ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Лірика

  Осіння абетка
Алея. Аркада арок.
Буяє багряний бузок.
Вітрисько, веселий варвар,
гамселить галуззя гілок.

Додому дійду духмяний.
Екстрактно-ефірний едем
єдвабним єством єднаю.
Жоржина журчить: живем...

Залізні зірву засови,
ілюзій імлистих іржу.
Їдка їзда їжакова.
Ймовірність йотую йому.

Квіткові клейноди кину,
любові легкі личаки.
Минуле, мою молитву,
назад надішлю назавжди.

Осінній осягну обшир.
Під поглядом пильним пітьми
розбавлю ранковий розчин
соленим смаком самоти.

Тактовно тугу таїти
устами утішних уяв,
Флюїдами фальш фонити –
хитріше хіба хто ховав?

Цькування цноти цупкате.
Часопис чужинських чеснот.
Шукаю шахрайські шати,
щезаюче щастя щедрот.

Юрбою юрить юнацтво,
як явлений яру ярок.
Алея аркадою арок.
Багряно бубнить бузок.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-04 07:40:40
Переглядів сторінки твору 3261
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-04 11:01:46 ]
Саш, тонко відчуваєш осіннє дійство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 18:53:05 ]
Дякую, Лесю, за тонкість почуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 15:22:58 ]
"Їдка їзда їжакова.
Ймовірність йотую йому." ОГО! ПРО ЩО ЦЕ,пане Олександре?
"Флюїдами фальш фонити –
хитріше хіба хто ховав?" ПОВНИЙ МОДЕРН? Ймовірно йдеться про заховану тугу...Як на мене, надто закручені рядки:
Тактовно тугу таїти
устами утішних уяв,
Флюїдами фальш фонити –
хитріше хіба хто ховав?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 19:17:31 ]
Пане Сергію, я розумію Вашу дещо скептичну оцінку, але увійдіть у рамки абеткового ряду і я із вдячністю дослухаюсь до Ваших варіантів. Якщо слова у рядку мають хоча б дрібку смислового наповнення, і то уже добре. Не будьте занадто прискіпливі. Є немало віршів з іще меншим логічним зв'язком і нічого. А за візит дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-04 16:14:36 ]
Я в щирому захопленні від Вашої осінньої абетки, пане Олександре! А якби ще, наприклад - "ґрасує ґратчасто ґава"? Нових творчих злетів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 18:55:37 ]
Можна, але ж тоді потрібно все переробляти. Дякую за такий позитивний відгук. Натхнення навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 17:25:45 ]
Ну, бузок восени багряний - це, звичайно, спірно (хіба що у променях сонця, що сідає за горизонт), однак сама ідея дуже оригінальна. Абетка вдалася, і нехай, кому не ліньки, ламають голову над їдкою їздою їжака чи ще чимось:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 18:56:56 ]
Дякую за розуміння моїх труднощів. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 18:11:59 ]
Асоціативний ряд, можливий для автора тільки цієї осені , у котрому кожний побачить тільки той обшир, який відкривається з його дзвіниці. З моєї дзвіниці картинка була хоч і не повною, як то її бачить автор, але досить об’ємною і цікавою, аби отримати не абияке задоволення. За що автору моє щире дякую. Справді, Олександре, окремі елементи чудово складаються у цілісну картинку, наче мозаїка. Абетка і певний сенс, котрий Ви поставили за мету вкласти у своє творіння, накладали певні обмеження у підборі слів, але при цьому Ви чудово впорались зі своєю метою, бо, на мою думку, не обов’язкові збіги – це ті, котрих можна уникнути, і той, хто зауважить, що збіги тут у невеличкій кількості все ж присутні, хай спочатку створить щось подібне, або хоча б спробує перемалювати Ваш малюнок так, щоб їх не було..:) Те ж саме стосовно рим. Правда, стереотипність мого мислення примусила мене довго думати, чи є одруківка у «щезаючи щастя щедрот», і, хоч вдалось мені пояснити собі якось те «щезаючи», але впевненість у правильності своєї думки не з’явилась. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 19:09:07 ]
Дякую, Тетяно, за такий розлогий коментар і уважне прочитання. Одруківку виправив. Дійсно, абеткові обмеження утруднюють дотримання поетичних рекомендацій, але чого таїти - я і без обмежень недостатньо вимогливий до себе у сенсі збігів, рим і т. п. Але маю надію колись позбутися цих вад, хоча б частково. Щиро радію за отримане Вами задоволення. Це надихає і стимулює до вдосконалення. Натхнення вам і творчих знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 19:26:42 ]
Я без скептичної та будь-якої іншої оцінки...У рамки абеткового ряду входити -- немає часу...Перечитав кілька разів свої зауваження...Вони мене усміхнули. Таке враження, у мене самого вже - їдка їзда їжакова!Дякую за дрібку гумору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 22:21:01 ]
цікаво, дорогий Олександре )
Оце прочитаю дітям, а потім напишу, яка їхня думка )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-05 07:58:23 ]
Дякую, Василино, хоча я маю великі сумніви, що твори такого роду цікавлять дітей. Багато натягнутої логіки і трохи абсурдних образів. Чого варта лиш згадувана уже "їдка їзда їжакова". Щиро зичу Вам успіхів!