ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.24 01:21
Великий синій ліс
На заході від міста
Колись подарував
Надію променисту.
Запрошував на "біс",
Дивився зверху вниз
На витівки дитинства.

Ілахім Поет
2024.05.24 00:18
Знов через м'ясоробку чорних днів
Повзуть рядки – як фарш таких емоцій,
Що слів немає втілити цей гнів.
Ні стікерів, ні ще яких емодзі.
Бо все, що залишилося від нас –
Це урни, повні попелу ілюзій.
Так, не втрачати людяності в час
Такий – до карми

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Дощі

 Вигулюючи дощ




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 19:14:40
Переглядів сторінки твору 6686
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.926 / 5.69  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 5.186 / 6  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:31:02 ]
Якщо вам не складно, то поясніть наступне: "Волосся вигнулось, мов рибні хащі"-це що в когось волосся, як дріт, щоб так вигнутися. Ну то таке... Але як розуміти порівняння: "мов рибні хащі" ??? Щось не уявляється...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:34:53 ]
Юрку, люди вечорами песиків вигулюють, а ти знову дощ. Рибні хащі, то, мо, водорості?
"Доля - птах. а Батьківшина - дах" - могутньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:41:58 ]
Ага водорослі, Друзі мої, водорослі - коли волосся мокре, воно
мені як водорослі - хоч риб запускай ;)
То Зеньо Сірка має, а у мене кіця - вона на вулицю - ні кроку - то йду
тоди вигулювати дощ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:04:33 ]
Добре Зеньови...
А що, у Новім Йорку парасольки не продаються? Я тобі вишлю. Шкода кучерів - хоч риб запускай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:06:54 ]
А мені риб шкода - де вони тоді плаватимуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:13:14 ]
В акваріумі!
Слухай, а що, у вашім Йорку риби з неба падають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:14:45 ]
А ви чого коли дощ не берете шось на голову ? Так і простудитись можна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:29:19 ]
Угу, Ле` - падають - в основному на хвіст. :)))))
Павле, а Ви ніколи не вигулювали дощ?
Так деколи буває - вигулюєш го` нечемняку, а він так і пхає під парасолю морду, але зате, коли вже весь мокрий - стає байдуже, що додомцю - тисячі миль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:41:47 ]
Ой, нечемняка той ваш дощ... Львівський, певно, був ліпший?
Юрцю, суть уся в останніх шісти рядках, гірка і мокра. Але дуже гриваста, як оті львівські леви і цвинтарі. "Дощем не плече за тобою Львів, очима сірих стін веде до брами"... Перегук? Ну, що я буду тобі писати - що класний вірш, сильний, феноменальний? Банально, сто разів писали. От і сплітаємо дурню про парасольки, пробач. Насправді усі все відчувають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:42:53 ]
Гарно, Юрію. Трішки сумно, але дуже образно і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:42:58 ]
Ще забула спитати, ти дощ на мотузочку виводиш чи маєш спеціяльний нашийник-намордник? Чи за законом таке дозволено - вигулювати дощ? Мерія ніц не має проти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:08:01 ]
Дякую Тарасе,
Коли падає дощ - то і настрій відповідний...
Ле`,
Я страраюсь триматись за небо, але він часто виривається, негідник.
Ось вчора город обкусав вітром і плюхнувся спати до Ґудзону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:13:00 ]
Krasuvo, obrazno i nostaljgijno!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 21:31:04 ]
Ще з дитинства люблю гуляти в дощ, а взимку - в завірюху, так, щоб за два метри не видно було.
Читаю і дух перехоплює, як від вітру, і бачу,
як львівські кореатиди плачуть.Вправно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-06-07 00:39:18 ]
Гарно, Юрчику, сильно, стильно, тужливо, боляче... Хочеться виревітись від ностальгії, а тоді підставити лице під пелюстки язика твого дощу і приголубити його кучеряво-хмарну голову :)
Люблю гуляти в дощ...
Рими, мелодика, техніка виконання - Майстер-клас! :)
чула про збірку - вітаю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:26:00 ]
Дякую Оксанцю,
За щирий відгук та привітання - дуже приємно - тішуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-07 12:24:53 ]
Ідеї, Юрку, поетичне бачення - симпатичні, і як вам властиво, оригінально представлені.

Але, як на мене, текст у деяких місцях не милозвучний і це не оправдано.
Ніякі ідеї не можуть замінити красу рядка. :(

Для вас це зовсім не проблема, головне із цим погодитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:31:19 ]
О, то правда - на брак краси рядка ми всі страдаємо майже без винятку
(я про любителів кажу - про Майстрів мовчу).
Як казав картавий - вчитися, вчитися і вчитися... :)))
Дякую Майстерні - погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Луцюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-08 13:28:29 ]
У твоєму вірші було так затишно, хоча він і дощовий:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 19:43:03 ]
Дякую Аню.
У моєму житті зараз затишно.
Але то так завше - перед грозою...