Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ірина Калашник (1986)
Преконана мрійниця, філософ, оптиміст, що не заважає при цьому мати той ще характер. Але ж життя прекрасне.

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-02-09 15:42:03 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

де ти бачив на ПМ критику віршів
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-02-09 15:47:10 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

Що це в тебе за категорії - погана, гірша? вони оціночні і відності. про вірш не можна сказати - поганий чи хороший, так само і про людину. і як ти можеш бачити за словами людину, ти екстрасенс? це риторичні запитання.

І взагалі, починати треба було з характеристики, яку ти сама собі дала - "поетом себе не вважаю". То про що ми говоримо тоді.
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-02-09 15:47:30 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

вмеморіз ;)
Коментатор Тарас Слобода, [ 2011-02-09 15:49:48 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

от я саме і про це, мало критики віршів - багато психології автора ))))
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2011-02-09 15:58:56 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

як епіграф пригодитись може)))
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2011-02-09 16:00:02 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

ну знову не туди коментарі потрапляють)))
Коментатор Василь Кузан, [ 2011-02-09 16:18:18 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

Друзі мої дорогі. У мене таке враження, що тут усі пишуть самі для себе, а інших не чують і не бажають чути. Так Ірина ніколи нічого не навчиться, бо конструктивних зауважень майже немає у коментах, а, з другого боку, вона чує тільки особисті образи, а не крихти тої констуктивності, які, все ж таки, можна виловити.
А чому немає конструктивних зауважень - бо текст не є віршем, тільки набором загальновідомих лозунгів і побажань (для себе).
Шановна Ірино. Ваші благі наміри написати вірша ще не є віршем. А намагання оправдати вживання русизмів якимись причинами виглядає як звичайна неграмотність.
Натхнення вам і вимогливості до себе - вона допоможе створити справді вартісні тексти.
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-02-09 16:21:27 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

Василю, власне, я це і мала на увазі - "немає конструктивних зауважень - бо текст не є віршем". Про це їй і МП говорила. Але ж і Ірина себе поетом не вважає, як вона зазначила у профілі.
Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-02-09 20:00:26 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

Знаєте, Ірино: не варто дутися і ображатися. Краще послухайте розумні речі, які пробиваються. Але ви не це заслужили(мені так здається), бо не треба вказувати на недоліки своїх співрозмовників, коли вони дивляться виключно на Ваші твори. у такому випадку будь-хто перейде до особистісних образ.

а ще негарно свої неволіки виставляти у вигляді ізюминок. такого ізюму багато, але він неякісний навіть для щоденного вжитку.

я бачила багато експериментів зі словами, але це красиво, коли не ріже вуха.
а знаєте таку приказку: що через ряд, те і свині не хотять. а у Вас воно якраз так і виглядає.

не варто вчити віршові розміри - це і так не допомагає. краще спробуйте проспівати свої вірші, якщо все пройде без збою - ритм правильний.
Коментатор Ірина Калашник, [ 2011-02-09 21:41:26 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

Я воїн, і тут я не виправлюсь, це моя основа, моя суть... Ніхто не ображається, Боже збав. Просто у кожного своя пісня і легше всетаки слухати свою. Тільки чомусь в усьому винна я. Натовп же неможе помилятись, це неприпустима нісенітниця. Коли б мене почули з першого разу, коли б спробували зрозуміти чому я це роблю, без підключення стадного істинкту, який для мене, що червона ганчірка для бика... Була б розмова. Практично в кожного в логіці дірка, її головне побачити і перевірити мислення на досконалість. А потім виявляється, що нам принципово важливо дістати. Я не б'ю себе в груди, що я поет, я письменник. Мені це на кожному творі писати, щоб бува не забули? Тим більше, зауважень до змісту творів я не чула, найбільше дістає. А ритм... Я знаю, що є проблеми. Скільки разів маю це повторити, щоб запам'ятали? Глухі і холодні мов крижини... Тільки Я Я Я і Я, а якщо ще в квадраті та в кубі, ось тоді Я точно праве, адже саме по собі нічого не вате. Ну невже інших занять у людей не було? Я вже думала вчора попрощались. Ні, нам цікаво лізти в очі, ми ж еліта, авжеж... Я беру тайм аут, до завтра.
Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-02-09 23:24:10 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

я думаю, що тут немає прибічників стадного рефлексу. а у Вас проблеми не лише з ритмом, а і з граматикою, словниковим запасом і ще багатьма нюансами мови. але... це мабуть одна зі складових Вашої воїнської суті.
у кожного є своє Я, але крім Вас ніхто про це не заявляє так "воїнтвєнно". може охолонете, і нормально поставитеся до зауважень.
Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-02-10 13:26:49 ],
на сторінці поезії     "Один у полі..."   Калашник Ірина

мені подобається, але за відсутність ритму ставлю низький бал.
може Вам варто писати кротші вірші, але ритмізовані, або просто перейти не білий вірш.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-10 13:54:15 ],
на сторінці поезії     "Один у полі..."   Калашник Ірина

Оксанко, чому ви говорите про відсутність ритму, і, взагалі, даєте узагальнені поради? Ваша майстерність хіба достатнього рівня, аби дозволяти собі подібне?
Якщо вас, Оксанко, щось бентежить у композиції пані Ірини, то запитайте її, якщо маєте кращі рішення - то запропонуйте їх, ви ж тут аби допомогти, як авторові, так і адміністрації точніше побачити вас, і вашу вагу, як критика і автора.

