ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.21
04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
2024.05.21
00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
2024.05.20
13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
2024.05.20
12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
2024.05.20
12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
2024.05.20
11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
2024.05.20
10:29
Лицедій
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
2024.05.20
09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
2024.05.20
05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.
2024.05.20
01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.
Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.
Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,
2024.05.20
00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
2024.05.20
00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
2024.05.19
21:12
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.
Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.
Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.05.20
2024.05.18
2024.05.17
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Конкурси / Український шансон
Тема:
Український шансон
Опис:
Шансон - це все таки не отой високий, що часто виглядає таким снобістським, стиль. Здебільшого, "просто" щемка лірична композиція, де багато кохання, взаємних переживань, почуттів, емоцій... Але "просто" - це таки дуже не просто...
Стверджують, що напрямок шансону розвинувся з балади, віреле і рондо. Першим значним композитором шансону був Гільом де Машо (XIV століття). Наступне покоління композиторів вийшло, в основному, з Бургундії (Гійом Дюфаї і Жиль Беншуа). Їх шансони були прості за стилем і також розкладалися на три голоси. У середині XV століття утворилася «паризька школа» шансону (Клод де Сермізі і Клеман Жаннекен). З XVII століття в рамках «паризької школи» став розвиватися шансон, написаний для одного голосу.
Жанр шансону взяли на озброєння співаки ранніх французьких кабаре в кінці XIX століття. З кабаре дана модифікація шансону перейшла у французьку естрадну музику XX століття (найвідомішими шансоньє були Містінгетт, Моріс Шевальє, Едіт Піаф та ін.) За межами Франції до числа шансоньє прийнято зараховувати майже всіх естрадних виконавців франкомовних пісень. Завдяки такому розширювальному тлумаченню терміну в цю категорію потрапляють Ів Монтан, Ж. Брассенс, Ш. Азнавур, М. Матьє, Джо Дассен, П. Каас.
Словом, у 50-х роках минулого століття оформилися два головні напрямки оригінальної франкомовної пісні, існуючі до цього часу.
Перший із них - жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичній компоненті пісні, і автор як правило сам є виконавцем. Цей жанр зв'язується в першу чергу з іменами Моріса Шевальє, Шарля Трене і Едіт Піаф, яка продовжувала традицію реалістичної пісні. Всесвітньо відомі представники цього напрямку Шарль Азнавур і Сальваторе Адамо. Саме представники цього поетично-музичного напряму в повній мірі відповідають терміну шансоньє (chansonnier). Представники так званого «нового шансону» (nouvelle chanson), або «нової сцени» (nouvelle scène française) це молоде покоління французьких естрадних артистів. У своїй творчості вони не відмовляються від використання новітніх засобів сучасної легкої музики, включаючи елементи року, латиноамериканські та різноманітні інші етнічні ритми, електронну музику і т.д., але як і раніше дуже вимогливо ставляться до текстів своїх пісень. Початок «нового шансону» пов'язують з ім'ям Домініка А і відносять до останнього десятиріччя ХХ століття. Серед шансоньє, що прийшли на сцену в XXI столітті, Бенжамен Буальє, його сестра Коралі Клемен, Керен Анн, Олівія Руїз і багато інших.
Інший напрямок французької пісні другої половини XX століття - естрадна пісня, яку виконують chanteur (співаки). Представники цього напряму теж нерідко є виконавцями пісень власного твору (поетами і / або композиторами), але в силу полегшеного поетичного змісту вони не є шансоньє в повному розумінні цього слова. Всесвітньо відомими виконавцями французьких естрадних пісень є Ів Монтан, Анрі Сальвадор, Мірей Матьє, Енріко Масіас, Джо Дассен, Деліла, Патрісія Каас, Лара Фабіан, Мілен Фармер.
Кордон між шансоном і естрадною піснею досить умовний, і далеко не всякого франкомовного співака можна однозначно віднести до того чи іншого напрямку. За межами франкомовних країн часто всіх виконавців, що співають французькою мовою, називають шансоньє.
Аналоги французьких шансоньє
Аналоги класичного французького шансону зустрічаються у пісенній культурі багатьох країн. У СРСР ближче всього до цього жанру знаходилася авторська пісня, багато пісень виконували Олександр Вертинський, Марк Бернес, Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко. У сучасній Росії - Володимир Висоцький, щонайменше у своїх французьких концертах, окремі цикли пісні О.Розенбаума, Олена Камбурова, Олена Ваєнга; в Іспанії Хоан Мануель Серрат; в Італії Фабріціо де Андре, Паоло Конте.
