ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.10
22:33
Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.
Те, що було сховане
за сімома печатками,
явиться таємничим голосом.
Жагуче тіло ночі
відкрите для екстазу.
За його шрамами
відкрилося свою оголеністю.
Те, що було сховане
за сімома печатками,
явиться таємничим голосом.
Жагуче тіло ночі
відкрите для екстазу.
За його шрамами
2024.06.10
12:50
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш
2024.06.10
11:50
Для мене Поет і Порядність - слова одного кореня.
У мене навіть є однойменний вірш, який планую згодом опублікувати.
А тому оголошую про створення літературного гурту з такою назвою
«ПОЕТ І ПОРЯДНІСТЬ». Звичайно, це не якийсь офіціоз, а скоріше, літера
2024.06.10
09:33
Спостерігав байдужий інтернет,
як катували і паплюжили мене:
накинулися люто, мов шакали,
і - розірвали…
Розсипалась журба розчинна
філософа з дитячими очима:
лише один відчув пекучий біль,
як катували і паплюжили мене:
накинулися люто, мов шакали,
і - розірвали…
Розсипалась журба розчинна
філософа з дитячими очима:
лише один відчув пекучий біль,
2024.06.10
08:35
Ожинове цвітіння не ламайте.
Сприймайте цю красу червнену
Сердечним поцілунком із розмаю
Під колом сонця променевим.
Ожинове цвітіння, мов прикраса,
Що згодом ягідкою стане.
Омиє дощ її, краплинок маса,
Сприймайте цю красу червнену
Сердечним поцілунком із розмаю
Під колом сонця променевим.
Ожинове цвітіння, мов прикраса,
Що згодом ягідкою стане.
Омиє дощ її, краплинок маса,
2024.06.10
07:22
Він словом нищить бездарів-поетів
Миколу, Олександра та Артура.
З чужого ліжка наш творець сонетів
Питає чемно: "Вірно, дядя Юро?"
Миколу, Олександра та Артура.
З чужого ліжка наш творець сонетів
Питає чемно: "Вірно, дядя Юро?"
2024.06.10
05:33
Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".
В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".
В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,
2024.06.10
05:09
Оце і є, напевно, щастя,
Коли, звільняючись од сну,
Цілую теплого зап'ястя
Твого приємну білизну.
Рамен торкаючись устами,
Волосся здмухую з чола,
Перебуваючи в нетямі
Від втіх, що в дім ти принесла.
Коли, звільняючись од сну,
Цілую теплого зап'ястя
Твого приємну білизну.
Рамен торкаючись устами,
Волосся здмухую з чола,
Перебуваючи в нетямі
Від втіх, що в дім ти принесла.
2024.06.10
02:19
Листи в редакцію, з редакцій…
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.
2024.06.10
01:20
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості,
2024.06.10
00:07
Життя складається з пригод і втрачених нагод.
Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим.
Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним.
Усяке маленьке уявляє себе чималеньким.
Собаче серце
2024.06.09
16:22
Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.
Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.
Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,
2024.06.09
15:27
Якось один «досвідчений» тиран
Учив другого, як потрібно править.
Повів у поле, начебто у справах.
Якраз налитись колосу пора.
Отож, узявся полем він ходить
І колоски високі всі зривати
Аби пшеницю в полі порівняти…
Отак, мовляв, слід і з людьми ро
Учив другого, як потрібно править.
Повів у поле, начебто у справах.
Якраз налитись колосу пора.
Отож, узявся полем він ходить
І колоски високі всі зривати
Аби пшеницю в полі порівняти…
Отак, мовляв, слід і з людьми ро
2024.06.09
12:25
Предсвітанок.
Напівпрокид.
Ночі навшпинькові кроки.
Вітру дмух.
Мурчання листя.
Під вікном
сопе котисько.
Серце утекло до тебе –
Напівпрокид.
Ночі навшпинькові кроки.
Вітру дмух.
Мурчання листя.
Під вікном
сопе котисько.
Серце утекло до тебе –
2024.06.09
11:44
Як не стрибай, – в небеса не злетиш,
сни не убгаєш в обрамки...
Он із дитинства лишилися лиш
в пам’яті бляклі відламки.
Вік свій прожитий просіяв увесь,
Боже, нема де спинитись.
Тільки й дитинства, що в маревах десь,
сни не убгаєш в обрамки...
Он із дитинства лишилися лиш
в пам’яті бляклі відламки.
Вік свій прожитий просіяв увесь,
Боже, нема де спинитись.
