ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / "Зимові штучки"

 * * *

Оленці Ляшкевич

Образ твору На очах твоїх березнем п’яним
позбуваюся розсуду горя,
я люблю тебе вітром весняним,
я люблю тебе хвилею моря.

Збожеволів під латами криги,
витік розумом до потепління.
Полюбив тебе небом відлиги,
полюбив тебе сяйвом проміння.

Посвіжів, запалав-загорівся
найбезглуздішими речами.
Закохався, чи то залюбився -
не вернути минулої тями.

А куди повертати? у зиму?
у пору, що на тяму і ловить?
Я люблю в тобі погляду риму.
Я люблю в тобі подиху сповідь.

Це надовго? – надовго, напевно -
доки сила в обіймах тримати.
Я люблю. Так люблю, що не сумно
по краплині тебе відпускати.

2005


© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2005


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-06 23:37:10
Переглядів сторінки твору 6345
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.5  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.184 / 5.5  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 14:49
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 07:25:31 ]
Вітаю, Володимире.
Нарешті я відважився дати свій суд і Вашим творам.
Давати якісь поради людині, що є майстром своєї
справи - не берусь. Просто - загальні враження.
А вони такі:
досягнувши певного рівня Ви наче соромитесь писати
щось більш просте. У водах майстерності, не так густо,
зблискують перлини щирості крізь які проступає Ваша
душа (такі як цей вірш).
Це не докір. Можливо так воно й треба, щоб не розпорошувати
ту душу кожного разу. Не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 10:45:08 ]
Дякую, Володимире, за увагу. Ви частково праві, частково тому, що деякі теми, які виглядають не надто щирими, і ніби неоправдано ускладненими, для мене нині є важливими і намагаюся в них бути відкритим, - тобто мої життєві протиріччя сьогодні тимчасово за межами простих тем. Сьогодні в мене все добре і з жінками :) і з дітьми, і з грошима, і здоров'ям. Зрозуміло, що це не надовго, але такий ось "не простий" період. Тому можу собі дозволити займатись чорт знає чим і Господь знає чим :)
Згідний із вами, що загалом найкращі вірші народжуються в умовах глибоких переживань. Але для всього свій час :) "Збирати" і "розкидувати".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 13:00:52 ]
Ну й слава Богу, що все так.
Ви на мене не зважайте.
Головне бути в злагоді з самим собою.
А як те є, то й найскладнішше здається простим.
Буду сподіватися що колись до того рівня дострибну і я.
Стрінемось.
В.З


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 13:41:18 ]
Володимире, дорогу осилимо йдучи. Головне з напрямком не наплутати. Тому маємо один одному, подекуди, на перехрестях, підказувати - де Схід, де Захід. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 05:52:42 ]
До речі...
Як буде час, то загляньте на цю сторіночку:

http://maysterni.com/publication.php?id=10961

Щось я тут таке "завернув"...
Хочу почути Вашу думку щодо того, чи правильно
вживані мовні обороти. Навмисне хотілось "сплести"
щось таке... ("витьеватое"- по росийськи)
Скажіть, чи вдало?
Наперед вдячний В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-17 20:49:46 ]
а які пояснення Ви назвете поясненнями високої якості? ті, за які Вам ставлять високі бали? Вірш не найкращий, в золоту антологію укр.поезії він не увійде. Мені шкода.Він - не глибокий і нагадує гру в метафори, не більше, до того ж мертві метафори....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:51:05 ]
Дивно резонують останні коментарі із моїм враженням від вірша... Мені ті метафори видались аж через край живими, як і вірш загалом. Та й глибина прочувається добре, правда лише тоді, коли на те стає душі і серця.
Дякую за прекрасний вірш.
З повагою, НН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 23:02:32 ]
Я люблю в тобі погляду риму.
Перекажіть, будь ласка, прозою. Колиб було: Я люблю твого погляду риму, то я ще щось там домислював, що у неї дуже схожі між собою обоє очей - однакового кольору, з однаковими синцями, що очі не розкосі чи ще щось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:07:08 ]
"Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму, твоїх меж і кордонів у поглядах на життя - моїм" - якось так, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:18:36 ]
Вибачте, що втручаюсь у Ваші пояснення, Володимире. Здається, все це поєднує слово "співзвучність". Може, це позбавить іронії в оцінках :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 00:25:51 ]
Так, так... І прозою щось тугувато мені доходить. Видно, не ваш я читач ("Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму..."), пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-21 23:11:12 ]
Ну осечки! Як же ж гарнюсько! Аж серденько тане-плине кудись весняними струмочками і губиться, губиться... Поверніть його, Володеньку, коли здибаєте. Бо геть похолону:(