Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-09-11 22:56:07 ],
на сторінці поезії     "Не сон"   Сидорів Юрій

Все тече, все змінюється...Я не нав'язлива, живу тихо, не вчу нікого... Нову книгу почала готувати.
Звісно, помітна постать, не сіра. Не мара, навпаки, імпозантна.
То Сушко палко мене шанував, то перейшов у стан збудженого старіючого мачо-писуна, якому закортіло привернути мою увагу, а я легковажно повірила у пошанівок...чи він таки був щирим? Допомагала редагувати, дякував мені прилюдно, на презентації своєї книги, мені писали... ...не сприйняла його рівним, бо це ж очевидно, що ми різні...титаном... Так і я ж про те, генерувати думку про мене, як про відьму чи козу - низько, підло.
Резинка трусів образ у пасквілі - це вже фантазії хворобливі. Я з вами чесна, хочу піти з сайту, бо опускатися до рівня пасквілянта не личить мені, перевиховати не вдалося, лізе у шпари сайту, хоча в карантин модератор відправив.
Дякую за небайдужість.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-12 08:42:13 ],
на сторінці поезії     "Отаке"   Сидорів Юрій

Складно не написати про те, що діється. Може, легше і простіше писати про те, чого немає? А багато чого ж немає або меншає у творчому світі.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-09-12 12:29:12 ],
на сторінці поезії     "Отаке"   Сидорів Юрій

Як на мене, шановний пане Юрію, так було, є й буде. Аби тільки не дійти до одчаю. Але допоки припадаємо до землі з усіма її принадами, цього не станеться.
Коментатор Ігор Деркач, [ 2019-09-12 20:23:21 ],
на сторінці поезії     "Отаке"   Сидорів Юрій

Вдала спроба ввійти в образ приземленого героя сучасності. Неодноразово чув у розмовах земляків-селюків, - отаке...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-13 07:35:21 ],
на сторінці поезії     "Отаке"   Сидорів Юрій

Десь так і є. Певно, мій образ.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-13 07:39:05 ],
на сторінці поезії     "Отаке"   Сидорів Юрій

Електрики не роблять контурів заземлення в інших місцях. Земля...
А мало не в кожному фільмі нашого агресивного сусіда можна почути "моя земля" - як від дільничого інспектора поліції, так і від інших (землевласники, двірники тощо).

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-09-27 11:16:50 ],
на сторінці поезії     "Осіння неміч"   Сидорів Юрій

Не можу сприйняти таку залежність од звичних природніх явищ. Вони ж минущі. Після дощу й холоду засвітить сонце і, певен, що стане незручно йти до теслі...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-27 19:35:03 ],
на сторінці поезії     "Осіння неміч"   Сидорів Юрій

Імпотенти пишуть про сексуальні успіхи, діди у брилях віртуально залицяються до дівчат - і це все дозволяє Інтернет.
Щоби не наврочити, хтось з поетів не вигадує хвороб, а гіперболізує деякі симптоми.
Бо яка інакше справжня лірика? Через вигадані пристрасті, через сезонні настрої крокуємо до зими.
Радикуліт, обмороження тощо. Лірика - це безмежна країна образів, замальовок і діагнозів.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-27 19:36:42 ],
на сторінці поезії     "Осіння неміч"   Сидорів Юрій

Цікавий вірш, незвичні думки, образи, а кінцівка взагалі приголомшлива! Дякую, Юрію, це щось нове у Вашій поетичній доробці.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-27 20:00:29 ],
на сторінці поезії     "Осіння неміч"   Сидорів Юрій

Напевно, не можна так писати, якщо нічого не муляє. Але за вікном холодна погода. Ще місяць тому ми мріяли про хоча б якусь іншу, щоби тільки послабила спека свої палкі обійми.
І ось осінь.
Можливо, кулінарія доречна, а перехід до відчуттів швидкий.
Але мені більше сподобалися поетичні пензлі.
Вони вічні. Мої чи ні, у спадок чи ні, тому митцю чи іншому...
Хай навіть самі по собі. Нехай малюють наступні картини чийогось буття.