В Україні - Олександр Смик, Наталія Криничанка, Олег Король ...
Стверджують, що напрямок шансону розвинувся з балади, віреле і рондо. Першим значним композитором шансону був Гільом де Машо (XIV століття). Наступне покоління композиторів вийшло, в основному, з Бургундії (Гійом Дюфаї і Жиль Беншуа). Їх шансони були прості за стилем і також розкладалися на три голоси. У середині XV століття утворилася «паризька школа» шансону (Клод де Сермізі і Клеман Жаннекен). З XVII століття в рамках «паризької школи» став розвиватися шансон, написаний для одного голосу.
Жанр шансону взяли на озброєння співаки ранніх французьких кабаре в кінці XIX століття. З кабаре дана модифікація шансону перейшла у французьку естрадну музику XX століття (найвідомішими шансоньє були Містінгетт, Моріс Шевальє, Едіт Піаф та ін.) За межами Франції до числа шансоньє прийнято зараховувати майже всіх естрадних виконавців франкомовних пісень. Завдяки такому розширювальному тлумаченню терміну в цю категорію потрапляють Ів Монтан, Ж. Брассенс, Ш. Азнавур, М. Матьє, Джо Дассен, П. Каас.
Словом, у 50-х роках минулого століття оформилися два головні напрямки оригінальної франкомовної пісні, існуючі до цього часу.
Перший із них - жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичній компоненті пісні, і автор як правило сам є виконавцем. Цей жанр зв'язується в першу чергу з іменами Моріса Шевальє, Шарля Трене і Едіт Піаф, яка продовжувала традицію реалістичної пісні. Всесвітньо відомі представники цього напрямку Шарль Азнавур і Сальваторе Адамо. Саме представники цього поетично-музичного напряму в повній мірі відповідають терміну шансоньє (chansonnier). Представники так званого «нового шансону» (nouvelle chanson), або «нової сцени» (nouvelle scène française) це молоде покоління французьких естрадних артистів. У своїй творчості вони не відмовляються від використання новітніх засобів сучасної легкої музики, включаючи елементи року, латиноамериканські та різноманітні інші етнічні ритми, електронну музику і т.д., але як і раніше дуже вимогливо ставляться до текстів своїх пісень. Початок «нового шансону» пов'язують з ім'ям Домініка А і відносять до останнього десятиріччя ХХ століття. Серед шансоньє, що прийшли на сцену в XXI столітті, Бенжамен Буальє, його сестра Коралі Клемен, Керен Анн, Олівія Руїз і багато інших.
Інший напрямок французької пісні другої половини XX століття - естрадна пісня, яку виконують chanteur (співаки). Представники цього напряму теж нерідко є виконавцями пісень власного твору (поетами і / або композиторами), але в силу полегшеного поетичного змісту вони не є шансоньє в повному розумінні цього слова. Всесвітньо відомими виконавцями французьких естрадних пісень є Ів Монтан, Анрі Сальвадор, Мірей Матьє, Енріко Масіас, Джо Дассен, Деліла, Патрісія Каас, Лара Фабіан, Мілен Фармер.
Кордон між шансоном і естрадною піснею досить умовний, і далеко не всякого франкомовного співака можна однозначно віднести до того чи іншого напрямку. За межами франкомовних країн часто всіх виконавців, що співають французькою мовою, називають шансоньє.
Аналоги французьких шансоньє
Аналоги класичного французького шансону зустрічаються у пісенній культурі багатьох країн. У СРСР ближче всього до цього жанру знаходилася авторська пісня, багато пісень виконували Олександр Вертинський, Марк Бернес, Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко. У сучасній Росії - Володимир Висоцький, щонайменше у своїх французьких концертах, окремі цикли пісні О.Розенбаума, Олена Камбурова, Олена Ваєнга; в Іспанії Хоан Мануель Серрат; в Італії Фабріціо де Андре, Паоло Конте.
В Україні - Олександр Смик, Наталія Криничанка, Олег Король ...
Дата початку: 2010-05-07 14:23:30
Постійнодіючий
Результати голосування
Загальне голосування
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Показати
Ім'я | Рейтинг "Майстерень" | Народний рейтинг | їлькість творів, відмічених автором |
Лазірко Юрій ( П.М.2007 ) | 5.67 | 5.64 | 14 |
Чорногуз Ярослав ( П.М.2001 ) | 7 | 6.99 | 23 |
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?