ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.08 08:44
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Пирогова
2024.06.08 07:42
Дід Петро і баба Люба
Гратись в схованки почали.
Не повірите, ви, люди,
То мабуть, відьмівські чари.

Дід, як спить, то баба нишком
Самогон жене завзято.
Вранці тихо, ніби мишка,

Микола Соболь
2024.06.08 07:03
Чекає ранок сонячного вітру,
на повні груди дихає земля,
Аврора примиряє небу митру,
під неповторний танець журавля,
наповнене чарівності Полісся,
у повній тиші чути Божий глас…
Куди там до краси природи місту?
У цьому я увірився не раз.

Віктор Кучерук
2024.06.08 06:49
І не маниш, і не кличеш,
І не ждеш на мене теж, –
Лиш смієшся таємничо
Та спокою не даєш.
Бо з думок іти не хочеш
І вриваєшся у сни
Або голосом співочим,
Або поглядом ясним.

Ілахім Поет
2024.06.08 00:53
Ніч… Засинають Стокгольм, Копенгаген і Осло.
Ритм уповільнили Лондон, Варшава та Рим.

Знаю, все знаю… Ти справді давно вже доросла.
Я взагалі відрекомендуватись старим
Інколи можу… Такі вже у мене приколи.
І якщо справді багатство – це наші роки,

Артур Курдіновський
2024.06.08 00:36
Сиджу у кріслі. Зібрані валізи.
Куди мені? Питання всіх питань!
Гармонія сумного вокалізу -
Останній подих марних сподівань.

З надією пірнаючи в минуле,
Де восени не бачив сірих злив,
Я намагався так, щоб всі почули,

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 zwischenzeit

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-08 16:47:29
Переглядів сторінки твору 9834
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 17:07:28 ]
Die Sprache nennt man als Zwischenwelt. Fuer uns das ist nicht nur die Sprache, sondern auch die Poesie


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 17:26:14 ]
Zwischenwelt in der Durcheinanderzeit



*einen sinnigen Dank
& die herzlichsten Grüße*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 19:13:47 ]
Vielen Dank! Ich hab Ihnen die Antwort gedichtet ) Auf meiner Seite in der gestrigen "Zelt"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:25:34 ]
danke, reingkrochen!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:01:24 ]
zwischenzeile
все ж...

о СоМі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:14:50 ]
zwischenmatrix...


але хто ж би знав, До?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 09:25:07 ]
Воно то все зрозуміло, але чи ж варто вголос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 18:36:36 ]
Dulce et decorum est pro poetica more


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:24:44 ]
cras erit amice!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 20:11:38 ]
(Відсовуючи вбік вкриті пилюкою словники, котрі перед тим півгодини шукала по книжкових шафах):
- Спасибі, що хоч на івриті ніхто нічого не утнув, бо там би мені точно гаплик...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 20:21:15 ]
*трохи заскочений, копендупен внутрішнього перекладача під койку*....

ее.. мм.. да тут якби філологи *розглядається*
а може й ентузіасти *наводить деяку різкість*
собі гонять, але вже ніби нема нікого
*практично упевненим тоном із льохким прибалтакцентом*
котрий хутко випаровує у кватирку:

Заходтье, гості, прошу прошу прошу.....


*десь була незаймана, трепетно збережена тарілка
холодцю, кажись на балконі*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 20:45:44 ]
Ой не знаю нащот філологів, бо пробувала читати прозу одного з коментаторів (вірніше, однієї), то машинально раз за разом курсором у текст тицяла - пробувала помилки виправляти ))
Востаннє я намагалася якісь там фрази німецькою зліпити ще в інституті, то добре, що хоч читати не розучилася ))
А от холодець - це діло, виделку в руки - і ніякого перекладу не треба ;)
Пересічні споживачі хотіли б продовження п'єси - втім, вони майже впевнені, що "далі буде" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 21:02:57 ]

*бадьоро громихає чимсь на балконі*

вривається довольний, але то ніяк не холодець, а
трохи вже вінтажний, але ще цілком кіношний фурик СС
*оце взяв у Броварної якби на вечір, для антуражу -
приміряє перед люстром, що на креденці*

ну як?

*потім загортає обережно майно & складує туди ж,
під койку*

о, згадав!






діловито пірнає ув іржаву пітьму ванної, шарудить
для куражу, дзеленчання триває...

*нарешті все розставляє, перепрошує-й-просить, ще мовби нізвідки являється
карафка із таким рубиновим зблиском ізсередини*

фух..



*ну...

