ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-24 20:04:17
Переглядів сторінки твору 6364
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:16:13 ]
З села, мабуть, та лірично-героїчна жінка - одного з безлічі тих, які зникнуть як живі територіальні одиниці якщо не завтра, то трішки пізніше. Згодом. У них і за радянської влади не було ні шкіл, ні культових споруд, ні зараз.
Якась дуже проста вийшла жінка - лирична героїня.
Це я реагую на фінальну частину Вашого вірша.
Дуже-дуже красивий увесь вірш.
Та я вже якось писав (була причина. Я не кожного разу таке пишу), що деякі вірші торкаються настільки масштабних тем, що будь-яка з них здатна привалити того автора, як снігова лавина (зсув) від необережного крику чи навіть рінгтону мобільного пристрою привалює долини - з аулами чи кішлаками.
Я хотів сказати, що Ви торкнулись надто великої теми. Мабуть, такого вірша недостатньо.
Якось швидко він добіг кінця.
Читач лише налаштувався на глибокі роздуми. Це я.

З повагою і без порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:18:23 ]
Я бачу, що Ваш ЛГ відмовився розглядати таку цінність нашої Землі як жінку, але якось дуже поспішно :)
Він узагалі збирався ділитись думками?
Чи лише спровокував на інтерес?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:30:21 ]
Ваш коментар, Гаррі, як завжди неформальний. Це приємно. Якщо читач цього вірша "налаштувався на глибокі роздуми", - це ж прекрасно.
Дякую.
З повагою і без образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:33:53 ]
Написати "вені-віді-віці" не маю права. Не мої слова. А відбрехатися чи "відбути номер" - це нещиро. + Сам твір. Ви красиво пишете. Мережите, як майстриня орнамент на Ваші вишиванці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:48:54 ]
За вишиванку - подвійне "дякую":це творіння рук моєї, на жаль давно вже покійної, матері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:01:15 ]
Воістину, Вона "цілунків жде" і "прагне буть коханою й кохати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:09:37 ]
Радий почути такий коментар від міської та ще й привабливої жінки, бо Гаррі вважає, що "з села, мабуть, та лірично-героїчна жінка".
Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 22:16:02 ]
Не можна осягнути неосяжне...;-)))))) Користуючись тим, що я жінка, щиро дякую за Ваш вірш. Дуже гарний! І, хоч я, так як, напевно, кожна дівчинка колись хотіла бути хлопцем, бо їм легше живеться у світі, нині радію, що я все ж таки ЖІНКА.;-)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:30:17 ]
Патаро, а Ви не могли цей коментар написати завтра? Бо що тепер маю робити: не спати і приглядатися до люстра, чи не видно німба? -)))
А серйозно - дякую, що не оминаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 23:51:36 ]
Витріть мій коментар, пане Мирославе, а я Вам завтра ще щось краще напишу (можу навіть у віршованій формі;-))))))) Все у Вашій владі!!!! ;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 11:24:25 ]
Файно. І правда щира!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:34:25 ]
І щира дяка за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 14:28:15 ]
Як писала Л.Костенко, несказане лишилось несказанним... Жінку треба поважати і любити а осягати не треба, таємниця для того існує щоб бути нерозгаданою :) Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:38:15 ]
Радійте життю і будьте щасливими, наші таємниці!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 14:58:28 ]
Подивіться на "аватарку" цього автора.
Придивіться уважніше. Він вас купує компліментами.
Яку ви бачите посмішку? Лукаву. Вона аж світиться лукавістю, оця посмішка.
А спробуй (я оце сьогодні був біля Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка) розповісти оце, чим закінчується твір, тамтешнім студенткам, які приїздять на "Лексусах" і "Мерседесах" etc на свої "пари", семінари та іспити (на які вони не ходять)...
Та вони піднімуть на кпини. Я ж приїхав метром. Яхти немає. Навіть у мріях. А де животію? У Княжичах. А де міська квартира? Не в таун-хаусі.
Отака правда вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:07:20 ]
І їм не сподобалось дієслово "буть". Воно там з звучить з нюансами.
А, на мій погляд, начебто нормально.
Існують короткі і повні форми дієслів. А цих дієслів в українській мові - море. І своїх, і запозичених з інших - наприклад, з праіндоєвропейської чи інших.

З повагою до громади і усіх мов, які тільки можуть бути,
Г.С. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:44:03 ]
Ви провокуєте мене написати щось іронічне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:39:02 ]
Загадку розгадано - і хоче буть коханою й кохати)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:41:50 ]
Будьте!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 20:46:54 ]
Нуу, невже чоловіки бувають настільки сентиментальні? у наш час?..
Дивно :)