ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.10 12:50
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш

Юрій Гундарєв
2024.06.10 11:50
Для мене Поет і Порядність - слова одного кореня. У мене навіть є однойменний вірш, який планую згодом опублікувати. А тому оголошую про створення літературного гурту з такою назвою «ПОЕТ І ПОРЯДНІСТЬ». Звичайно, це не якийсь офіціоз, а скоріше, літера

Юрій Гундарєв
2024.06.10 09:33
Спостерігав байдужий інтернет,
як катували і паплюжили мене:
накинулися люто, мов шакали,
і - розірвали…

Розсипалась журба розчинна
філософа з дитячими очима:
лише один відчув пекучий біль,

Світлана Пирогова
2024.06.10 08:35
Ожинове цвітіння не ламайте.
Сприймайте цю красу червнену
Сердечним поцілунком із розмаю
Під колом сонця променевим.

Ожинове цвітіння, мов прикраса,
Що згодом ягідкою стане.
Омиє дощ її, краплинок маса,

Артур Курдіновський
2024.06.10 07:22
Він словом нищить бездарів-поетів
Миколу, Олександра та Артура.
З чужого ліжка наш творець сонетів
Питає чемно: "Вірно, дядя Юро?"

Олександр Сушко
2024.06.10 05:33
Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".

В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,

Віктор Кучерук
2024.06.10 05:09
Оце і є, напевно, щастя,
Коли, звільняючись од сну,
Цілую теплого зап'ястя
Твого приємну білизну.
Рамен торкаючись устами,
Волосся здмухую з чола,
Перебуваючи в нетямі
Від втіх, що в дім ти принесла.

Микола Соболь
2024.06.10 02:19
Листи в редакцію, з редакцій…
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.

Артур Курдіновський
2024.06.10 01:20
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості,

Володимир Бойко
2024.06.10 00:07
Життя складається з пригод і втрачених нагод. Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим. Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним. Усяке маленьке уявляє себе чималеньким. Собаче серце

Борис Костиря
2024.06.09 16:22
Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.

Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,

Євген Федчук
2024.06.09 15:27
Якось один «досвідчений» тиран
Учив другого, як потрібно править.
Повів у поле, начебто у справах.
Якраз налитись колосу пора.
Отож, узявся полем він ходить
І колоски високі всі зривати
Аби пшеницю в полі порівняти…
Отак, мовляв, слід і з людьми ро

Ольга Олеандра
2024.06.09 12:25
Предсвітанок.
Напівпрокид.
Ночі навшпинькові кроки.
Вітру дмух.
Мурчання листя.
Під вікном
сопе котисько.
Серце утекло до тебе –

Володимир Невесенко
2024.06.09 11:44
Як не стрибай, – в небеса не злетиш,
сни не убгаєш в обрамки...
Он із дитинства лишилися лиш
в пам’яті бляклі відламки.

Вік свій прожитий просіяв увесь,
Боже, нема де спинитись.
Тільки й дитинства, що в маревах десь,

Леся Горова
2024.06.09 11:40
Вітру весело летіти
Лугом заливним,
Де ромашок білі квіти
Ніби буруни.

Легко гладить, ніжно хилить
Злякані братки.
Він такий сьогодні милий,

Віктор Кучерук
2024.06.09 05:56
На узбіччі похилім,
У задусі страшній, –
Покриваючись пилом
Вже поблід деревій.
А безсмертник жовтіє
Так яскраво, немов
Не впливають події
На довічний приков.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Кузнєцова (1988) / Вірші

 Мені душі твоєї треба...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 14:45:23
Переглядів сторінки твору 2151
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.340 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.069 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.895
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.05.22 18:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 15:20:25 ]
Вірш цікавий, гарно побудований. Але, Оленко... мимоволі згадав того, хто відбирає душі... Важко, напевно, з ним конкурувати? Звичайно, жартую. Бажано - моЇ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:12:27 ]
Отож, пан Богдан вірно помітив. Треба уточнити для Ліргероя, чи Ваша ЛГ хоче у нього відібрати душу, чи зрозуміти її, осягнути, знайти взаєморозуміння. Що вона хоче зробити з його душею? Чи знає вона про це взагалі сама? Треба у поезії точно знати, щО ти хочеш сказати своєму ЛГ чи людям взагалі... Бо інакше не варто цей вірш і починати писати.
Бо так напрошується пародія, моє сонечко. А вони в мене виходять дуже гострі. Не хочеться молоду і прекрасну душу травмувати.

Мені душі твоєї треба,
Я - відьма, не така, як всі,
Я насміюсь жорстоко з тебе,
Як серце ти не віддаси.

А потім все, що є у хаті,
Як тим циганам - депресняк,
Ти напиши мені в приваті -
Кохатись будем, ачияк?

Не будеш ти мені, як лоху,
На вуха вішати лапшу,
Я винесу усе потроху,
Тобі лиш спогад залишу.

Я вийму душу з тебе, милий,
Як біоробот, будеш ти,
Не буде навіть в тебе сили
Мені в інеті десь знайти.

Ти мій портрет, немов ікону,
Повісиш в спальні залюбки,
І лиш на нього крізь віки
Молитимешся аж до скону.

Ви це хотіли сказати, Олено, чи щось інше?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кузнєцова (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:26:30 ]
Звичайно ж не це, пане Ярославе!І Ви це прекрасно знаєте)))
Мій твір зовсім не про містичні можливості якихось людей, а про звичайні взаємини двох закоханих. Чесно кажучи, пояснювати щО саме я хотіла сказати цим віршем не маю бажання, особливо після Вашої пародії. Не подумайте, ані трохи не образилася, навпаки, лестить така увага до мого твору.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 01:10:58 ]
Прошу мене вибачити, Олено, може я повівся жорстоко у відповідь на виявлену до мене симпатію, я не буду
цей віршований відгук-експромт друкувати в себе на сторінці, просто треба було написати може якось в такому руслі: що розкрий скарби душі своєї, бо тільки ними я живу! Може так я точніше зрозумів душу Вашої ліргероїні, а так вона просить віддати душу їй, мов самі знаєте кому...
Просто мова йде про точність вислову, вміння точніше висловлювати свою думку, щоб ця думка була зрозумілою і читачам.
Вибачте, якщо допік. Тільки з найкращими побажаннями творчого зростання і нічого іншого.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кузнєцова (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 14:29:32 ]
Дякую за побажання, пане Ярославе!)))Звичайно словами важко передати істинні почуття та переживання, і тут уже не останню роль відіграє побудова синтаксичних конструкцій, та й багатозначність слів і висловів ніхто не відміняв.))Але, може, ви й маєте рацію, і мені слід точніше підбирати слова, та все ж чим більше почуттів у поезії, тим вона справжніша...
Та як би там не було, дуже дякую Вам, пане Ярославе, що приділяєте увагу моїм творчим починанням!Мені це щиро приємно!