Перекрили усі дороги.

Транспорант несе дядя Юра,
Визначна й відома фігура.
І кричить він, хоча й не хлопчик:

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
***
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри...
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
До редакції майстерень
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Прорвемось!
Тут не літають птахи
І від тиші здригається небо.
Тут у товщі асфальту
Живемо непоховані ми.
До часу надіємось, ждемо.

Ми на вічній дорозі,
Нами дихають сотні живих.
Ми заступили на варту.
Без надії на вихід, в облозі.
Сотня вічноживих вартових.

Нас не чують радисти,
Не пеленгує сам чорт.
Ми готові до страту.
Наша точка на карті -
Донецький аеропорт.

...Тут не літають птахи
І від тиші здригається небо.
Тут у товщі асфальту
Живемо непоховані ми.
Дочекайтеся! Ми - повернемось!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-12-25 11:16:49
Переглядів сторінки твору 4185
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 12:14:05 ]
Лілеє, не знаю, хто ховається за ніком, але зауважу таке: ми... повтор ми. Тут, тут.
До стратИ. ЖдемО наголос має бути.
Не уявляю неба, що здригається від тиші.
Нами дихають сотні живих...негарно, за нас дихають ...
Там би це підлаштувати під ритм.
ПтахИ наголос.
Ну, і одвічне риторичне запитання: навіщо ця війна...ці жертви... Оцими віршами, які пише зболена душа, не втішаться родичі полеглих, а політики далекоглядні-летючі вціліли, як завжди.
От мій пацифізм нарешті отримав сатисфакцію, всі погодилися, що треба досягати миру не війною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 12:49:13 ]
Ви були в АТО? Повірте, небо від тиші таки здригається. Бо за цією тишею знову будуть бити ГРАДИ. Я була, знаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 12:25:53 ]
Уточнення: писала я Зорі).
Тут і Зоря, і Лілея Дністрова на сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 12:43:45 ]
Щодо ніку. Я за ним не ховаюсь. Хто є у ФБ, той знає, як мене звати. Моє дівоче прізвище - Франко. Саме тому колись, давним-давно, взяла собі псевдо - Дністрова. Зоря - скорочене від мого імені Зоряна. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 13:21:15 ]
Щодо останнього вашого зауваження - не писати про війну просто не можу. Болить вона у мені.

Щодо досягати миру не війною. Можна, можливо. Якби було з ким домовлятися. Як накажете із карликом домовлятися? Коли його слово нічого не варте. Наші хлопці домовляються про те, що заберуть загиблих, а по них починають бити зі стрілкового. Як домовлятися?!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 16:19:04 ]
Зоряно, дуже емоційний і хвилюючий вірш!
..але останнє слово збиває з розуміння усього тексту, якщо мова іде про тих, хто у товщі асфальту живе непохованими, то саме "Нами дихають сотні живих"(і мені цей вислів зрозумілий, і він дуже влучний -ДУЖЕ!!!!! а якщо "за нас дихають"-то сотень тоді мало).
.. ну і щодо заголовку і останнього слова - там би краще - Прорвемось, це більше б відповідало змісту, емоційності і збільшувало б напругу, яка є впродовж усього вірша, а укінці - спадає.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-25 19:44:53 ]
Дякую, бо мені цей текст дуже, дуже важливий! І так, йдеться саме про тих, хто непоховані. Знаю, що сепаратисти буквально танками їздили по тілах наших бійців, тих, хто поліг в аеропорту. Дослухаюсь до Вашої останньої зауваги. За "Нами дихають" і "за нас дихають" буду думати, бо уже геть заплуталася... Згадую, чому ж написалося саме отак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:09:24 ]
Погоджуюся з попередніми зауваженнями і порадами.
Ними варто скористатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:21:44 ]
Для мене нами дихають - некрасиво. Якщо у "товщі асфальту", то.......чому нами дихають? То вже панцир.
Що влучного у ньому? (це я коментатору Озерній пишу).
Дискутувати не варто, хай автор сам вирішує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:43:26 ]
Якщо питання мені - то я відповім. Так, з точки зору побутової естетики - можливо і некрасиво, але насправді ТАМ хлопці саме дихають один одним в прямому і переносному значенні, і ними, тими відчайдушними хлопцями, дихають усі патріоти України, і те, що написалося Зоряною, яка не один раз була ТАМ, підсвідомо, є дуже цінним. Світлано, Ви були на похороні молодого хлопця-воїна? Дихали тим повітрям?Повітрям війни і материнським плачем, плачем сироти? Я не була в зоні АТО, але я її відчуваю, я чула розповіді знайомих. Один близький знайомий був в бригаді, яка зачищала територію після бою..не через годину-дві... Так, там хлопці дихають один-одним і якби це було некрасиво для когось, це - наша зараз реалія, втілена у віршах, і вірш Зорянин дихає війною і тими хлопцями, ДИХАЄ КРАСИВО! А ми, скільки б не слухали розповідей і не дивилися відео, не почуємо і не побачимо майже нічого з того, що чують і бачать, і відчувають ті, хто зараз ТАМ! Тому Зорянине слово для мене ЦІННЕ, бо воно відчуте!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-12-25 19:34:59 ]
За нас дихає віра живих... - може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:37:21 ]
Перечитала текст. Я б радила взагалі переписати той рядок.
Не нами, не за нас дихають, а висловити думку ліпше, ширше, глибше.
Така порада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-12-25 19:50:22 ]
Я все написала вище.
Так звана естетика війни не може тішити жодну нормальну людину, тим паче, мене.
Це жахіття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-26 23:49:53 ]
Не можу зрозуміти, про що саме Ви пишете. Війна нікого не тішить. І подібні вірші - це данина усім полеглим. Низький їм уклін.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-27 00:16:34 ]
Переробила на "нами дихають". Вдячна за зауваги.