Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ігор Деркач, [ 2019-09-02 14:07:44 ],
на сторінці поезії     "Амфібрахій"   Сидорів Юрій

Важко заглибитись у зміст і тому складається враження про суперечливість авторської думки. Як на мене, то ні графомани, ні плагіатори на ритміку і не полюють, і не зважають. Зараз прослідковується тенденція - подати тему краще за «попєрєдніков». Але, якщо так стається, то цей грішок можна й пробачити.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-02 15:22:24 ],
на сторінці поезії     "Амфібрахій"   Сидорів Юрій

А воно все на поверхні. І дійсно, не без суперечливості.
Не можу не погодитися.

Мені подобається амфібрахій. Але це не означає, що я не віршую ямбом або хореєм.

Поетичні парафії я порівняв би з клубами (студіями).
А був би театралом, то порівняв би зі школами - Арк. Райкіна чи Ол. Табакова. З цих шкіл виходять однакові "райкінці" або "табаківці". У випускників усіх категорій практично однакові творчі прийоми та інші вихиляси.
Навіть вірші за підбором образного ряду або й тематики. І автори, виходить так, що теж.

Письменницькі секти.
Їх що, не існує? Вони існують. Її учасників (назвав би їх в якому-небудь окремому випадку і штундами) щось об'єднує? Питання риторичне.

Віршолови та плагіатори.
Як би вони не маскувалися і не прикидалися пародистами, сатириками або навіть ліриками, їм це не вдасться. Пересічний читач не збагне, а ерудований і спостережливий - елементарно побачить, зрозуміє та виявить. Я порівняв би деякі ситуації з футбольними.
В команді може бути, я сказав би, лідер або фронтмен.
І от він вважає, що всі паси повинні передаватися йому, бо він "вище б'є і краще грає".
Дещо подібне спостерігається і в поезії. Наприклад, якась метафора впродовж тривалого часу не з'являлася у творах якогось літресурсу або порталу. А це з'явилася. То хіба не знайдеться ще один автор, який з неї витягне усі, умовно кажучи, соки? Питання теж риторичне. І ми це бачимо. Це може бути корисним явищем. Метафора ж. Гарна. То як їй пропадати і навіщо? Ніяк і ні для чого.
Хіба що в якій формі це продовжити. Наприклад, як присвяту. Це хіба погано? Вважаю, що ні.
А приховувати справжні наміри та маскуватися за пародистами, сатириками або ще більше - ліриками, не варто. Про пересічних читачів я писав вище. Але ж не лише ними багатий ресурс або портал.

Повернувшись до амфібрахія, я зауважу, що я його наділив людськими властивостями.
От і виникла заключна строфа.

Дякую за коментар.
Моя відповідь довша за вірш, але то таке.
Обмін думками ніщо не обмежує.
Ю. С.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-09-02 18:00:28 ],
на сторінці поезії     "Амфібрахій"   Сидорів Юрій

Так, амфібрахієм можна убити наповал будь-якого графомана. То страшна зброя. Особливо в руках колеги-графомана.
Свого часу Аглая Саловсмак кричала на весь сайт: - Паразити! Украли у мене слово! Поцупили образ!
А їй одказує підлий сатирик: - Читай мою гумореску двадцятилітньої давності там і там.
Прочитала. І побачила богиня, що її першоджерело, м'яко кажучи, зовсім не першоджерело. І так завжди.
Тепер діймають зляки: Чи несамохіть я сама когось несамохіть не дублюю?
Правильно робить. Бо навіть те, що я щойно написав теж хтось і десь мовив уперше. Хто - довідуйтесь самі. Потім мені скажете.
Коментатор Ігор Деркач, [ 2019-09-02 18:41:52 ],
на сторінці поезії     "Амфібрахій"   Сидорів Юрій

Якщо є що сказати, а не повторити, автор завжди буде оригінальним. Хоч, звичайно, кожна думка має свої інтерпретації в будь-якому авторському стилі. І це якраз те, що не так то й легко іноді скопіювати.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-02 21:38:58 ],
на сторінці поезії     "Амфібрахій"   Сидорів Юрій

