ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2020.08.07 21:41
Великі води у ріки,
в яку впадають інші ріки.
Ще є і діти, і батьки,
діди яких були великі.

У Лету кане на віки
усе мізерне і безлике
і залишається навіки

Євген Федчук
2020.08.07 19:09
Україна – край благословенний,
Степ безкраїй і ясна блакить.
Скільки раз ворожі сили темні
Намагалися тебе скорить?
Скільки раз приходили охочі,
Щоб хлібів набратися дармових
Та безсилі були сили ночі –
Ти завжди перемагала їх.

Серго Сокольник
2020.08.07 17:10
Наближається день.
Тихо осінь іде
На поріг,
На поріг.
Більше ми не удвох.
Нам дано для обох
Сто доріг,
Сто доріг.

Тетяна Левицька
2020.08.07 14:25
Не бійся любові, вертатись додому,
упасти з вершини у прірву потому,
ураз відштовхнувшись від дна.
Бо хто з нас не падав, а після не плакав,
а чи не злітав в небеса, наче птаха,
і не шаленів від вина.

Носив за собою суму безнадії,

Олександр Панін
2020.08.07 13:27
Минуле Чатує

***

Захмарного відчаю злети…
Собі не складає звіт,
Точиться
Майже нечутний

Сергій Губерначук
2020.08.07 11:13
Ідеале мій, ти, мов "Титаник",
який швидко іде на дно.
Гинеш ти, але я, твій романтик,
не повірю в це все одно.

Моя вірність, мов чайка на щоглі,
коли палуба вся в сльозах.
Нас не чують на дальнім атолі.

Дума Козак
2020.08.07 07:26
Зарахувати вас не можемо у штат, –
промовив кадровик без еківоків, –
нам молодий потрібен кандидат
із досвідом роботи… в сорок років.

Іван Потьомкін
2020.08.07 07:18
Із раю в рай (якщо такий ще є)
Я перейду неспішно.
Мій рай створила ти, як пісню,
Щоб понад пістоліття зміг її вести.
Віддячить чим я годен тобі, люба?
Підсобним буть у рукотворному раю.

Микола Соболь
2020.08.07 06:59
Півень заспівав із рання:
«Прокидайся чесний люд!» –
час робити обрізання,
хрест зніми, візьми талмуд!
Не сумуйте православні,
вибір завжди був у вас
та живете ви безславно.
Правильно казав Тарас –

Євген Федчук
2020.08.06 21:32
Було це у часи настільки давні,
Що тільки Бог їх, мабуть, рахував,
Бо він тоді якраз велику справу
Світобудови тільки розпочав.
По молодості, що там його роки!
Експеримент він вирішив почать:
Створити світ і дочекатись, поки
Не з’

Микола Соболь
2020.08.06 19:00
Він поміж листям шерхотить,
виманює із нас життя,
а ми йому за кожну мить
віддячимо серцебиттям.
І від народження весни
літа несуть його крильми…
Аж поки нестабільні сни
Не вкажуть: близько до зими…

Олександр Панін
2020.08.06 15:01
Поради популярному співаку,
Який раптом почав відчувати
Дискомфорт

***

Не треба
до публіки зверхнім

Сергій Губерначук
2020.08.06 10:54
Частина І. "Джонатан – сіра чайка" Музична прелюдія "Ранок". Ранкові сутінки пробивають ледь помітні промені, які поволі стають потоками світла. Ледь чути шелест морських хвиль, який наростає з появою світила. Окраєць сонця. Пів со

Ігор Деркач
2020.08.05 21:52
І горе уже – не біда.
Робінзоніада триває.
Мені би – якась Середа,
бо П’ятниці в мене немає.

На неї скривився четвер,
що скоро уже понеділок.
Немає надії тепер

Тетяна Левицька
2020.08.05 20:12
Чорнильну хусточку напнула ніч недбало
на гострі плечі и підморгнула висі.
І кинувши у рот незрілі вишні,
оскомило, скривилася. Усе дістало.