за всяке рідне.....*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 21:45:18 ]
(Забачивши одним оком (друге перев'язане - бо ячмінь) знайому по знаменитому серіалу емблему, з переляку кидається зіґувати. Спам'ятавшись, б'є сама себе по руках):
- А казала ж мама: шо ти про того Штірліца дванадцятий раз дивишся, скоро він тобі ввижатися почне... От і додивилася, Айсманом себе вже вообразила...
(Бере налитий по вінця стакан):
- Да, з таких нєрвів і без закусі піде... Ну - за всьо і за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 22:11:05 ]
...а щодо прози, - то вона зусібіч, окремі
моменти дуже навіть художні трапляються
досі згадую, як у мукачівську електричку
десь напередодні НР забіг цілий табор колядувати
із баянами, бубнями, дзвіночками й трикутничком
Нова Радість Стала, само собою, але саме
виконання настільки якесь своєрідне - більше
жодного разу такого не чув, із характерними
циганськими підтягуваннями й мало не пританцьовками, жваве


*намацує фурик, але тут згадує про Айсмана, й конфузиться...*


нещодавно намагався собі пригадувати хоча б першу строфу
О, Таненбаум, дійшовши до рядка
’du grünst nicht nur zu sommerzeit, nein auch im winter wenn es schneit’
збагнув, що таки легше заспівати Нову Радість із циганами


ну і, само собою, всяких похибок~помилок всіх сортів
поміж тим усім /dazwischen/ і не позгадати, простіше *махає
рукою,
але так,
скорше типу диригуючи...*


але може, то все якась іронія, гм?



за іронію можна було б і по останній.....



*ненав’язливо тягнеться*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 00:57:24 ]
Гм... Іронія ще й у тому, що я цієї колядки не знаю, для нашої місцевості звичною була "Добрий вечір тобі, пане господарю" (та й то в часи мого дитинства - у совєцькій "обробці", бо співали: "Радуйся, ой, радуйся, земле, рік новий народився" - мама у вчительському хорі співала, то вони селом ходили, колядували отак).
Пішла на ютуб, послухала "Нова радість стала" - і тільки тоді змогла (приблизно) уявити враження від "циганського" виконання цієї колядки )) Таке дійсно не забудеш ))
А щодо міжчасся і всяких інших іроній, то мені все частіше здається, що ми зараз живемо одночасно в кількох паралельних світах. У хорошого знайомого вчора день народження був, то він фоточку запостив - гарна така фотка, типова день_народженнівська: з автоматом на БТРі, на фоні знака "Авдіївка". Це теж іронія долі чи вже знущання?
Не вміщається все це в голові.
Так що по останній таки хряпнемо, але - тільки за добру іронію ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 01:04:55 ]
навіть не знаю, наскільки вона може бути добра,
чи недобра, ймовірно того не знає ніхто,
навіть вона сама

але кажуть знавці, а може вони просвітлені,
що іронія може бути продуктивною,
якщо їй не давати особливо волю
що, зрештою, логічно

я звичаєм переважно реєструю всякі іронічні штуки
без відраз, як от наприклад, якісь украй недоречні одруківки
в книжках чи інші похибки, котрі наче мають на те все
правдиве свій окремий план, або живуть своєю якоюсь правдою


*лагідно підіймає, із належною поштивістю*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 01:32:26 ]
О, то має бути цікава колекція - недоречні речі ))
А просвітлені ще кажуть, що немає ні добра, ні зла, є тільки наша оцінка, а оскільки ми далі свого носа зазвичай не бачимо, то оголошуємо добром те, що нам приємне, а мали б - хоча б те, що корисне, але, знову ж таки, оскільки ми далі свого носа не бачимо...

(У повітрі на мить із чогось конденсується фізіономія Великого Комбінатора)

Ібо... Ібо... Так про що це я? А, ну да - будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 09:02:48 ]
Гарно поспівали) Початок турботливий такий був (принаймі так видалося - німецької не знаю ж))), а потім так класно поговорили))
От тільки відносно гуляння в кількох світах...хм... може й просвітленим котам це норма, але звичайній людині важко виживати в такі часи, миру хочеться, бо та війна душу розтріпала не одній людині.
Мені іноді здається, що як не говорити про неї, то й роздвоєння не буде. Ворог сильнішає від жаху. навіть нічим не підкріпленого.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 18:19:50 ]
дякую, Ларисо

всі ці спілкування, не є конче імітацією якогось художнього житія
ані апологією якоїсь імітації, я би скоріше назвав це
спробою онірокритики, або назвіть як захочете ще, все це буде приблизно

дискурс мовби кружляє собі навколо чогось, метеликами чи нетлями
саме кружляння прочитується, а оце, ’навколо чого сАме’ -
зовсім необов’язково є

відтак речі, які називаються або згадуються, ймовірно не зовсім
саме ті речі, що мусили б, і тощо..
думка виникає в процесі набирання літер, і тощо..