Всяке буває. У тому числі і деталі-дрібниці, які супроводжують нашу писемну діяльність.
І правота, і неправота мають певні підстави та обставини їхнього виникнення.
Я не загострював питання запозичень (назвемо це явище так), але воно існує.
І футболісти-гренадери (чи як їх там звуть) існують, і вища ліга, і якісь інші групи.
Дякую за увагу,
Ю. С.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-09-03 06:27:06 ],
на сторінці поезії     "Амфібрахій"   Сидорів Юрій

Згоден. Тому сатира - найважчий різновид творчості. Тут потрібна світла голова і мудрість. Саме з цієї причини у нас, в основному, сонмища ліричних поетів.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-09-08 12:45:51 ],
на сторінці поезії     "Про"   Сидорів Юрій

Це тимчасове, бо по собі, хто розміняв дев'ятий десяток, знаю, як хочеться приймати "Принади Життя"...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-08 17:32:56 ],
на сторінці поезії     "Про"   Сидорів Юрій

Мені се бачиться інакшим:
- життя з його проблемами та втратою інтересу до нього втратить у ціні практично все - до останьої копійки.
Можна без особливих складнощів виявити прибічників такої думки і такого ж світосприйняття, але серед нас таких немає.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-09-09 10:58:09 ],
на сторінці поезії     "Про"   Сидорів Юрій

http://maysterni.com/publication.php?id=141359

отаке...........
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-09-11 18:26:33 ],
на сторінці поезії     "Не сон"   Сидорів Юрій

Озвуся тут, Юрію.
Нарешті "ампутатор"-сатирик відправлений адміном у карантин. Я пішла з почуттям виконаної місії. Хай сайт працює в режимі позитиву та дружелюбності.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-11 18:53:02 ],
на сторінці поезії     "Не сон"   Сидорів Юрій

Я би не дуже заспокоювався.
Ай-пі адреси можуть мінятися, а нові постаті виникати. Азарт, бажання реваншу - все може бути.
Мені теж вірилося у такий от більш-менш прийнятний фінал.

Редакція нам усім довірила ресурс. Дозволила високий бал оцінювання. У неї можуть бути інші справи. От і не було Редакції цими днями.
А комусь у цей час цікаво використовувати ресурс як свій. Два-три чотири вірші на добу. Попри оголошене обмеження. Та яких віршів...
От і не хотілося цього бачити. От і зникав на деякий час. До того ж не завжди пишеться так, щоб не було соромно за написане.

Якось воно буде.
Щасти,
Ю. С.
Коментатор Віва ЛаВіта, [ 2019-09-11 20:25:24 ],
на сторінці поезії     "Про"   Сидорів Юрій

всьому свій час, сподобалося, можливо, я відчула інакше
Коментатор Віва ЛаВіта, [ 2019-09-11 20:27:07 ],
на сторінці поезії     "Отаке"   Сидорів Юрій

тут не лише про літературу, але із землі вийшли і... рано!
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-09-11 20:47:46 ],
на сторінці поезії     "Не сон"   Сидорів Юрій

http://maysterni.com/publication.php?id=141407

так і сталося.
Одну стор модератор блокує, з іншої пише маячню Сушко.
Це вже недуга: писати такі опуси, на таке гаяти час.
............
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-11 20:54:11 ],
на сторінці поезії     "Не сон"   Сидорів Юрій

Та я вже бачив.
Що сказати?
Це вже до лікарів. Їхнє питання.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-11 20:59:04 ],
на сторінці поезії     "Отаке"   Сидорів Юрій

Ти ж мене трішки знаєш як любителя прибрехати та як актора, так би мовити, горілого театру, то зрозумієш мій, може, не дуже тонкий гумор і не на всі 100% переконливий образ.