Усмішка місяця і кабаре зіркове,
проидисвіт-вітер, викрутень, лукавець,
якии запрошував щораз на танець,

Євген Федчук
2020.08.05 19:28
У Таврії спів готських дів луна
Плекають вони помсту Шарукану
Оспівують оті часи преславні
Як вирувала Бусова війна.
Тоді самого Буса із синами
Розп’яли готи на своїх хрестах
І в землях антських поселився жах
Що готський меч їх звідусіль дістане.

Олександр Панін
2020.08.05 13:55
Святкова пригода


Дива
трапляються часом.
Надія
на Диво
не згасне!

Дума Козак
2020.08.05 13:15
Відлунює акордами краплин,
шалений дріб дощу у ритмі танго,
вплітаючи у марева сатин
мелодії ретро зі смаком манго.

Бринять балади гомоном струмків,
під гуркіт грому, соло барабана…
І блискавиці зоряно-стрімкі,

Сергій Губерначук
2020.08.05 09:49
Лежить картина,
чорна сажа.
Музею сірого підлога.
Зі стін по краплі фарба ваша,
іржа коричнево-червона.

Лежать колони,
гільзи, гільзи,

Віктор Кучерук
2020.08.05 06:12
Запах сушеної м’яти
Переповнює кімнату
І струмує плавно за поріг, –
Огортає жалем хату
І затоплює кошлатий
Та пахучий дуже переліг.
Де поспішно і помалу
Невгамовно вирувало

Олександр Панін
2020.08.05 01:58
Застілля не робиться
"насухо",
Не любить "насухо"
люд,
Мета виправдовує
засоби,
Та крапку вколочує
суд!

Олена Багрянцева
2020.08.05 00:24
Якби можна поставити раптом на паузу літо.
Лимонадові дні, матіолові ночі повільні.
Знявши одяг увесь, загортатися в рідні обійми,
Аж до ранку не спати, про все, ні про що говорити.

Якби можна затримати серпень натрішки, надовше.
Із піску будувати

Дума Козак
2020.08.04 23:38
На березі Гіпанісу високім,
у теплому південному степу,
ще балабан висить в повітрі, сокіл,
але давно не видно вже скопу…

Давним-давно полинуло у Лету
і місто-поліс, Ольвія стара,
і вихідців із древнього Мілету

Ігор Шоха
2020.08.04 20:50
Уже за синіми морями
усі симпатії мої,
з якими човники свої
колись пускали ручаями.

Блукаю ще у ті краї,
де по інерції ночами
пливуть у Лету оригамі,

Євген Федчук
2020.08.04 19:23
Хай покара Бог клятих росомонів
Від них нещастя готські всі пішли
Нехай потопчуть їх же власні коні
Нехай помруть від власної стріли.
Великий і могутній Германаріх
Король всіх готів і усіх земель
Був скорений на розправу чи на кару
Не жалів ні люд

Устимко Яна
2020.08.04 19:21
Місто Львів – як новенька копійка.
Садовий постарався, Андрійко.
Приїжджайте до нас,
мер почистить і вас.
Станьте теж як новенька копійка.

Приїжджайте до славного Львова,
всі будинки у нас кольорові.

Тетяна Левицька
2020.08.04 15:13
Вже прокинувся, любий? Глянь небо
розливає лавандові фарби
на тендітні гвоздикові стебла,
на нечесані верби. А нам би
доторкнутися щастям до смути,
і розсипати гречну надію,
цілувати рожевих губ кутик,
ніжність бризнути сонцем під вії.

Галина Кучеренко
2020.08.04 10:04
Не вимагайте -
Вам ніхто не винен
Давати щось. Це не потрібно їм.
Переконання
У чужих провинах -
Лише пожива демонам своїм.


Сергій Губерначук
2020.08.04 09:55
Триває правда з вуст моєї зрадниці,
але чи скоро голос мій признається,
що я порушник перший, а не ти?
що я повинен, а не ти, піти?

