ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.10.26 23:48
Страшно до потери
мысли кутать в дрожь.
Я закрою двери...
Больше не войдешь
ты легко, небрежно,
светлый, озорной,
не промолвишь нежно,
хорошо с тобой

Серго Сокольник
2020.10.26 17:06
В минуле нема вороття,
Хоч тепло там... Це ми пізнали...
Чи ти пам"ятаєш, дитя,
Оці, що колись колисали,
Простягнуті руки мої
До тебе... Дитятко, дитятко...
Як слухали ми солов"їв
Із мамою... Я тобі батька

Роксолана Вірлан
2020.10.26 16:06
Не зійшлися зорі в обрі тому,
Вітер хмари вергнув набакир.
Гай не знав, що по осінній втомі
Град ударить, наче сто сокир.

Вдарить гостро по гілках безлистих
І по стеблах вимлілих і ще -
Най би він не звівся в чорнім свисті" -

Ігор Федів
2020.10.26 11:42
У струни доля б’є і нотами печалі
Записує мелодію душі,
А часу течія, намотує спіралі,
Несе її поволі до межі.

У струни доля б’є, аби почули люди,
Які ідуть самотньо у імлі,
І звуками її, наповнюючи груди,

Сергій Губерначук
2020.10.26 11:23
Я квітну, люба радосте, й тужу
на купині бездонного болота.
І вшир, і вглиб земного дренажу
щоденно просувається робота.

Людське хробаччя їсть, ніяк не з’їсть
маленькі зародки, закінчені останки.
А я тут зріс: мов при порозі гість,

Ігор Герасименко
2020.10.26 10:47
Настрій несподівано зів’яв.
На добу чи довше задощило,
і барвиста сонячна сім’я
сприйняла ту зливу не тужливо.

Змилися печалі, попливли
у плаксиві далі… Ще не пізно:
і в лазур з пожовклої трави

Ігор Шоха
2020.10.26 08:11
Неможливо зупинити час
і вертіти, як цигани, сонце,
та вертають у минуле нас
міражі дитячі у віконці.

У віконці – море чарівне,
у якому, наче очі, світять
зорі і виманює мене

Микола Соболь
2020.10.26 06:16
Як швидко ви забули запах крові,
розтерзані тіла російським «градом»…
Невже всі маріупольці готові
у стійло проросійське стати стадом?
Як можна після катувань Чубенка*
чи Рибака* спокійно в світі жити?
Ім’я: Теліги, Стуса та Довженка –
не назовуть,

Ярослав Чорногуз
2020.10.25 20:12
Ніч розстелила шовк осінній
На землю, небо і повітря.
Підбитий золотом, ясніє,
Накидка мов на плечах вітру.

І вітер огортає простір,
Багряне листя розвіває,
У груди ллє потоки млості -

Євген Федчук
2020.10.25 20:04
То не вітер гуля степом і не грім гуркоче,
То Молдова проти турок воювати хоче.
Зворохобив всю державу від Дністра до Пруту
Славний витязь і господар Іван Вода Лютий.
Не схотіли молдавани далі в ярмі жити,
Заповзялись свою землю від турок звільнити.

Ірина Вовк
2020.10.25 12:35
Картинка ІХ. СТЕЖКАМИ СТАРОГО ДОБРОМИЛЯ Почну я цей розділ незвично – з біографічних фрагментів у різні періоди та віхи життя. От, скажімо, зі спогадів школярки Ірини Вовк, що майже кожне літо змушена була перебувати у двох, а подекуди навіть і трьох

Іван Потьомкін
2020.10.25 11:17
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Вікторія Лимарівна
2020.10.25 11:04
Жовтнева пора на весняну так схожа!
Бо фарби зелені беруть перевагу.
Багряні стрічки заплести допоможе.
Із листя барвистого створює ложе.
Тому й привертає до себе увагу.

Жовтнева пора вже виспівує ноти
осіннього смутку, осінньої туги.

Тетяна Левицька
2020.10.25 08:58
Від мольфарки відунки очей не ховай
за лаштунками смутку побачить
сіромашне минуле, сирітства одчай
і, мов гейзери сльози гарячі.

Як впускала без дозволу в дім чужака,
а у душу нікого ніколи.
На смарагдовій райдужці доля гірка

Микола Соболь
2020.10.25 07:55
Стежиною цією тищу літ
ходжу до небокраю воду брати.
Нема питва смачніше на землі.
З росою його змішувала мати…
Тому я чую в голосі трави
і тугу, і любов до Батьківщини…
Коли козачі бачу хорогви,
схиляю із повагою коліно.

Сергій Губерначук
2020.10.25 07:45
Хто ти – не хочу навіть знати.
Хто я – зумій запам’ятати.
Лишилось: квіти, корабель,
туман по палубі і в морі,
і курс між скель, і курс між скель
у спільнім горі.

Хто я – зумій запам’ятати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 весна (вдруге)
Весна! Щоночі та щодня
Собачі гульки-біготня.
Коти-безхатченки-приблуди
Любовні манси* без облуди
Несуть із темряви на люди.
Для мене "кіт" - гучне звання.

