ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.08 11:07
Життя переходить в грозу за плечима,
За спинами поглядів, що розвертаються в профіль,
Кривавий чорнозем, закидує пензель в картину,
І зганяє вгорі темні хмари вітрів художник.
Він міркує про час, він вслухається у водоспади,
У те, як гойдається маятн

Марія Дем'янюк
2024.06.08 10:03
Гайдельберг на долоні.
Ночі сумливобезсонні
Тихо вмостились на крівлі
І сповивали будівлі.
Дзеркало, манкі та річка.
В хвилі пірнула нічка.
Сон чи реальність...Не знаю.
Смуток в каштани вплітаю.

Іван Потьомкін
2024.06.08 08:44
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Пирогова
2024.06.08 07:42
Дід Петро і баба Люба
Гратись в схованки почали.
Не повірите, ви, люди,
То мабуть, відьмівські чари.

Дід, як спить, то баба нишком
Самогон жене завзято.
Вранці тихо, ніби мишка,

Микола Соболь
2024.06.08 07:03
Чекає ранок сонячного вітру,
на повні груди дихає земля,
Аврора примиряє небу митру,
під неповторний танець журавля,
наповнене чарівності Полісся,
у повній тиші чути Божий глас…
Куди там до краси природи місту?
У цьому я увірився не раз.

Віктор Кучерук
2024.06.08 06:49
І не маниш, і не кличеш,
І не ждеш на мене теж, –
Лиш смієшся таємничо
Та спокою не даєш.
Бо з думок іти не хочеш
І вриваєшся у сни
Або голосом співочим,
Або поглядом ясним.

Ілахім Поет
2024.06.08 00:53
Ніч… Засинають Стокгольм, Копенгаген і Осло.
Ритм уповільнили Лондон, Варшава та Рим.

Знаю, все знаю… Ти справді давно вже доросла.
Я взагалі відрекомендуватись старим
Інколи можу… Такі вже у мене приколи.
І якщо справді багатство – це наші роки,

Артур Курдіновський
2024.06.08 00:36
Сиджу у кріслі. Зібрані валізи.
Куди мені? Питання всіх питань!
Гармонія сумного вокалізу -
Останній подих марних сподівань.

З надією пірнаючи в минуле,
Де восени не бачив сірих злив,
Я намагався так, щоб всі почули,

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 А він стояв, закоханий у осінь...

Дозвольте закохати Вас... у осінь.
Вона стоїть одна на бережку
Край озера, де серце потай просить
До літа хоч би кладочку хитку.

Олеся Овчар

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 10:04:35
Переглядів сторінки твору 9501
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.249 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 18:14:11 ]
Мені просто дуже подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 19:24:09 ]
Дякую, Володимире! Рада Вам щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 20:43:29 ]
Аделечко, так ніжно і щиро про кохання, яке вважають нерівним через вік. Чудовий твір! Знаю немало таких випадків. Одна така Осінь відповіла на обурення свекрухи: "Хоч рік, хоч п'ять, та я знатиму, що була в житті щасливою" Успіхів Вам!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 22:37:01 ]
Дякую щиро, Оленочко. Зміст закладався дещо інший...
Та перечитавши ще раз очима сторонньої людини, бачу, що можна й так витлумачити мною написане. І це теж радує, бо кожен у прочитаному знаходить щось своє.
Навзаєм успіхів і натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 22:39:57 ]
Золотавий серпанок
ось вогнем листопаду кружляв..
Подарований танок
твій останній - мов крик журавля.
Віддзеркалює небо
в наших душах безмежність розлук.
Вже нічого не треба!
Лише згаснути в дотику рук...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 22:45:23 ]
Чудовий і щемний експромт, Міша. Дякую щиро за нього. Мені дуже приємно, що мої рядки знайшли відгомін у Вашому романтичному серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 22:52:31 ]
Ваші рядки не можуть не відгукнутися :) Спасибі! Якщо дозволите, десь при нагоді використаю "нашептаний" вами експромт для самостійного вірша.:) Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 23:10:04 ]
Хіба я можу не дозволити? Пишіть! Буду рада читати Ваші чудові твори. Ви ж знаєте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 00:11:48 ]
Дуже гарно, філософськи глибоко, пісенно-музично.Поезія Олесі навіяла чудовий вірш. Вітаю, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 00:17:47 ]
Спасибі, пане Ярославе, за теплий відгук. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 11:02:57 ]
Мені дуже сподобався Ваш вірш, Адель. Тільки трішечки шкода Осінь. Це так нелегко відкидати чиєсь кохання. Але що поробиш, осінь - пора прощань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 12:49:50 ]
Дякую, Світлано. Мені дуже приємно знати, що мій вірш прийшовся Вам до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 16:08:49 ]
перші, що і останні 5 рядків...неначе дежавю. Ну а решта...то як каже наш программіст не головний але основний кусок кода :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 21:21:02 ]
Розшифруєте свій коментар, чи залишите домислювати?=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 10:31:22 ]
А що тут казати, так думки в слух, прояв чергової миттєвої слабкості :))) Просто в голові одразу згадалась і та "осінь", і "золота коса", "очі" і та "вдача" й ті бісові в доброму розумінні "босі ноги". Які між інщим в силу обставин маютьсаме що не є, пряме відношення до мене :))))) Одним словом (а вийшло не одним) хотів би сам був би написати такі рядки, але враховуючи поетичну бездарність залишаеться лиш раз по раз прокручувати в голові. Стосовно того що між цих рядків...краще промовчу, бо критика в даному випадку недоцільна. Хоча зазначу , так як є тільки мить між минулим і майбутнім, то можливо те розміщене між основними рядками і є життя. А у справжньбому житті ми збагнем речі тільки тоді, коли вони стались (посилаючись на середньостатистичний варіант і мою субєктивну думку).
Вам всіх благ, а найголовніше натхнення.
Пішов далі шукать...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 12:08:52 ]
Спасибі за таке щире пояснення.:)
І Вам бажаю всіх благ, а найбільшого з них - душевної рівноваги, що народить нові, чисті, щирі почуття, котрі, дай Боже, відіб"ються в душі, не болючим спогадом, а теплим негаснучим вогником життєдайного кохання.
Хто шукає, той знаходить.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 11:57:50 ]
Так ніжно!..
Дуже сподобалось.
Кілька порад:
1.Ти змерзла... дай зігрію ноги босі,
до серця пригорнись, бо вся тремтиш...”(замість повтору "ти".
2.Повтор однокорінних слів "п'єш..."
Не пий кохання, бо воно незряче,
доп'єш до дна — отрути відіп'єш...
3.Тебе укриє кригою вона - перестановка слів для покращення ритміки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 16:05:48 ]
Щиро дякую, Сашо. Я подумаю, над твоїми зауваженнями.
Натхнення!:)