Минає середа, четвер і п’ятниця –
навколішках стоїть кохана зрадниця,
але чи довго я ще буду бігати

Віктор Кучерук
2020.08.04 06:54
Старію я, а ти ростеш
І сяєш, мов перлина
Недоторканна для мереж
У зяючих глибинах.
Старію я, а ти завжди
Красива, бо незмінно
Блищиш, як скалочка слюди
На сонячнім промінні.

Іван Потьомкін
2020.08.03 23:08
Мені б годилося зненавидіть вогонь,
Що предковічний ліс жер на Кармелі .
Зненавидіть і вітер навісний,
Що потурав палити рукотворні села.
Зненавидіть, нарешті, й запізнілий дощ,
Що не прийшов на поміч погорільцям...
Та не наважусь навіть осудить
Да

Ігор Деркач
2020.08.03 20:50
І віриться, й не віриться мені,
що є десь рай і пекло за морями,
чи то у небі, чи під небесами
у непроглядній сивій далині.

Моя свіча ще жевріє у храмі…
На вівтарі – Месія. У тіні –
іуди і лакеї кацапні

Євген Федчук
2020.08.03 19:01
Возношу я хвалу Папаю і Вайю,
Завдячуючи їм, що ще й живу й царюю.
Тепер я розповім історію свою,
Нехай і грецький світ також її почує.
Я хочу, аби ти, відомий майстер, взявсь
Із золота мені зробити гребінь гарний
І оповідь моя на ньому збереглась.

Сергій Губерначук
2020.08.03 11:47
Бавлячись людським мозком,
усіма його відгалуженими збоченнями,
сірою речовиною з ланцетним лоском,
розрідженими нейронами й розродженими злочинами,
маючи політосвітський диплом
й анархо-синдикалістські переконання,
трапляється асфіксія професійним

Тетяна Левицька
2020.08.03 10:14
Красива, бо ти мене пестиш,
даруєш чудесні слова,
червоні троянди і персні,
перлини любові й дива.

Щаслива, бо ти доглядаєш,
мов ягідку, квітку мене
і стелиш бузковим розмаєм

Ярослав Чорногуз
2020.08.03 07:51
З рослин усіх центральної алеї
Найперша це – козацький ялівець.
Цілющою властивістю своєю
Хвороб чимало зводить нанівець.

З свяченими ножами тут ходили
Преславні вої – Гонта й Залізняк,
Братались – гайдамака і козак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Лариса Маковей
2020.08.01

Тарас Баш
2020.07.28

М Менянин
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Олександр Панін - [ 2020.08.07 13:29 ]
    Неправильна


    Минуле Чатує

    ***

    Захмарного відчаю злети…
    Собі не складає звіт,
    Точиться
    Майже нечутний
    Шепіт
    Крізь поцілунків мед.

    «Спокусою, чуєш, мене не руйнуй, -
    Звивається, б’ється у спротиву-русі, -
    Не закохаюсь і не підкорюся,
    Отруту цілунків твоїх не сприйму!»

    Спогадів давніх злива,
    Відраза конає в кістках…
    Навіщо тоді
    Розкриває обійми,
    Цілує крізь переляк?

    Минуле у пам’ять врізає рани,
    Минуле кохання –
    отруйний Полин,
    Хоч мріє вона покохати
    Нестямно,
    Жахає
    Кохання Страшний
    Полон!


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  2. Олександр Панін - [ 2020.08.06 15:31 ]
    Вчись



    Поради популярному співаку,
    Який раптом почав відчувати
    Дискомфорт

    ***

    Не треба
    до публіки зверхнім
    бути,
    Вчись
    фанів своїх
    поважати.

    Не треба
    жінкою повелівати,
    Вчись жінці
    підкорятись.

    Не тільки
    кумиром жінок
    ти бути
    повинен,
    Вчись на жінку
    молитись.

    Повинен
    не тільки жінок
    підкоряти,
    Вчись
    жінці коханій
    коритись.