Весна! Поети-піснярі
О мокрій сонячній порі
У сподіванні на підтримку
Згадали писані узимку
Аудиторії чи ринку
Слова, по-хлібному сирі.

Весна! Дівчата й парубки
Її зустрінуть залюбки,
З якого боку не прийшла би.
Умільці з ними та незграби,
Співці омріяної зваби
Попри поважливі роки.

Весна! Очікування змін.
У них життя і смерть, і тлін,
Розмай думок і писанини.
У них будь-що втопає й гине
Практично кожної хвилини.
А що спливає навзамін?

15-03-15

Вірш публікується вдруге. Чому?
Вимушений крок, бо, нмд, існує якась місцева технологія штучного підвищення рейтингів, так само як і їхнього спотворення у бік їхнього приземлення.
Функція оцінювання мною була вимкнена.
Але я чистосердечно скасую цю заборону для будь-якого з віршів для читачів, які мені пояснять, чому вони вирішили оцінити його всупереч моєму бажанню не оцінювати.
А інакше я не розумію такого стану речей, коли попри мою авторську, технічну чи технологічну або умовну заборону оцінювання виникла оцінка, трішки більша за п'ятірку. Як це могло статися? А сам коментар був позитивним.
Тому вірш публікується вдруге, причому з затримкою афішування на головній сторінці сайту.
Хай вибачать мої колеги-читачі мені цей вчинок. Бо разом з видаленням цього (ще того) вірша, розміщеного раніше, зникли їхні тодішні коментарі. А колеги писали, витрачаючи на мене свій час.
Був насправді якийсь технічний сбій системи чи щось інше, я з часом дізнаюсь. Бо деякі схожі моменти мали місце і раніше. Щоправда, не на сторінках моїх творів. Деякі мої спостереження вже працюють на користь майбутнього результату читацького дослідження.

*чисто одеське визначення чогось оманливого.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-28 10:29:43
Переглядів сторінки твору 2765
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.591 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.591 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2015.06.27 20:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-29 16:15:08 ]
...Ваша "весна (вдруге)" зачіпає мене як Кота* уже в шістдесяте... дай то Бог щоб не в останнє... красота! І як то Вам так вдається, начебто на порожньому місці, звернути на себе увагу... усмішка якась мелькає поміж рим у тексті..
* дівоча фамілія моєї матері Кіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-29 21:07:03 ]
Кіт, безумовно, принаймні для мене, кращий за кого-небудь іншого героя не цієї категорії.
Чудове прізвище. Я мріяв би про таке. А моє таке собі - деякою мірою провокаційне, особливо для такого селянина як я.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-29 20:11:16 ]
Хм...намагалася поставити оцінку - дзуськи, не йде, хоча днем раніше оцінка таки стояла під "весною", містика якась! Пане Миколо, чому одним надана можливість оцінювати Ваші тексти, а іншим - зась?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-29 21:02:30 ]
Сказати, що мені шкода мого поки що надмірно (я це визнаю) високого рейтингу - це все одно, що зізнатись у чомусь латентному. Її поряд з нами скільки завгодно.
Одні автори приховано бажають слави - будь-якої високої. І вони вигадують або створюють якісь штучні товариства-об'єднання-спілки тощо, аби тільки про них хтось говорив або знав, що вони є. Вони можуть віршувати, вони можуть писати пісні звичної для плаксіїв тематики (пішла-вернулась-вмерла-реінкарнувалась-забула-згадала-продовжила-покохала), яка нагадує ворожіння на ромашці або на барвінку або інші за формою і виглядом твори.
А я латентно бажаю розвитку творчого процесу - без "хімії" на кшталт штучних збурень і колотнеч. І уникнення виникнення якихось оцінок, які виникають попри їхню технічну або логічну (у галузі ІТ) заблокованість (неможливість).
А колізія чомусь виникла. Причинно-наслідковий зв'язок мною досліджений, і мені хотілось би якомога швидше про нього забути.
Це ж напрочуд легко.
Другі автори бажають слави у неприхований і прихований (він нагадуєщось гібридне) спосіб.
То нехай собі вони усі бажають її, отієї слави, скільки завгодно. В мене її не дуже багато, і я її ціную. А перш за все - читачів і колег, яких не хотілось би водити манівцями стандартних і давно як усім відомих лав-сторі, яких могло не бути, але про яких можна писати-не переписати і співати-не переспівати.

Щось забагато написав.
Прошу мені це вибачити.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-13 10:11:51 ]
Миколо - Борщ зварився - ходи до мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-05-13 10:32:17 ]
Прийшла засвідчити пошану і захват Миколою Бояровим, його творчістю. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 09:15:32 ]
Діяльність, подібну до моєї, я вважав би звичайним подвижництвом, причому, не лише в значенні самовідданості в роботі, а і в більш широкому. А саме - без зайвих культурно-масових заходів і нескромного галасу про свій доробок будь-де, або всюди, де можна влізти, тощо.