ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
2024.04.01
2024.03.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Вірші
А знаешь Киев
Во всех грехах своих Россию обвиняешь,
А сам бомбишь людей, детей своих хоронишь…
Опомнись, Киев, столько крови не отмоешь…
Я – полтавчанка, но с людьми Юго-Востока
Ты поступаешь подло, низко и жестоко…
Мне интересно, если б в город твой ворвались,
Твои бы люди за оружие не взялись???
Вот если б в дом к тебе стучали с автоматом
Из областей соседних бравые ребята,
Чтоб защищать тебя, в твоих детей стреляя,
То ты, наверное, поил гостей бы чаем?
Эх, Киев, Киев… Ты поссорил Украину…
Ты убиваешь, чтобы стать страной единой…
Ты посылаешь наших срочников на службу –
На наших братьев… Где же мир, любовь и дружба?
Ты самолёты иностранные сбиваешь
И первым делом ополченцев обвиняешь,
Но очевидного ты скрыть не сможешь, знаю…
И я тебе сегодня искренне желаю,
Чтоб ты опомнился, чтоб ты остановился,
Чтоб весь тот сброд, что в Раде, самораспустился,
Чтоб президент с позором сам ушёл в отставку…
И чтобы Бог скорее внёс свои поправки…
Мы жили дружно, и Россия с Украиной,
И Запад с Югом, и с Востоком, только в спины
Стреляли в нас твои политики с майдана…
Ты предал Бога и народ, живя обманом…
Вся эта ненависть и злоба не навеки…
Благоразумие восстанет в человеке…
Они поймут, что Киев лжёт, что он клевещет,
Что убивает стариков, детей и женщин!
О киевлянах я скажу, что там немало
Людей с мозгами, в ком и совесть не пропала.
Им тоже больно, тоже стыдно за Столицу…
Но на людей плюют откормленные лица…
У ополчения и армии есть сходство –
Они надеются, что мир в страну вернётся…
А ты создай свой батальон с названьем «РАДА»,
Они его накроют сразу мощным «ГРАДОМ»…
Эх, Киев, Киев… Интриганы, скандалисты…
Тебя заполнили шуты и сионисты…
Ты эту нечисть прогони и стань героем!
Не наслаждайся ты людским бескрайним горем…
Семь миллионов человек легко и быстро
Ты превратил, ярлык наклеив, в террористов…
Врагами сделал наших братьев ты обманом.
Так назови теперь страну Обамастаном…
Ирина Самарина-Лабиринт, 2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А знаешь Киев
Воскрес Христос — воскреснет и Украина!
А знаешь, Киев, ты реально удивляешь…
Во всех грехах своих Россию обвиняешь,
А сам бомбишь людей, детей своих хоронишь…
Опомнись, Киев, столько крови не отмоешь…
Я – полтавчанка, но с людьми Юго-Востока
Ты поступаешь подло, низко и жестоко…
Мне интересно, если б в город твой ворвались,
Твои бы люди за оружие не взялись???
Вот если б в дом к тебе стучали с автоматом
Из областей соседних бравые ребята,
Чтоб защищать тебя, в твоих детей стреляя,
То ты, наверное, поил гостей бы чаем?
Эх, Киев, Киев… Ты поссорил Украину…
Ты убиваешь, чтобы стать страной единой…
Ты посылаешь наших срочников на службу –
На наших братьев… Где же мир, любовь и дружба?
Ты самолёты иностранные сбиваешь
И первым делом ополченцев обвиняешь,
Но очевидного ты скрыть не сможешь, знаю…
И я тебе сегодня искренне желаю,
Чтоб ты опомнился, чтоб ты остановился,
Чтоб весь тот сброд, что в Раде, самораспустился,
Чтоб президент с позором сам ушёл в отставку…
И чтобы Бог скорее внёс свои поправки…
Мы жили дружно, и Россия с Украиной,
И Запад с Югом, и с Востоком, только в спины
Стреляли в нас твои политики с майдана…
Ты предал Бога и народ, живя обманом…
Вся эта ненависть и злоба не навеки…
Благоразумие восстанет в человеке…
Они поймут, что Киев лжёт, что он клевещет,
Что убивает стариков, детей и женщин!
О киевлянах я скажу, что там немало
Людей с мозгами, в ком и совесть не пропала.
Им тоже больно, тоже стыдно за Столицу…
Но на людей плюют откормленные лица…
У ополчения и армии есть сходство –
Они надеются, что мир в страну вернётся…
А ты создай свой батальон с названьем «РАДА»,
Они его накроют сразу мощным «ГРАДОМ»…
Эх, Киев, Киев… Интриганы, скандалисты…
Тебя заполнили шуты и сионисты…
Ты эту нечисть прогони и стань героем!
Не наслаждайся ты людским бескрайним горем…
Семь миллионов человек легко и быстро
Ты превратил, ярлык наклеив, в террористов…
Врагами сделал наших братьев ты обманом.
Так назови теперь страну Обамастаном…
Ирина Самарина-Лабиринт, 2014
Мира нам всем
А знаешь Киев!
Москва - как жениху в красе лесных цветов,
Для радости венок тебе сплела
Ты вспомни.....
Были и другие времена,
Помнишь, ли слова о том,
Что Быть Киеву Вторым Ерусалимом -
Андрея Первозванного слова.
Зачем ?.....
Судить, винить и убивать,
Зачем войну нам разжигать?
Коль против боли вместе встанем
Плечом к плечу, то будем Света Рать!
И правда новью засияет
Словами Истинных речей,
Украина как страна Воскреснет,
Изгнав из власти палачей - слепых поводырей..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію