ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Передзимове
Зелений сон брунатного листка
в передзимовій тиші передгір’я…
Дріма ріка, холодна і в’язка,
поміж галактик кам’яних сузір’їв.

М’яка отава вилягла в мороз,
ранковим інеєм - ні сліду, ані звуку -
іде зима нечутно… Вже ось-ось -
з припону спустить хугу-завірюху,

із пагілля зірве отой листок,
ріку загатить чорним буреломом…
Та раптом вловить комина димок,
заскавулить і вляжеться за домом…

Веселощів насипле дітворі,
закоханим – сніжинок до цілунків…
Дванадцять страв зготують матері
опісля Миколаєвих дарунків.

Покотиться ізнову Коляда
дітвацьким гомоном від хати і до хати,
а там – ріку розбудять на Йордан
Небесним Духом, принесуть освяти

у кожен закуток оселі повен дзбан...
І до весни – діткнутися рукою…
Зелений сон брунатного листка
нуртує в тиші брунькою новою…

01.12.2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-01 13:16:07
Переглядів сторінки твору 6938
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.457 / 5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 13:25:13 ]
Трохи є збігів,сама бачу :) Але так вже хотілось поділитись відчуттям неприреченості зимової у перший зимовий день...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 17:38:04 ]
Гарно.
"Радосте, гряди!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:43:42 ]
Дякую! Кажуть, що кожен сам моделює своє майбутнє. Тож моделюю позитив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:17:14 ]
Онтологія зими....гарно, багато, насичено, все як я люблю!)) Натхнення веееееличеееезного!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:59:51 ]
Дякую, і Вам того ж, Марисечко! :) Зима, як природнє явище - сувора і немилосердна, але зимовий період народного календаря - такий насичено святковий!!! Все так продумано народом за віки, щоб жодна особа, як часточка соціуму, не потерпала взимку... Інша річ, що все те було поламано... Але наш український соціум відроджується!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:55:31 ]
ось-ось - і почнемо. шкода, що снігу немає. і не обіцяють.
натомість надійдуть свята у супроводі такого чудовий гіда як Ваш вірш.
здається, "отава" не має множини. цікавий іменник. "трава" вживається, бо трав багато, і всі вони різні: лікувальні, жувальні, для паління тощо.
а от отава - ні. за що їй так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:20:37 ]
Певно, то незаслужено, щодо отави. Бо як подає вікісловник: "Отава — трава, що виросла на місці скошеної або після випасання худоби.
Вважають, що отава соковитіша і м'якша за первинну траву, що була до неї." Тому, якщо скошені трави можуть бути різні, то й різні будуть отави :)) 12-томний словник справді подає тільки однину, але мені й множина зовсім не ріже вухо, і, начебто, у поетичних і пісенних текстах теж чула це слово у множині. Але спасибі, що звернули на це увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:27:12 ]
отава колись устилала нашу Землю. не було ні ісландій, ні лапландій. а була лише одна практично суха поверхня - єдине, що залишилось після глобальної пожежі, яка панувала сотні тисяч років.
така от, якщо стисло, історія цього слова, яке зі страшного перетворилось а обнадійливе. трави зросли, Земля розверзлась. а далі - за Святим письмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:33:05 ]
водночас у росіян є.
ота́ва /ота́вы
прибічники та прихильники імперії можуть радіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:14:26 ]
Переконали!:) не хочу навіть близько стояти з прибічниками імперії, тому змінила множину на однину. ) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:42:12 ]
В моєму дусі, але все одно я ще правив би. Крім останніх двох рядків, хоч немає межі досконалості. Всипле дітворі - досить двозначно щодо дітвори. Може щось подібне до і подарує гірки дітворі, якщо не жалкувати за тим, що вони веселі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:15:35 ]
Спасибі за міркування! врахувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:48:39 ]
Пробачте, заспів у перших строфах теж чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:16:55 ]
З нього все й почалося :) декілька днів нуртувала ота перша строфа, а учора вилилася у цілий вірш... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:51:18 ]
Майбутня збірка розбухає!:)
Я б назвав вірша "Передвесняне"("І до весни – діткнутися рукою…"):))
Щодо "всипле" Ігор має рацію, тим більше, що дві сусідні строфи "веселі".
А ще "дріма_й ріка..." та "й_ріка" можуть спокійно обійтися без "й".
Але загальне враження гарне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:18:12 ]
Зауваги врахувала - дякую! Тішуся, що отримали гарне враження :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:57:41 ]
Дуже! Тема близька і люба серцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:20:12 ]
Спасибі, Лесю! Видно, такий вже я невиправний оптиміст - взялася писати щось таке суворе передзимове, а те святкове переважило )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 23:15:15 ]
наспівано густо й соковито, Галино. Свята якби невеселі, цьогоріч, ну що ж, і таке треба колись було прожити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:13 ]
Так хочеться, щоби свята цьогоріч були мирними і веселими...
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:29:45 ]
гарне передзимове мереживо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:56 ]
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 06:20:05 ]
Так "отава" тут гарно лягла б і в однині... Як пахне, дихає зимою і святами цей чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:31:13 ]
Однина у рядку з отавою задає у звукописі багато звуку "а"(я.а.о.а.а.и.я.а...), множина - багатоманітніша і легкоплинніша: я, і, о, а, и, и, я, и... Але, що ж поробиш - правило є правило :) змінила на однину. Спасибі, що поділились враженнями!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 23:47:04 ]
Цей вірш -спокій на душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 11:11:28 ]
Дякую, Світланочко, за враження і коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 16:20:45 ]
Візуально і концептуально миротворна картина, позитивна світлина.
"Сонячний листок має деякі шанси бути кращим за "сонний той листок".

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 16:43:41 ]
Брунатний (коричневий, сухий)... сонний листок, Ви пропонуєте подати ще як сонячний (жовтий, золотий...)? Гм... Візьму до уваги.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2014-12-19 12:25:31 ]
Так лірично-настроєво... передчуття свята... Дякую за світло, якого так бракує нині!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 20:42:36 ]
Спасибі за відгук! Тішуся, що знайшли для себе приємне.)