Сподіваюся, що адміністрації не доведеться постійно нагадувати про жорстку залежність того чого ви хочете від інших, від того, що вмієте самі.
Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-02-10 14:46:59 ],
на сторінці поезії     "Один у полі..."   Калашник Ірина

Я говорю про відсутність ритму, бо бачу, що кожна строфа у вірші відрізняється від попередньої, і не лише за к-стю складів, а і за віршовим розміром. Я за правилами етикету не маю дозволяти собі подібної критики, бо ще сама не доросла до того р-ня, якого вимааю від інших, але я порівнюю не із собою, а із поетами, вірші яких є складовою скарбниці світової літератури, а у цих віршах якщо і є недоліки, то вони обов"язково чимось компенсуються.а вимагаю я багато як від себе, так і від інших.

а ще: я бачу недоліки,які можна побачити і в мєму віці, тому думаю, що вони значні, так як з мене критик ще не дуже(не маю професійних навичок, щоб прикопатись до всього).
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-10 15:01:05 ],
на сторінці твору     "Ти вже поет, якщо навчився рими?..."   Калашник Ірина

Можливо, Ірино, ви і вважаєте себе воїном, але ПМ не хотілося б перетворювати на воєнний плацдарм.
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-02-10 15:01:43 ],
на сторінці поезії     "Один у полі..."   Калашник Ірина

"жорстку залежність того чого ви хочете від інших, від того, що вмієте самі" - якщо я хочу від перукаря, щоб він мене якісно підстриг, а сама цього не вмію - то що, я не маю права цього вимагати від нього?
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-02-10 15:02:59 ],
на сторінці поезії     "Один у полі..."   Калашник Ірина

я погоджуюсь з Оксаною. і вважаю, що кожен має моральне право критикувати. і вибір автора - до чиїх коментів прислуховуватися, а до чиїх ні.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-10 15:33:20 ],
на сторінці поезії     "Як Інь і Янь"   Калашник Ірина

Прошу автора пояснити, що означає
"Не поєднаєш - ні. Й розлучиш ти, ніяк", "Структура різна: пам'ять, дух і так…", "Занадто різні, і близькі, аж лишком.", "Живеш. Нічого з того.".

Знову проблеми з ритмом (про які автор знає, але нічого з цим не робить).
Орфографія: "бачИш".
І нарешті - Інь і Ян.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-10 15:46:03 ],
на сторінці поезії     "Один у полі..."   Калашник Ірина

Шановна Оксанко, будьте конкретною і направленою на доброчинність. Ваших знань не вистачає, аби зважити всі нюанси, але вистачить, аби ті чи ті моменти, якщо це для вас важливо, спробувати виправити - а отже, якщо у вас немає конкретних пропозицій, до поки не досягнете певного рівня, краще не узагальнюйте. Особливо, не говоріть про великих Майстрів - ви від них, як і більшість із нас, наразі, безмежно далекі...
Але і ви, і я, і шановна Ірина Калашник, маємо абсолютне право своїми творами додавати гармонії нашим (внутрішнім) світам, позитивно впливати на суспільне... Тому і просить вас адміністрація - правильно і коректно направляти свої зусилля. В першу чергу, вам варто у коментарях навчитися торкатися практичних і цікавих саме вам завдань...

А потім, у вас, Оксанко, знаєте, що в профайлі написано?

"Школа та стилі: пишу під настрій, і не обмежую себе стильовими рамками.
У кого навчаюсь: вчуся у оптимістів, бо їх мало,і їх важко перевершити."

Перепрошую, але це "дитячий садок", тому і прошу вас бути дуже акуратною за межами своєї сторінки.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-10 15:55:07 ],
на сторінці поезії     "Один у полі..."   Калашник Ірина

Маєте право, Юлечко, і кажете - що саме і як саме перукар вас повинен стригти. І перукар - це професія, це професійна кваліфікація - а в Ірини Калашник - немає поетичної кваліфікації, принаймні не вказана ні Іриною (напр. як "майстер-клас"), ні адміністрацією.

А пробувати і розвивати свої творчі сили, а, особливо, стиль - віршування дуже навіть допомагає.

І дуже важливий момент - кожен має право на помилки, а особливо ті, що вперше в якомусь процесі.
Кожному потрібен певний час, аби зрозуміти, як сам процес, так і свої пріоритети, свій Промисел, зрештою. Тому потрібно відчувати якийсь градієнт у авторському підході до поетичних справ, і тоді вже робити висновки.

Для початку адміністрація майже кожному авторові дає змогу попадати своїми новими публікаціями на головні сторінки, заодно і читач побачить автора.
А далі вже вносимо корективи, у залежності від поетичної серйозності автора.
1   2   3   4   5   6   7   8   9