Тільки й дитинства, що в маревах десь,
2024.06.09
11:40
Вітру весело летіти
Лугом заливним,
Де ромашок білі квіти
Ніби буруни.
Легко гладить, ніжно хилить
Злякані братки.
Він такий сьогодні милий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лугом заливним,
Де ромашок білі квіти
Ніби буруни.
Легко гладить, ніжно хилить
Злякані братки.
Він такий сьогодні милий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
пародія " ПО СПИСКУ..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пародія " ПО СПИСКУ..."
Бачія Патара
поезія "Щира українка"
Лечу за небокраєм навздогін з очима королівського пінгвіна,
А слідом “лине“ жінчин макогін, який метнула збуджена феміна.
Кохана, стримайся, не до добра така твоя безтямна поведінка!
Не віриться, що ти з мого ребра…Згадай, ти ніжна українська жінка!!!
Я все зроблю, де список? Дай сюди. Куплю капусту, моркву нашинкую,
Пів літри солі на відро води...Та охолонь. Звичайно, покуштую.
Яка ж у мене господинька ти! Таку і днем з вогнем не відшукаєш!
Корзина де, не можу віднайти?.. Біжу!!! Мовчу... Ти вже відпочиваєш...
Пародія
Ти охолонь, кохана, охолонь –
Нервуєшся від підозрілих версій…
Та що ти! Що ти! Тільки «Оболонь»,
І поспіхом. За морквою. У черзі.
Не віриться, що ти з ребра могО,
(Хоч знають всі, як створена людина)
Нівроку список! Проти я ? Ого!
Ти з макогоном – то страшна картина.
Та ніжна… Ніжна… Тільки не метай
У мене все, що маєш під рукою.
Я й так уже, як в баночці минтай
Із щукою зубастою…такою…
Присів – пробач! Уже лечу… Лечу…
На ринок вп’яте – тіснява і мати.
Чотири сумки. Як я заплачУ –
Ти гаманець мені забула дати?
На очі – сльози! Як колись я жив!
А нині маю стільки прасувати…
Приб’єш напевне – знов пересолив
(Язик пече щохвилі куштувати)
Хіба таку ще десь з вогнем знайду?
Темніє… Файно – близиться година
Як з трепетом до ліжка підійду
З очима королівського пінгвіна.
Я все зробив! По списку! Навіть більш!
Під ковдрою ввижається акула…
Не зміг, Кицюню, впоратись скоріш.
О, слава Богу! Ти уже заснула…
4.10.2010
поезія "Щира українка"
Лечу за небокраєм навздогін з очима королівського пінгвіна,
А слідом “лине“ жінчин макогін, який метнула збуджена феміна.
Кохана, стримайся, не до добра така твоя безтямна поведінка!
Не віриться, що ти з мого ребра…Згадай, ти ніжна українська жінка!!!
Я все зроблю, де список? Дай сюди. Куплю капусту, моркву нашинкую,
Пів літри солі на відро води...Та охолонь. Звичайно, покуштую.
Яка ж у мене господинька ти! Таку і днем з вогнем не відшукаєш!
Корзина де, не можу віднайти?.. Біжу!!! Мовчу... Ти вже відпочиваєш...
Пародія
Ти охолонь, кохана, охолонь –
Нервуєшся від підозрілих версій…
Та що ти! Що ти! Тільки «Оболонь»,
І поспіхом. За морквою. У черзі.
Не віриться, що ти з ребра могО,
(Хоч знають всі, як створена людина)
Нівроку список! Проти я ? Ого!
Ти з макогоном – то страшна картина.
Та ніжна… Ніжна… Тільки не метай
У мене все, що маєш під рукою.
Я й так уже, як в баночці минтай
Із щукою зубастою…такою…
Присів – пробач! Уже лечу… Лечу…
На ринок вп’яте – тіснява і мати.
Чотири сумки. Як я заплачУ –
Ти гаманець мені забула дати?
На очі – сльози! Як колись я жив!
А нині маю стільки прасувати…
Приб’єш напевне – знов пересолив
(Язик пече щохвилі куштувати)
Хіба таку ще десь з вогнем знайду?
Темніє… Файно – близиться година
Як з трепетом до ліжка підійду
З очима королівського пінгвіна.
Я все зробив! По списку! Навіть більш!
Під ковдрою ввижається акула…
Не зміг, Кицюню, впоратись скоріш.
О, слава Богу! Ти уже заснула…
4.10.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1224 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1224 seconds