    Повинен
    не тільки
    жінок спокушати,
    Вчись жінками
    замиловуватись.

    І тоді прийде
    у твоє життя
    Гармонія.



    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  3. Олександр Панін - [ 2020.07.27 13:18 ]
    Котик

    Жарт

    Кричать, що "Монстер" *,
    Звірюка просто,
    Кричать: "Страшидло",
    "Нічний кошмар!"
    Окраса Ночі -
    Вогненні Очі,
    Вони - Рубіни,
    Багряний Шал!

    А я - Красунчик,
    Я - пан Поручик,
    Я - Славний Котик,
    Я - Еталон!
    Я - справжній Лицар,
    Красуні Киці
    Горять Коханням,
    Нема препон!

    Я найгарніший,
    Найкрасивіший,
    Я просто "Цяця",
    Я - "Цьом! Цьом! Цьом!"
    Мене всі люблять,
    Усі голублять,
    А хто не любить,
    Того в "дурдом" **
    ...............

    *Чудовисько

    **Дурхата,
    божевільня!









    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  4. Олександр Панін - [ 2020.07.25 16:27 ]
    Вершники

    Скачуть Вершники в ніч
    І палає вогнем небосхил,
    Посміхається небо
    багрянцем пекучим.
    Від копит, аж до хмар,
    Підіймається колами пил,
    Кольоровий цей пил,
    він красивий, хоч дуже
    ядучий.

    Вони летять
    у непроглядну ніч,
    Ось ось доскачуть
    скоро вже
    до ранчо,
    Підкови
    іскри розкидають
    навсібіч,
    Хто переможе
    у Коханні,
    хто цей
    мачо?

    Від Кохання
    і Радість,
    І зграя лихих
    небезпек,
    Та у Вершників
    Серце
    нестримним горить
    божевіллям.
    У ночі замовкають
    голоси напівсонних
    лелек,
    А Кохання
    аж душить,
    неначе
    суворе
    похмілля.

    Вони летять
    у непроглядну ніч,
    Ось ось доскачуть
    скоро вже
    до ранчо,
    Підкови
    іскри розкидають
    навсібіч,
    Хто переможе
    у Коханні,
    хто цей
    мачо?






    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  5. Олександр Панін - [ 2020.07.23 17:32 ]
    Гудзики

    Темне переходить
    В Чорне,
    Чорне – в Морок,
    Морок…

    ***

    Невже втрачаю я
    Свого Коханого?

    Ховаються
    Ознаки Явні
    У Напівтемряві Емоцій.
    Та Серце знає Все…
    Душа болить,
    Страждає
    безупинно.

    А Найгустіший
    Фіолет
    Рожевий Внутрішній
    Мій Світ
    Затоплює,
    як Морок
    Непроникний.

    Ось Гудзики…

    Я пришиваю їх
    До білої сорочки
    Рідної Людини.

    За Гудзиком, за кожним
    відгризаю нить
    І відчуваю,
    Ніби
    Рву безжально
    Все те, що зв’язувало
    Нас…

    Коханого від Себе
    Відгризаю…

    О, Гудзики!
    Молю!
    Нехай не буде
    Вам
    Кінця!


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  6. Олександр Панін - [ 2020.07.10 16:49 ]
    Доля Розлучниця

    Навіщо Доля часто
    розлучає
    закоханих
    без смутку і жалю,
    поволі, непомітно
    і надовго?
    Чинити опір -
    безнадійна справа...

    В розлуці жити тяжко,
    невимовно,
    немов без скрипки
    жити скрипалю.

    Розлука, наче вишуканий
    трунок
    із присмаком
    гіркого мигдалю.
    У час таємний
    ніжного єднання
    Розлуки розгорається
    заграва...

    Навіщо Доля часто
    розлучає
    закоханих
    без смутку і жалю,
    поволі, непомітно
    і надовго?
    Чинити опір -
    безнадійна справа...




    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати: