ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 при пам'яті
Образ твору хвилина мовчання, що сягає вічності
'2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-06-28 12:12:16
Переглядів сторінки твору 4643
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.907 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.753 / 5.5  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-06-28 18:18:04 ]
... на жаль, забуття таки нам властиве...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-28 21:46:54 ]
Мені нелегко давався цей вірш.
Ніхто нічого не забув. Війна була - то була.
Працювали військовополонені та вивезені з України цивільні підневільні трударі на підприємствах Круппа, у шахтах та на приватних ланах - та й працювали. Це не секрет, і це було озвучено на засідані Міжнародного військового трибуналу.
А хто нині працював і працює на споруджені фортифікаційних споруд на Донеччині та Луганщині, східної частини України, але ніяк не Німеччини. І які військовополонені, і чи не заручники насправді? Хто їх захопив, який окупант?
Хто і коли засудить сучасний фашизм там, де його не могло бути ні за яких обставин? Хто його заніс в Україну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 07:07:45 ]
ідеологи сучасного скорозбагачення, пане Опанасе! Ржа ненажерливості у суміші зі злидарством.
Карпенко-Карий "Сто тисяч", "Хазяїн" у модернізованій моделі розпорошення суспільства за умов "після реформи 1861"(1991)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 08:08:24 ]
А розмови про скорботу за "СССР" - це лише прикриття своєї загарбницької місії на Землі.
І не те "СССР" може повернутись, бо не "Той тепер Миргород, Хорол-річка не та".
Все воно не те.
І фашизм набув нового авторства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 08:46:41 ]
Якщо набув.
Він, здається і був один на дві імперії. Одна, як бачу нині, засудила його і практично пережила (існують маргінальні осередки, які жодним чином не можуть впливати на державну політику), а друга - ні. І Україні доводиться з ним воювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 10:12:26 ]
Скорбота за СССР (без належного фінасування) - дійсно прикриття, але і не без ностальжі ці речі. Шоу "Фашизм" - доволі складний сценарій: Путіну ще потрібно вбити в голову росіянам їхню "арійську" вищість над рештою світу. Одних його амбіцій замало. Та й росіяни як нація не почуваються приниженими... Певно, мова йде про "похід сильного князя на слабішого" - як у часи міжусобиць.
А на Донбасі мають нарешті визначитися самі жителі краю: без цього АТО не може бути а)успішним, б) провальним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 12:01:35 ]
Не можу написати - реєстрація зникає...
Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 15:47:38 ]
І мені складно. Я наразі їжджу країною. Вміють жити люди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-30 13:12:06 ]
Повністю поділяю думку про фашизм у двох імперіях... В червоній його так замаскували, так виплекали, що північний сусід наш, як правонаступник, має що експортувати. Важливої теми торкнулися! Метвих потрібно захищати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-01 09:32:38 ]
Правонаступниця (як вона себе вважає) СССР має багатий досвід і боротьби за незалежність.

Якщо згадати часи післявоєнного періоду, коли низка колоніальних країн Азії та Африки, не витримавши тиску з боку СССР, який донині не залишає своїх намірів щодо укріплення та поширення своєї гегемонії, обрали соціалістичну орієнтацію, то можна провести деякі паралелі, які нині зійшлись на сході України.
А тоді це були (за алфавітом) Ангола, Алжир, Гвінея-Бісау, Ефіопія, Мозамбік, Народно-Демократична Республіка Ємен...
І що з цього вийшло, можна спостерігати у Європі. Євроафриканців дедалі більшає.
До Росії чомусь не поїхали.
Як би не прийшлось захищатись від живих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 18:45:58 ]
Здається, остання строфа так краще виглядає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-06 21:42:09 ]
одні (винуватці) засудили, другі (винуватці, як перші) відроджують.