+ комунікатори. Вайбери тощо. Хай допомагає.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Вікторія Лимар, [ 2019-09-27 23:18:24 ],
на сторінці поезії     "Осіння неміч"   Сидорів Юрій

Оригінально! Ось у цьому і є самобутність кожного автора! Дякую, Юрію, сподобалось!
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-28 08:16:31 ],
на сторінці поезії     "Осіння неміч"   Сидорів Юрій

Трішки води-фантазії, жменька правди, дрібка спецій - щоби на одне вариво. Наступне буде іншим. Можливо, з тими ж ЛГ, але іншого оздоблення або навіть смаку.
Про несмак не хочеться й казати.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-10-05 12:08:46 ],
на сторінці поезії     "Сором"   Сидорів Юрій

Цікаві Ваші роздуми: і паралелі, і меридіани)
Я теж колись закликала схаменутись.
Ось тут.
Та чи хто почув?

maysterni.com/publication.php?id=60445#comments
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-10-05 12:10:31 ],
на сторінці поезії     "Сором"   Сидорів Юрій

перепрошую, ось тут

maysterni.com/publication.php?id=60445
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-10-05 12:11:06 ],
на сторінці поезії     "Сором"   Сидорів Юрій

чогось не відкриває посилання
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-10-05 12:12:36 ],
на сторінці поезії     "Сором"   Сидорів Юрій

"Уявний" заклик

Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
Ввірвалось екранне цунамі – у геть не екранний світ.
…А треба ж було край безодні не гратись бездумно словами.
І хвору, безглузду уяву – саму не пускати вбрід.

Їй всюди – і темно, і страшно. Їй скрізь – під ногами хистко.
Вона ж бо зайшла так далеко, що явно кудись не туди.
І чи не її «молитвАми», – і збоченки, і мазохістки, –
Японія аж похитнулась під шквалом лихої води.

То, може, тепер схаменемось? А раптом це допоможе
І Бог чергову катастрофу відмінить чи хоч відкладе? –
Почнімо собі і планеті «пророчити» тільки хороше,
Або – взагалі нічого, ніколи, нізащо, ніде…

03.2011
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-10-05 12:13:02 ],
на сторінці поезії     "Сором"   Сидорів Юрій

Марна річ - боротися з Природою. Чи не краще знаходити в кожному з її діянь щось привабливе попри незлагоди?
Як на мене, то замість "оков" варто б ужити "кайдани".
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-10-05 17:44:50 ],
на сторінці поезії     "Сором"   Сидорів Юрій

Дякую. За посиланнями можна відправлятися всіляко - через копіювання їхніх адрес у стрічку переходів чи якось інакше. Практики авторських гіперпосилань, за якими посилав би, я не опанував. Але це дрібниці. За бажання можна знайти.
Орбіта моїх застережень нижча.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-10-05 17:58:33 ],
на сторінці поезії     "Сором"   Сидорів Юрій

Знайшов. Дякую. Важко пригадати, на яких проблемах тодішнього сьогодення крутився і зупинявся я.

Мій попередній коментар у відповідь пішов недописаним. На планшетах це легко.
Та ніхто і ніщо не заважає дописати навздогін.

Дякую за Вашу увагу до творів
скромного працівника пера.
Ваші твори завжди привертали мою увагу.

Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-10-05 18:15:01 ],
на сторінці поезії     "Сором"   Сидорів Юрій

Не зовсім так щоб з Природою. Скоріше, з її сезонними традиціями та девіаціями.
Бабине літо - це, як мені відомо, період чиїхось природних смертей (наприклад, бабок вертлявих) і зароджень (запліднень). За 36 тижнів, до літа, народяться чиїсь діти.
Це серйозна тема. Вона не моя.
Бажання - то бажання, потяги - то потяги.
Йшлося про них :)
Потяг писати-віршувати-творити - чи не найлегший.
Марне заняття - з чимось боротися.
Ми своїх бажань не можемо вгамувати.
А Природа сильніша. Вирішальне слово за нею.

Дякую,
Ю. С.
1   ...   76   77   78   79   80   81   82   83