ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
* * *
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
Сутність і критерії ґеніальности в О. Вайнінґера
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
Дім-дрім
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
На рівні підсвідомості
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Поготів
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Легенда про королька
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
***
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
Ошитки*
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
* * *
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
Балада про Вітер (до дня партизанської слави)
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Мiсячний удар i мiсячна засмага
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Вигаданий тобою Бог
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Усі крадуть у цій країні - 2
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-28 15:18:00
Переглядів сторінки твору 4497
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.637 / 5  (4.611 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.342 / 4.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.07 12:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 15:23:42 ]
Оце правильно п. Володимире. $60 за секунду крав Вітя Фєдя по словах Святої Юлії. Вона так переживає, бо їй мало що дісталося. Різниці між ними ніякої.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 17:13:40 ]
Олександре, українська ментальність така: «немає людини краще за мене». Назвіть, будь ласка, джерело, з якого Ви берете звинувачення на адресу Ю. В. Тимошенко. Звідки така злість проти людини, яка працює на державу. Данні про «60 доларів за секунду» я почув від Голови комісії з перевірки державних підприємств (зафіксовано розкрадання на 10,2 мільярда грн. при владі уряду Януковмча). Але не в тому річ, хто це озвучив. Подивіться навколо себе, як я це роблю. Там де я живу, у мене з-під ніг крадуть мою українську землю, український ліс, українські водойма, українське повітря. А Ви, вже вкотре, намагаєтесь захищати крадіїв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-29 19:36:08 ]
Олександре, перечитав Ваш коментар і зрозумів, що не зрозумів його. Тому прошу вибачити. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 21:08:53 ]
"КПСС - ум, честь и совесть"

Розум вбили жахливим цинізмом
Честь отримала свій ешавот
Совіть стала давно атавізмом,
Як і кожна із списку чеснот. (с)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 21:09:14 ]
ешафот, пардон

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-29 19:38:01 ]
Нажаль, це так. Міркую вголос: що може примусити українську владу жити по правді? Християнська релігія? Ні. Не можна ввійти два разу в ту ж саму річку. Ми вже входили в це православ’я, яке завжди було проросійським.
Саме з проросійським православ’ям боровся і Тарас Шевченко, і Леся Українка, і Іван Франко. Залишаються: технічний прогрес, національна культура, національна релігія з національним Богом. Скільки треба часу для цього, і що далі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-29 22:26:38 ]
Я думаю, що ніхто і ніщо не зможе примусити владу, бо вона є закономірним відображенням духовного рівня народу.

Ні прогрес, ні культура, ні релігія тут не допоможуть до тих пір, поки вони самі не будуть засновані на абсолютних цінностях. Бо інакше прогрес породить монстрів від науки, національна культура, - нацизм, релігія, - фанатизм.

Але як це зробити, - у мене немає відповіді. Тут хоча б втілити обрані цінності у своєму власному житті, хоча б вплинути через це на власне оточення...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 12:12:47 ]
Я б з Вами погодився, якби Ви не обізвали національну культуру - нацизмом. Без національної культури немає нації, немає нації – немає народу (є натовп людей), немає народу – немає держави, немає держави – немає країни (є територія). Нацизм, як ярлик, дуже застарілий. «Гражданіном міра» може бути тільки та людина, яка поважає свою націю, культуру, мову, і поважає інші нації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 21:09:00 ]
Цілко з вами згоден.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 21:08:34 ]
Володимире, у нас з вами десь тут непорозуміння вийшло (лікаре, мене ігнорують :) )

Повторюю ще раз, - до тих пір, поки центром національної культури не будуть абсолютні цінності (щирість, чесність, самоповага і повага до інших ... і т.д. по списку), можливі різні збочення. І нацизм в тому числі.

А поки що маємо такі перли народної творчості як "хай відсохнуть руки, що гребуть від себе."

Досить точний діагноз для стану теперішнього суспільства, чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 22:17:20 ]
Саме так. Але я не уявляю собі українців нацистами. Націоналістами, в кращому розумінні, так. Більш того, вважаю, що здоровий націоналізм допоможе українському народу стати з колін. Ми на якомусь етапі пригноблення чужинцями і своїми запроданцями загубили шану до себе. Відродити її дуже важко. В цьому може допомогти тільки національна свідомість, яка відроджується національною культурою, знанням національної історії і т. і. А «монстрів» і зараз багато, і всі вони в апогеї розвитку, далі вже нікуди. Українця вже не залякаєш монстром. З повагою, Володимир.