Дякую, приємно бачити,
Ю. С.
Коментатор Вікторія Лимар, [ 2019-09-11 21:14:47 ],
на сторінці поезії     "Отаке"   Сидорів Юрій

Вразлива, чуттєва оповідь про творчий світ і взагалі філософські роздуми, Юрію! Не могла не відгукнутися, сподобалось!!!
С найкращими побажаннями до Вас.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-09-11 21:17:31 ],
на сторінці поезії     "Не сон"   Сидорів Юрій

Таки до психіатра. Бо "мара"...всі ті епітети, метафори наскільки далекі від мене, я така інша... окремішня, що нічого, крім співчуття, не приходить мені ...в голову - до автора того нового пасквіля.
Не несе мене нікуди, нікого не чіпаю. Не втручаюся.
А сам Сушко на ФБ переписував вірші авторів, писав, що вони не сприйняли тих варіантів, то присвоював собі, бо цікаві фабули.
Писав за мотивами...крав теми. хто те бачив... А мою книгу списав на полях, штудіювавши. Навчився...чи деградував...
Я ж нікого не чіпаю, живу скромно, а графоманську натуру просто судомить від усвідомлення, що не визнала рівним собі. Ви ж бачите рівень.
Така неприродна мста лякає...що з ним?
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-09-11 21:22:31 ],
на сторінці поезії     "Не сон"   Сидорів Юрій

Тобто, написавши по-своєму, показував авторам, ті казали, що то вже не їхнє, і він писав...за мотивами...беручи ту тему, розвивав її. Бо перші рядки сильні, надихали. Що за інтерес?
Я такого не роблю, навіть самповторів уникаю.
А тут...що за манія писати, не зупинятися, будь-що, про мене... Та обере хай іншу, скільки відомих, знакомитих...
Ні, заклинило Сушка.
Я ж не чіпаю, сам провокує, пасквілі на Пм і ФБ, мабуть, виставляє.
Заблокувала на ФБ. Тут теж. Хто його відчепить від мене?
.....Я б пішла спокійно з сайту.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-11 22:14:13 ],
на сторінці поезії     "Не сон"   Сидорів Юрій

Авторам, які вважають себе сатириками та пародистами, така поведінка властива.
І не лише для сатири і пародій.
Знайшовши (побачивши) у когось незамацаний частим вживанням образ, метафору тощо, вони можуть, як вони гадають, розвивати його. Мовне ж багатство ж спільне - як надра, небо... І їх можна зрозуміти. А читач цей образ або метафору може бачити вперше. От і виростає колос (статуя тощо). Перед такими от читачами.
І ця манера поведінки оволодіває цими авторами настільки, що вони не можуть без того, щоби щось, як вони гадають, не розвивати.
Я вже якось писав про футболіста, що бігає біля воріт суперника, чекаючи на пас. Дещо подібне спостерігається не лише в спорті або літературі.
Щодо ФБ.
Я навряд чи помилюся, якщо висловлю припущення, що автору таких от віршів, один з яких сьогодні знову викликав як Ваше, так і моє невдоволення (і певною мірою образу та відразу), хтось з ФБ співчуває.
Це ніщо інше, ніж один з пропагандистських трюків, перебільшую я чи ні, але гібридної війни.

Да вже й мене щось тягне піти з сайту. Без анонсів, як і раніше. На тиждень-другий або й третій. Це, нмд, нормальна реакція.

У мене не виникає тих думок щодо Вас, які старанно генерує наш спільний знайомий.
Так само, гадаю, що і в інших читачів і колег.

Так, у нас є свої характери та авторські переконання щодо цінності свого літературного доробку, але якщо вони і справді комусь здаються несерйозними або якимось іншими, то ніхто не заважає посміхнутися або навіть поіронізувати про себе. А третирувати, як це ми бачимо, це вже за межами гуманності.

Сподіваюся, що все мине, як і минало.
Може, на сайті буде спокійніше.

Ю. С.
1   ...   75   76   77   78   79   80   81   82   83