ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наті Вінао (1988) / Вірші

 Все пройдет
//////Не жалею, не зову, не плачу,
//////Все пройдет, как с белых яблонь дым.
//////Увяданья золотом охваченный,
/////Я не буду больше молодым.
Сергей Есенин

"Все пройдет, как с белых яблонь дым"****,
Все пройдет – и боль разлуки сгинет.
Скоро станешь для меня чужим…
Все пройдет – и радость вновь обнимет…

Все пройдет – иссушит слезы ветер,
Дождь умоет и растает грим.
Все пройдет… На этом белом свете
Много разных чувств – он стал цветным…

Все пройдет – оттает сердце в марте,
Я открою новую тетрадь:
Первой строчкой снова в авангарде
Выстрою проснувшуюся рать!
27.02.2010




Найвища оцінка Адель Станіславська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Кацай 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-04 09:17:53
Переглядів сторінки твору 10754
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.732 / 4.92  (4.458 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.977 / 5.25  (4.460 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.08.31 10:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 09:18:58 ]
Иногда хочется писать очень просто о самом сложном...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 10:16:25 ]
непомітно пролітає
день за днем
в цьому світі все минає
й ми минем

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 10:57:05 ]
... Гасне день за вікном,
день, короткий, як мить...
Все життя мов той день,
промайне, відшумить...

Все своєю чергою, і добре, що час не стоїть на місці.
Гарний вірш!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 11:51:30 ]
:( От не знаю, чи має право уважний (м"яко кажучи) автор використовувати рядок іншого великого автора без посилання?! Я маю на увазі єсенинське "все пройдет, как с белых яблок дым".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 12:23:38 ]
Наті! Треба написати епіграф:

"Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым..."
С. Єсенін

І далі по тексту. Тоді не буде таких "убивчих" оцінок. Іноді вірші великих настільки входять у свідомість, що здаються своїми. Треба зауважувати в собі ці моменти.
"СлишкоММного чувств" для милозвучності можна поміняти місцями.
А загалом - милий, ліричний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 12:54:20 ]
Згодний на 100%. Переправляю одиницю на четвірку саме з цих міркувань. А коли буде епіграф, то оцінка може бути й вища :))) Втім, все одне залишається відчуття вторинності *мугоче собі під ніс - всьо пройдьот, так устроо-о-оєн мір* :)
Крім того, мені особисто незрозуміло, що це за "рать" влізла в "тетрадь"?! :)))
Наті, не ображайтесь, але хто вас погудить, якщо не люди з ПМ - пістолетом макарова, як було вже на ПМ зазаначено :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зік Василь Вільний (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 19:01:20 ]
Все мине, як з білих яблунь дим,
Все мине, я стану птахом вільним.
Скоро будеш ти мені чужим,
Радість знов мене візьме в обійми.

Висушить невтішні сльози вітер,
Дощ омиє, і розтане грим...
Все-усе минає в цьому світі –
Стільки почуттів,
Як звучних рим.

Все мине. Заб’ється серце лунко.
В зошит запишу найкращі сни,
І нові рядки постануть струнко
Разом із пробудженням весни!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:39:14 ]
ми минем,
а світ не вчує -
хтось пішов.
тільки серденько відчує
ніжний шок...

десь вогнем
в повітря кине
гіркий вуглець.
все мине...
душою - в небо,
тут - олівець:)

Анатолію, дуже вдячна за увагу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 22:41:29 ]
Всйо прайдіот -
і печаль і радасть
Лішь любовь не праходіт
нет


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:43:08 ]
Адель, дякую за відвідини! Рада, що сподобалося!

Так, хочеться, щоб життя шуміло, але ж не боліло, як буває... "Все" і є тим болем. Чомусь часто швидше минають щасливі миті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:45:44 ]
Юрію, любов проходить, як показує життєвий досвід (ха-ха, досвідчена - краще "життєва практика":))). І саме тоді, коли ти розумієш її необхідність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 22:49:12 ]
Саме так , Наті.
Ми розуміємо вартість чогось/когось, коли втрачаємо.
Тому не втрачаймо те, y чому можна втонути... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:51:21 ]
Ярославе, схиляю голову і мовчки киваю "Так". Не піднімаючи очей від полу, швиденько виправлю помилки, за які соромно... Ні, все ж очі підняти буде потрібно, бо нароблю набагато більше інших:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:55:49 ]
Юрію, заважає тільки одне - для дайвінгу в океані кохання обов`язково потрібна пара!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 23:02:42 ]
А чому заваджає - воно якраз спонукає до вилову собі пари, бо так сидячи на бережку і
боячись замочити нозі можна просидіти до заходу сонця і лічити скільки аквалангістів всплило
а скільки ласт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:16:48 ]
Що ж, тепер відповідаю Олексійові...

Пістолетом Макарова в нашому світі можна вже тільки образити, ось якщо б снайперська гвинтівка :)) Але так, в даному випадку я на неї не заслуговою - згодна.
Добрі ж грабелькі розклала сама собі:)) Та нічого - так краще запам`ятовується. Як бачте, вже виправилася - критика була доречною. Плагіат і сама ненавиджу... Чесно, навіть не звернула уваги, що вкрала рядок (якщо б це було в науковій статі, то мій науковий керівник... :))). Каюся, чесно!

"Рать" и "тетрадь": "рать" в даному випадку використана в переносному значенні як велика і невпорядкована кількість слів, які треба якось вкладати в рядки, а рядки заносити в зошит, так як ноутбуку з мене вже доста. Здається, нічого не зрозумілого. Може не сподобатися - це вирішувати Вам, я ж попередила - написано просто.

Буду намагатися в подальшому давати повід лише для позитивнихї оцінок, бо сидить десь в глубині душі з дитинства "комплекс відмінниці":)) Але (от, знову - ну, не пам`ятає вона, кого цитує:))) негативний результат - це також результат!:))

Заходьте,буду рада бачити:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:19:06 ]
:)) та нанирялася вже - бачте, ледве мої ласти не виплали. Добре, що на морі народилася - так виплила:))) (Юрію)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 23:27:40 ]
Це добре що Ви на мене випливли.
Я якраз без акваланга нуркую - зябра маю.
А ласт - то вже не лічу - усі вони добрі лише аби
до мушлі добратися і перлину дзябнути.
А скільки кораблів на дні - тьма-тьмуща,
а капітанші тепер на півставки баняками гримають і над борщем
чаклують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:50:26 ]
Ха, я завше знала, що іхтіандри існують!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 00:06:04 ]
угу,
я такий - заіхтіандрований то плавника,
зарусалений до дотику.
набираю на курси по вирощуванню зябер.
ни ви ще довго там будете ніжкою серце малювати - на поверхні лише зайчики сонячні бігають.
вправа нумер один - дихайте щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 00:42:16 ]
Зпишіть, запишіть мене на курси! Я хочу зябра! Щоб заринатися не на 2-3 метри, а глибше! І нескінченно дивитися крізь шар води як заломлюються сонячні промінчики... і летітити поряд з дельфінами, розпустивши золотисті коси, в яких запутаються водорості, і посміхатися новим відчуттям...вже дихаю - раз,і два, і три...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 01:10:28 ]
Чудово,
Вдихайте слово "ласка" шкірою, не бійтеся, що вона така барвиста.
Ласку сприймають не за те при якому світлі вона вроджена, а за вміння
проникати у точки, де проростатимуть зябра.
Вас огортає ласка світла, промінці пестять ваше волося, воно
одягається у них і продувається вітром змін.
Проливається ніби неуважно на кінчики вух і на шию -
це місце - де зябра перероблятимуть любов на дотики серця...
:)