ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / "Зимові штучки"

 * * *

Оленці Ляшкевич

Образ твору На очах твоїх березнем п’яним
позбуваюся розсуду горя,
я люблю тебе вітром весняним,
я люблю тебе хвилею моря.

Збожеволів під латами криги,
витік розумом до потепління.
Полюбив тебе небом відлиги,
полюбив тебе сяйвом проміння.

Посвіжів, запалав-загорівся
найбезглуздішими речами.
Закохався, чи то залюбився -
не вернути минулої тями.

А куди повертати? у зиму?
у пору, що на тяму і ловить?
Я люблю в тобі погляду риму.
Я люблю в тобі подиху сповідь.

Це надовго? – надовго, напевно -
доки сила в обіймах тримати.
Я люблю. Так люблю, що не сумно
по краплині тебе відпускати.

2005


© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2005


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-06 23:37:10
Переглядів сторінки твору 5968
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.187 / 5.5  (5.194 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.183 / 5.5  (5.203 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 07:25:31 ]
Вітаю, Володимире.
Нарешті я відважився дати свій суд і Вашим творам.
Давати якісь поради людині, що є майстром своєї
справи - не берусь. Просто - загальні враження.
А вони такі:
досягнувши певного рівня Ви наче соромитесь писати
щось більш просте. У водах майстерності, не так густо,
зблискують перлини щирості крізь які проступає Ваша
душа (такі як цей вірш).
Це не докір. Можливо так воно й треба, щоб не розпорошувати
ту душу кожного разу. Не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 10:45:08 ]
Дякую, Володимире, за увагу. Ви частково праві, частково тому, що деякі теми, які виглядають не надто щирими, і ніби неоправдано ускладненими, для мене нині є важливими і намагаюся в них бути відкритим, - тобто мої життєві протиріччя сьогодні тимчасово за межами простих тем. Сьогодні в мене все добре і з жінками :) і з дітьми, і з грошима, і здоров'ям. Зрозуміло, що це не надовго, але такий ось "не простий" період. Тому можу собі дозволити займатись чорт знає чим і Господь знає чим :)
Згідний із вами, що загалом найкращі вірші народжуються в умовах глибоких переживань. Але для всього свій час :) "Збирати" і "розкидувати".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 13:00:52 ]
Ну й слава Богу, що все так.
Ви на мене не зважайте.
Головне бути в злагоді з самим собою.
А як те є, то й найскладнішше здається простим.
Буду сподіватися що колись до того рівня дострибну і я.
Стрінемось.
В.З


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 13:41:18 ]
Володимире, дорогу осилимо йдучи. Головне з напрямком не наплутати. Тому маємо один одному, подекуди, на перехрестях, підказувати - де Схід, де Захід. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 05:52:42 ]
До речі...
Як буде час, то загляньте на цю сторіночку:

http://maysterni.com/publication.php?id=10961

Щось я тут таке "завернув"...
Хочу почути Вашу думку щодо того, чи правильно
вживані мовні обороти. Навмисне хотілось "сплести"
щось таке... ("витьеватое"- по росийськи)
Скажіть, чи вдало?
Наперед вдячний В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-17 20:49:46 ]
а які пояснення Ви назвете поясненнями високої якості? ті, за які Вам ставлять високі бали? Вірш не найкращий, в золоту антологію укр.поезії він не увійде. Мені шкода.Він - не глибокий і нагадує гру в метафори, не більше, до того ж мертві метафори....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:51:05 ]
Дивно резонують останні коментарі із моїм враженням від вірша... Мені ті метафори видались аж через край живими, як і вірш загалом. Та й глибина прочувається добре, правда лише тоді, коли на те стає душі і серця.
Дякую за прекрасний вірш.
З повагою, НН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 23:02:32 ]
Я люблю в тобі погляду риму.
Перекажіть, будь ласка, прозою. Колиб було: Я люблю твого погляду риму, то я ще щось там домислював, що у неї дуже схожі між собою обоє очей - однакового кольору, з однаковими синцями, що очі не розкосі чи ще щось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:07:08 ]
"Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму, твоїх меж і кордонів у поглядах на життя - моїм" - якось так, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:18:36 ]
Вибачте, що втручаюсь у Ваші пояснення, Володимире. Здається, все це поєднує слово "співзвучність". Може, це позбавить іронії в оцінках :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 00:25:51 ]
Так, так... І прозою щось тугувато мені доходить. Видно, не ваш я читач ("Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму..."), пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-21 23:11:12 ]
Ну осечки! Як же ж гарнюсько! Аж серденько тане-плине кудись весняними струмочками і губиться, губиться... Поверніть його, Володеньку, коли здибаєте. Бо геть похолону:(