ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.01.22 19:25
Поети чубляться до скону,
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.

Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине

Олександр Сушко
2020.01.22 18:16
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Марія Дем'янюк
2020.01.22 16:36
В обіймах ночі сяю зіронькою:
ніяк не спиться...
А вона мене до себе притуляє,
колисає й муркоче, мов киця...

Ого, скільки рук має ніченька,
коли люляє усіх, у кого
місяць блищить у віченьках...

Тетяна Роса
2020.01.22 14:52
Калатала у пролісків дзвоники,
цокотіла звабливо підборами,
запрягала оливкових коників –
мандрувати казковими долами…
Ти була сміхотливою тишею,
Від ялиці хвоїнкою гострою,
твої зорі були найвищими…
То було все… до першого пострілу.

Сергій Губерначук
2020.01.22 13:57
Співайте, сини!
Ваші батьки – орфеї!

Співайте, сини!
Бог дозволяє вам!

Співайте, сини!
І жінок научайте!

Ігор Деркач
2020.01.22 13:49
А ми такі усі єдині,
що і не треба злуки,
бо завдяки лихій годині,
аби не заблукали, нині
приклала Раша руку.

***
Ніяк не угомониться совок

Ярослав Чорногуз
2020.01.22 12:12
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживає в грудях рана,
Як воля Божа з піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Олександр Олехо
2020.01.22 11:56
Природа, речі, ми і час…
І бумеранг навколо долі.
Як мало доброго у нас,
в театрі слів, де ситі ролі.
Європа чиста і пуста.
Надія вічно неумита.
У нас зажурені вуста.
Розрада суму – оковита…

Олена Музичук
2020.01.22 10:44
Вчила мене стара мати
грати і співати
і навчила часто, часто
сльози проливати.
Та й тепер, буває, плачу,
плачу, як згадаю,
хто отих дітей циганських
музиці навчає.

Олександр Сушко
2020.01.22 09:19
Нині воюють Словом
Без вояків і гармат.
Там, де російська мова -
Там України нема.

Там є шансон і водка,
Кров ручаями тече.
Пушкін - сяйна обгортка

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Влад Дяден
2020.01.20

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19

Тарас Ріль
2020.01.18

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Майбутнє української поезії полягає в розвитку:
1. Інтелектуальної чуттєвості
 
  32 % (81)
2. Духовності
 
  26 % (66)
3. Звично-емоційної чуттєвості
 
  14 % (35)
4. Патріотизму
 
  13 % (33)
5. Європейськості
 
  6 % (15)
6. Іронічності
 
  5 % (12)
7. Слов'янськості
 
  4 % (9)
Всього голосів: 251  | Проголосувати
Рейтингові опитування

Інші рейтингові голосування:
Основні проблеми сучасної української поезїї (3 відповіді):

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-09 14:12:00 ]
Можна дати дві відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Псевдо (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-23 11:47:03 ]
якщо людина вміє відчувати, то їй пофіг, чи є гроші, чи рими повторюються, чи це комусь сподобається. і - менше полемічності, бо багато кого парить "політкорректність". дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алісія Пардус (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 20:56:21 ]
Я вважаю, в іронічності та слов'янськості, адже саме тут у найвищій мірі можна відчути дух свого народу. Але не заперечую й проти інших варіантів. Вони теж добрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 19:30:39 ]
Думаю, що чи не найважливішою є інтелектуальна чуттєвість, бо такі прояви інтелекту як активність сприймання дійсності, феноменологічність світовідчуття, певний освітній ценз... задають несподіваність, нетривіальність, дають можливість "зібрати" в ціле, здавалося б те, що ніби не поєднується... що і виводить поезію на такі обшири, коли задається їй більший чуттєвий, філософський масштаб...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Островська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 22:41:04 ]
Знання та вільний погляд не заплямований репресивними діями, підніме Українську поєзію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Островська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 22:42:21 ]
Знання та вільний погляд не заплямований репресивними діями, підніме Українську поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Кирпатовський (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 15:18:22 ]
Духовності, бо розвиток душі та духовності - є сенс життя на Землі.
Все іньше само прикладеться.
Інелект - то знання, та логіка, формалізм за людськими ж правилами.
Духовність - це природна мудрість, бачення незнаного за кордонами логік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Кирпатовський (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 15:30:55 ]
Духовність ні в якому разі не перекркслює інтелект, але використовує його не як керівника, а лише як необхідний, дуже дієвий інструмент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 10:20:27 ]
проголосувавши за духовність як єдино вищу і першу величину, хочу сподіватися: вона буде!
то розвиватиметься, і розвиватиме своїх "носіїв".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
СвітланаГаноцька ЛанаСкіфянка (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-16 23:51:27 ]
Так, без духовностi поезія не існує.